14.2. Способи розташування тез чи аргументу
Розташування тези. Дуже важливо при аргументації правильно розташувати свою тезу.
Якщо аудиторія доброзичлива, тезу краще сформулювати відразу у вступі.
Якщо відношення аудиторії суперечливе або невідоме, краще спочатку сформулювати за й проти (продемонструвати свою об’єктивність), а потім уже представити свою тезу як висновок з попереднього міркування й навести деякі додаткові аргументи.
Якщо аудиторія налаштована негативно, тезу найкраще пред’являти пізніше, у висновку, як висновок із усього виступу.
Розташування головного аргументу .Дуже велике значення має також правильна черговість приведення наявних аргументів по силі.
Рекомендується робити це так [21]:
у недоброзичливій аудиторії о о о О
у нейтрально налаштованій аудиторії о о О о
у доброзичливій аудиторії О о о о
Черговість аргументації й контраргументації. На ефективність аргументації впливає також і порядок, в якому виступають полемізуючі один з одним оратори. Помічено, що якщо той або інший оратор виступає раніше свого опонента, то ефективніше привести спочатку свою тезу й докази, а потім коротко покритикувати майбутнього опонента, посіявши сумніви в аудиторії заздалегідь.
Якщо ж ораторові доводиться виступати після свого опонента, то ефективніше спочатку звернутися до аналізу його виступу, розібрати його аргументи, а потім уже привести свої й зробити висновок.
Емоційність і раціональність. У великій аудиторії треба говорити більш емоційно, у маленькій – більш спокійно й раціонально.
З жінками треба розмовляти емоційно, приводити багато прикладів, опиратися на побутові проблеми, розглядати одне питання за раз. Із чоловіками треба говорити раціонально, не робити за них висновки, використовувати при викладі перерахування.
Кількість розглянутих питань. З жінками краще розглядати за раз одне питання, із чоловіками можна обговорити 2-3 питання. З молоддю, у непідготовленій, різнорідній аудиторії не можна розглядати більше одного питання.
Темп промови. З малопідготовленою аудиторією, малорозвиненою людиною треба говорити повільно, використовувати форму питань і відповідей. З дитиною треба говорити коротко, швидко, опиратися на конкретні події, усі думки формулювати словами в розгорнутій формі. Зі старшим поколінням не можна говорити у швидкому темпі, треба говорити повільно, давати слухачам подумати.
Молодь і діти краще розуміють швидку мову, старше покоління – повільну. Старше покоління вважає тих, хто говорить швидко, дурними й поверхневими, «базіками».
Опора на наочність. Особливо важлива опора на наочність для дітей, молоді, жінок. Для них виступ повинен бути особливо яскравим, містити гумор, наочні життєві приклади. Для чоловіків, старшого покоління яскравість виступу й використання наочності не настільки важливі, їм важливіше аргументи, статистика, посилання на авторитетних людей і авторитетні джерела інформації, посилання на їхній власний досвід.
Формулювання висновків. Для дітей і молоді висновки треба обов’язково формулювати в словесній формі й кілька разів їх повторювати. Чоловіки не люблять, коли за них формулюють висновки, їх треба тільки підвести до висновків, але сам висновок експліцитно, у словесній формі, не робити.
Відношення до регламенту. Чоловіки менш терпимі до порушників регламенту, ніж жінки. Із чоловіками треба говорити коротше й укладатися у відведений регламент. Тому, хто говорить довго, чоловіки не довіряють.
Відношення до питань. Чоловіки задають мало питань. Основний контингент, що задає питання привселюдно – це звичайно жінки. Чоловіки можуть підійти до оратора й поставити запитання конфіденційно. Відповіді на питання чоловіки воліють отримувати короткі, вони не люблять довгих, розгорнутих відповідей на свої питання.
Сприйнятливість аудиторії. Існує закон «падіння інтелекту аудиторії» зі збільшенням її розміру: чим більше за розмірами аудиторія, тим гірше вона розуміє звернену до неї промову. З великою аудиторією треба говорити набагато простіше й більш примітивно, ніж із середньою й особливо малою.