2.1.1. Характеристика повного потенціалу людини

Сучасні психологи одностайно стверджують, що потенціал головного мозку людини використовується усього лише на 1-5 %. При цьому встановлено, що кількість потенційних нейронних зв'язків в одному людському мозку більша, ніж число атомів у всьому відомому нам Всесвіті. Звідси випливає, що можливості людського мозку необмежені, і кожний з нас має колосальний потенціал розвитку й удосконалення. У нас приховані величезні резерви й ресурси, використання яких дозволить розкрити та використовувати потенціал людини у всій його повноті. Провідна роль в такому розкритті належить психології. Тому не без підстав цілий ряд провідних і авторитетних учених сучасності висловлюють думку про те, що ХХІ століття буде століттям психології, досягнення якої будуть сприяти особистісному розвитку і самовдосконаленню людини.

Продуктивним є вивчення цієї проблеми в рамках сучасного ведичного підходу, в якому повний потенціал людини означає, що людина повинна максимально використовувати свої можливості на всіх рівнях життя – фізичному, розумовому і духовному. Перший рівень припускає наявність здорового тіла, в якому органи, почуття й нервова система функціонують нормально у згоді один з одним. Другий означає здатність людини цілком використовувати свої розумові можливості, а третій – жити якістю духовного буття в усіх областях повсякденного життя. Повний потенціал людини означає досконалу координацію між фізичним і розумовим, розумовим і духовним аспектами життя [10].

Ми вже знаємо, що активність людей залежить від мислення. Багато великих мислителів сходилися в тім, що кожний з нас являє собою те, про що він думає. Соломон говорив: “Які думки людини, така й вона сама”. Будда стверджував: “...те, що ми собою представляємо, є результатом того, що ми колись подумали”. Марк Аврелій писав: “Життя людини являє собою те, що зробили з неї її думки”. Таким чином, ми стаємо такими, яким є зміст нашого мислення. Кожен з нас стає саме таким, яким він запрограмував себе у своїй свідомості, яким він хоче стати.

Отже, мислення – основа дії, але що є основою мислення? Щоб мислити, ми повинні, щонайменше, бути. Як відзначає сучасна ведична наука, Буття або Єдине Поле Свідомості основа всього житія, воно є основою мислення, а мислення – основа дії. Точно так само, як без соку не було б ніякого кореня і ніякого дерева. Якщо ми подбаємо про сік, розцвітає все дерево. Подібним чином, якщо ми подбаємо про Буття, розцвіте вся область свідомого життя.

Безмежна область Буття простирається від невиявленого, абсолютного, вічного стану до грубих, відносних, постійно мінливих станів і явищ життя точно так само, як океан простирається від вічної безмовності у своїй глибині до величезної активності безупинного руху хвиль на своїй поверхні. Одна грань – вічно безмовна, незмінна по своїй природі, інша – активна й постійно мінлива. Перша представляє абсолютний стан Буття, а друга – його відносну фазу. Буття вічне незмінно в абсолютному стані і вічно мінливе у своїх відносних станах. Вся область життя, від індивідуума до космосу, є ніщо інше, як вираження вічного, абсолютного, незмінного, усюдисущого Буття у відносних, що вічно змінюються у фазах існування.

Мистецтво житія – це здатність доповнення та посилення індивідуального життя міццю абсолютного космічного Буття. Кожна людина здатна пізнати величезну глибину абсолютного Буття, доповнюючи й підсилюючи тим самим індивідуальне життя життям вічного космічного Буття. У кожного індивідуума є можливість знайти міць безмежного, вічного, абсолютного Буття і стати настільки сильним, наскільки це можливо для людини. Використання свого повного потенціалу вимагає, щоб поверхнева якість відносного життя доповнювалася тією силою, що спочиває в глибині океану Буття. Це означає, що відносне життя повинно доповнюватися абсолютним станом життя. Мистецтво використання повного потенціалу, в основному, полягає в доповненні хвилі індивідуального життя міццю океану Буття.

Життя у своїй відносній фазі вічно змінюється, що позбавляє його стабільного статусу. Життя в абсолютному стані стабільне. Мистецтво використання повного потенціалу полягає в створенні гармонії між абсолютним і відносним. Отже, щоб використовувати свій повний потенціал, необхідно зробити свій перший крок – влити стабільність у постійно змінювані фази відносного життя. Коли розум знаходить стабільність, і вона зберігається під час всієї активності дій розуму, то все поле активності наповнюється силою незмінного абсолютного Буття. Буття складає основу використання повного потенціалу людини, підсилюючи і збагачуючи постійно змінні фази відносного існування.

При цьому завдання психології полягають у тім, щоб:

1. Робити розум сильним.

2. Збільшувати свідому здатність розуму.

3. Давати людині можливість використовувати весь свій розумовий потенціал.

4. Розвивати техніки, за допомогою яких можна реалізувати всі приховані здібності розуму.

5. Приносити кожному індивідові більше задоволення, мир і внутрішнє щастя, зростання ефективності і творчості.

6. Розвивати здатність до концентрації, разом із зростанням сили волі і здатністю підтримувати внутрішню рівновагу і мир, навіть у процесі зовнішньої активності.

7. Розвивати впевненість у собі, терпимість, ясне мислення і велику силу думки.

8. Стверджувати розум у вічній свободі і мирі за будь-яких обставин [10, с. 252].