Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.5. Причини відродження риторики в XX столітті

соціально-політичного характеру – розвиток демократії, поява ідей свободи особистості, рівність людей – зумовили потребу в науці, що показала б як переконувати людину рівну за своїм соціальним статусом, розумовими здібностями та освітою. Не випадково в античних демократіях стільки уваги приділяли мовному впливові, який практично зник у період середньовіччя, коли панували тоталітарні та релігійно-догматичні форми правління.

Сьогодні кожна конкретна людина має певні права. Люди вже не бояться начальників, оскільки їх гідність, моральні та матеріальні права захищає закон, профспілки, політичні партії, різноманітні суспільні організації. Права людини – це вже одна з найголовніших складових розвитку будь-якої демократичної держави.

Причини психологічного характеру: з кінця XIX століття поступово змінилася концепція існування людини в суспільстві. Якщо раніше вважалося, що людина істота лінива і щоб забезпечити її адекватне «функціонування в соціальній системі» потрібно відносно неї застосовувати батіг і пряник, то сьогодні уявлення про людину кардинально змінилося. Розвиток культури, літератури і мистецтва, виникнення наукової психології – усе це призвело до зміни концепції існування людини. Людина – це складна особистість, різнобічно розвинена в психологічному плані, яка потребує диференційованого підходу до себе. При цьому особистістю, є кожна людина, а не тільки представники еліти, освічена частина суспільства чи представники панівних класів.

Окрім того, XX століття – століття персоніфікації особистості, тобто індивідуальної неповторності особистості, зростання несхожості кожної окремої людини від інших. Таке зростання несхожості однієї людини від іншої призводить до ускладнень у спілкуванні між ними і таким чином зумовлює потребу суспільства в науці, що зветься риторика і яка покликана навчити людей спілкуванню.

До чисто комунікативних причин відродження та розвитку науки про мовний вплив у XX столітті можна віднести причини, пов’язані з розвитком самого спілкування. Для нашого часу характерне різке розширення сфер спілкування людей, збільшення числа ситуацій, в яких ми мусимо вступати у спілкування та переконувати один одного. Значно розширилося саме значення усної мови, вона починає виконувати все більш різноманітні функції, відіграє все більш істотну роль у суспільстві, а це, у свою чергу, призводить до необхідності пошуку нових прийомів спілкування, приділяти більше уваги різноманітним стилям спілкування.

Існують і певні економічні причини, що посприяли такому відродженню і розвитку науки про мовну взаємодію людей: жорстка конкуренція й надвиробництво породили необхідність у рекламі, «нав’язуванні» товару, «завоюванні» покупців. Саме комівояжери були першими, хто усвідомив необхідність науки переконувати. Окрім того, у XX столітті відбулися певні зміни у ставленні людей до праці – люди почали більше цінувати цікаву роботу, а це потребує від менеджерів і керівників уміло організовувати мотивацію підлеглих: стимулювати їх до праці, переконувати. У західній теорії управління соціальними системами на чільне місце вже виходить теорія про те, що удосконалювання техніки вже перестає давати очікуваний економічний ефект, усе більшу ефективність дає удосконалення управління людьми, так звана «тиха управлінська революція»).

Усе сказане вище якраз і зумовило виникнення мовного впливу як науки в сучасному світі, а також відродження риторики як складової мовного впливу.