2.2.3. Роль позитивного й негативного мислення
Процес позитивного й негативного мислення є об'єктом пильної уваги вчених. Ще в 1950-60-хх роках з’явився цілий ряд книг про так зване “позитивне мислення” і його роль у саморозвитку особистості. Відношення до нього було суперечливим. Читали їх, в основному, люди, що вже володіють ними більше або менше, їх інстинктивна установка на оптимізм отримувала постійну підтримку. Менша частина читачів таких книг відносилася до викладених в них ідей з інтересом, але не з таким гарячим ентузіазмом і безмежною довірою. У цьому випадку будь-які поліпшення в стилі мислення виявлялися короткостроковими. Ретельне дослідження позитивного мислення тих років показує існування великої кількості риторичних фраз без достатньої наукової бази. Сьогодні ситуація змінилася, отримано багато експериментальних підтверджень “позитивного” мислення.
Мислити позитивно – значить змусити свій мозок працювати на себе, а не проти себе. Позитивне мислення містить у собі позитивний погляд на речі і використання таких же висловлювань для вираження думок і почуттів. Це є чимось подібним до самогіпнозу. Позитивне мислення зосереджується на успіху, воно планує не відхід від поразки, а програмує перемогу. При цьому воно створює стан душевної гармонії, що значною мірою супроводжується задоволеністю людини і її правильних думок. Коли ми відчуваємо внутрішнє заспокоєння, то перебуваємо в стані радості, що само по собі є унікальним. Якщо ми відчуваємо себе щасливим внутрішньо, то навколишній світ здається нам прекрасним і чудовим. Думки – це головне джерело нашого гарного настрою. Відомо, що істинне знання – це усвідомлення своєї реальної природи і розуміння інших людей. Правильна думка виливається в правильну дію і правильний спосіб життя.
Встановлено, що думка здійснює відповідний ефект на анатомію людини в цілому і зокрема. Кожна гнітюча і тривожна думка, що з’являється в нашій голові, здійснює депресивний ефект на кожну клітинку тіла і сприяє виникненню хвороби. Тому для того, щоб жити довго, вести розумне і здорове життя, треба плекати добрі думки. Вони зміцнюють діяльність серцево-судинної системи, поліпшують роботу травної системи і сприяють нормалізації діяльності всіх залоз внутрішньої секреції. Таким чином, позитивне сприйняття людиною самої себе і самого життя є одним з наріжних каменів її здоров’я і досягнення успіху в житті. Оптимізм служить важливою передумовою здоров’я, тому що наші думки, уявлення й очікування впливають на тіло людини і результати її діяльності. Ще двісті років тому В. Гумбольдт вважав: “Прийде час, коли хвороби визнають наслідком невірних думок”.
Сучасні медичні дослідження показують, що здорові люди більш оптимістичні, краще адаптуються, ніж хворі. Вони наступальні у вирішенні проблем, у критичних ситуаціях покладаються на власні можливості і прагнуть свідомо або несвідомо до особистої відповідальності, самостійності й незалежності. Оптимісти здоровіші за песимістів, і їхня захисна система організму функціонує краще, ніж у негативно налаштованих людей. У людей з позитивним світосприйманням інтенсивно виробляється ендоморфин (“гормон щастя”). Оптимізм, відповідно до новітніх досліджень в області мозку, схоже, є також наслідком поліпшеної взаємодії, підвищеної синхронізації в роботі обох півкуль головного мозку.
Якщо людина налаштована песимістично, то вже найменше роздратування може привести до ланцюгової реакції несприятливих хімічних процесів в організмі, коли на всіх проміжних етапах відбувається вплив на вегетативну нервову систему. Одночасно мозок звільнює різні хімічні (нейро) медіатори, що пригнічують дію імунної системи. Нарешті, особисті установки людини, її відчуття та реакції відповідальні за те, які фізіологічні і хімічні “кнопки” будуть натиснуті й активується при цьому захисна система чи заблокується.
Американський психолог Селигмен досліджував, як негативне мислення протягом тривалого часу впливає на стан здоров’я. Для цього він вирішив ближче придивитися до відомих баскетболістів останніх п’ятдесяти років. Він вивчав їхні коментарі в старих спортивних журналах і газетах, намагаючись з’ясувати, які гравці відрізнялися негативним способом мислення, і порівнював його з нинішнім станом здоров’я. Результат однозначний: хто був налаштований песимістично, той у своєму подальшому житті частіше хворів і відрізнявся передбачуваною меншою тривалістю життя.
У даний час усе більше людей страждають негативізмом, вони, найчастіше не усвідомлюючи, заражені пристрастю до негативу. Це є наслідком “забруднення внутрішнього світу” і негативного життєвого досвіду й стосується як установок і образів думки, так і форм поведінки. Це стає причиною того, що все більше людей налаштовані сьогодні скоріше песимістично, ніж оптимістично. У них розвиваються стереотипи мислення й моделі поведінки, характерні для “переможених”, що значно відрізняється від мислення і поведінки “переможців”.
Можна сказати, що переможці бачать склянку наполовину наповненою, а не наполовину порожньою як це трапляється з песимістами або тими хто програв. Перші в стані сприймати себе й інших із усіма сильними і слабкими сторонами, тоді як другі почувають себе неповноцінними. Переможець здатний насолоджуватися своїми успіхами й цілком може себе за це заохочувати. Той, хто програв, навпаки, увесь час незадоволений тим, чого він досяг. Через непевність у своїх силах він більш болісно реагує на критику й дуже важко переживає поразки. Переможець же навіть при сильних ударах долі не зневіряється в собі, тому що вірить у свої здібності. Він має почуття відповідальності і здатний керувати своїм життям. Той, хто програв, навпроти, дуже сильно керований ким-небудь і перекладає на інших відповідальність за своє життя і свої невдачі.
Інша важлива відмінність між ними – їхнє ставлення до часу. Переможець свідомо живе в сьогоденні, він справився зі своїм минулим і здатний відповідно планувати майбутнє. Той, хто програв живе найчастіше спогадами про минуле й боїться майбутнього. Переможець має високий ступінь самосприйняття, довіри до себе, самоствердження й реалізації самого себе, тоді як той, хто програв не має цих властивостей або здібностей. Усім людям з негативним мисленням властиво мати внутрішнього критика. Він стежить за їхньою поведінкою й оцінює, добре чи погано вони скоїли, а також веде строгий облік помилкам і слабостям, але не згадує про сильні й позитивні сторони. Внутрішній критик намагається вразити їхнє самолюбство й принизити їх.
Деякі особливості людей з негативним мисленням:
- нереалістично спотворюють дійсність, односторонньо сприймають негативне;
- відрізняються неприпустимими узагальненнями: якщо щось не ладиться, відносять на свій рахунок, “провину” шукають у самому собі;
- у своїх розрахунках виходять з незмінності конкретної ситуації;
- викликають негативні емоції, такі як роздратування, почуття провини, страху, стрес і депресії.
Позитивне мислення, навпроти, реалістичне й бачить як позитивну, так і негативну сторони речей і подій. При цьому люди з позитивними установками й напрямами думок:
- сприймають себе з усіма своїми достоїнствами і недоліками;
- виявляють здорову самовпевненість;
- радіють навіть малим успіхам і здатні одержувати від них задоволення;
- бачать сенс свого життя;
- спокійно сприймають справедливо висловлену критику;
- намагаються вийти із заплутаної ситуації щонайкраще;
- радіють похвалі й визнанню і можуть їх прийняти;
- не відчувають страху перед майбутнім, оскільки цілком довіряють власним здібностям;
- довіряють іншим людям і прислухаються до їхньої думки, навіть якщо вона розходиться з їхньою.
Підводячи підсумок сказаному, можна зробити висновок, що думка перетворюється в особисте уявлення і – в остаточному підсумку – у переконання, що після проникнення в підсвідомість, керує нашим життям, включаючи наші відносини, дії, переживання, оточення. Вона може носити позитивний характер і приводити до успіху, здоров’я, щастя й інших бажаних наслідків. З іншого боку, образ може бути небажаним і приводити до негативних результатів. Здебільшого під впливом як сприятливої, так і несприятливої налаштованості свідомість комбінує всі аспекти в одне ціле, природа якого визначається попередньою свідомістю та досвідом. Погоджені внутрішні і зовнішні зусилля можуть привести до зміни свідомості і поведінки.
При цьому зміна нашої свідомості передує заміні небажаної поведінки. Цілеспрямовані дії відповідно до обраного образу прискорять утвердження нової свідомості, особливо якщо вони підкріплюються позитивними словами. Такі слова як “Я не можу”, “Я втомився”, “Я потребую” діють як негативне навіювання на нашу свідомість, незалежно від того, у зв'язку з чим і як серйозно ми їх вимовляємо. У майбутньому вони можуть привести до невдач, трудностей, стану виснаження там і тоді, де ми найменше очікуємо цього. Наша свідомість, як відомо, визначає нашу поведінку і переживання в усіх областях дійсності. Якщо ми в негативному плані говоримо й думаємо про інших, результати можуть позначитися на нас самих, оскільки підсвідомість не піклується про те, з чим пов’язані ці слова. Її не стосується і та особа, до якої вони відносилися. Вона запам’ятовує ці слова з точністю й об'єктивністю, забезпечуючи тим самим їхнє постійне включення в нашу свідомість. Слова “Він поганий” перетворяться в “Я поганий” і в майбутньому обернуться проти тих, хто їх сказав. Фактично, єдина особа, з якою ми розмовляємо – це наше власне “Я”.
В Інституті головного мозку Російської академії наук групою вчених, під керівництвом видного молекулярного біолога П.П. Горяєва, проводяться дослідження, що дозволяють частково відповісти на питання: що ж відбувається сьогодні з родом людським? За допомогою апаратури, розробленої в лабораторії, учені прийшли до висновку: молекули ДНК сприймають людську мову! І більше того під її впливом ці молекули, відповідальні за спадковість, змінюють свою форму і структуру. А це значить, що кожна людина своєю мовою впливає на власну життєву програму.Виявляється, якщо людина у своїй мові постійно вживає мат – лайки, що несуть руйнівний заряд – її хромосоми починають спотворюватися і деформуватися. Причому, до такого ступеня, що відбувається видозміна молекули ДНК, і вона починає виробляти негативну програму, що веде до самоліквідації. Звідси всі пов’язані з нею негативні наслідки життя самої людини і її потомства. Учені встановили: лайка викликає мутагенний ефект, аналогічний радіаційному випромінюванню потужністю в тисячу рентгенів. Наука попереджає, що кожне слово, сказане або сприйняте нами, впливає на нас явно або приховано. Тому убережемо себе і навколишніх від лайок, що несуть руйнування і смерть.
Тепер цілком зрозуміло, чому так важливо, які саме слова використовуються в нашій мові, листах, оголошеннях, доповідях і т.п. Одне слово або вислів може скласти ту різницю, що дасть бажаний або небажаний результат. Просуваючись на крок далі, можна сказати, що ретельно розроблене навіювання може забезпечити помітне поліпшення в роботі будь-якої людини в усіх сферах діяльності. Ефективність роботи кваліфікованих фахівців може бути поліпшена в такий спосіб набагато значніше, ніж це припускають ретельно розроблені дослідження людського фактора.
Отже, слова подібні до насіння, що падає на родючий ґрунт – наш мозок. І що посіяно там, ми рано або пізно пожнемо у формі відчутних результатів. Ці плідні ідеї лягли в основу численних практичних рекомендацій, спрямованих на досягнення успіху, опублікованих у західній літературі і таких, що знайшли широке визнання в усьому світі. Вони повинні стати предметом вивчення і навчання студентів у процесі освіти, а також у процесі самовиховання і самовдосконалення.
Мова йдеться про те, щоб по можливості перешкоджати нагромадженню “розумових шлаків”. При цьому варто звернути більш пильну увагу на позитивні сторони життя і по можливості постаратися уникати того, що ще більше засмітить підсвідомість непотрібним негативним змістом, як, наприклад, фільми зі сценами насильства і т.п. Слід дотримуватися нейтралітету стосовно всього негативного, що ми побороти не в силах. З фізіологічної сторони на напрям думок можна вплинути за допомогою харчування, а також заходів для виведення шлаків і очищення організму. Адже знезаражування тіла в результаті веде до розумового і психічного “розчищення”. Щиросердечний мотлох у виді негативних розумових уявлень і програм затемнює і спотворює сприйняття реальності.
У результаті тілесного й духовного очищення можна почати позитивно сприймати себе і навколишніх. Цьому сприяють звукотерапія і запахотерапія, що впливають на наші думки через тілесний рівень. Досягненню внутрішнього спокою і рівноваги допомагають йогічні й дихальні вправи, що позитивно відбивається на процесі мислення. Цьому також активно сприяють різні техніки м'язової релаксації, аутогенних тренувань, молитва і медитація, про які мова буде йти далі. Велику роль у цьому процесі відіграють також різні практики психічного самовдосконалення.
Наступний етап в оволодінні думками полягає в тому, щоб навчитися не тільки зосереджувати свою увагу на кожній з них, але й змінювати її зміст. Отже, у вашій голові виникла думка, у ній переживається негативний спогад, що провокує гнів. Тут треба виявити волю, зусилля над собою, впливати на психіку. Для цього поступово розумово потрібно занурюватися у зміст того що мучить, тривожної вас думки. Потім спрямовуйте зміст цієї думки у потрібне вам русло іншої, сторонньої теми. Тему негативного спогаду заміняйте темою, що зігріває вашу душу, радує серце. Новий зміст, повинен замінити стару тему, видавити її з вашої свідомості. Ви як би створюєте новий сюжет, пишете сценарій для своєї думки, змінюєте негативну тему на позитивну. Цим способом можна контролювати роботу психіки й очищати мислення від негативних помислів. Поступово ви заспокоїтесь і прийдете в нормальний психічний стан урівноваженості і спокою.
Вправа на зміну змісту своїх думок [12, с. 531-533]
Для того щоб опанувати умінням керувати змістом думки у своїх цілях, потрібно тренуватися в такий спосіб:
1. Візьміть у руки книгу й почніть читати. Не перестаючи читати й утримуючи сюжет книги в голові, постарайтесь думати про що-небудь ще.
2. Щораз, коли ви будете робити вправу на зосередження, утримуйте думку, що виникла у вас. Осмисліть її.
3. Коли зміст думки осмислено, не втрачаючи його, мисленєвим зусиллям створюйте продовження сюжету.
4. Навчіться продовжувати зміст думки і за бажанням закінчувати її. Створюйте логічно завершені сюжети.
5. Візьміть для вправи нову думку. Не перериваючи її змісту, другою думкою створюйте будь-який інший сюжет, несхожий на той, що відбувається в змісті першої думки.
6. Перервіть зміст старої думки і переходьте на створений вами зміст нового сюжету. Доведіть його до логічного кінця.
7. Згадайте негативну історію з вашого життя. Потім згадайте щасливу. Збережіть у пам’яті зміст цих двох думок.
8. Переживайте негативну історію. Другою думкою відразу нашаровуйте щасливі спогади. Перервіть негативне переживання і переведіть думку тільки на позитивну тему. Не дозволяйте розумові повернутися до минулого неприємного спогаду.
9. Придумуйте заздалегідь сценарії з визначеним позитивним змістом. Вони будуть вашими новими позитивними мислеформами, що ви використовуєте, коли будуть приходити негативні думки. Вони змінять зміст старих небажаних спогадів.
10. Найкраще створити інформацію у вигляді коротких мислеформ на кожне негативне переживання, особливо пов’язане з поганим самопочуттям, і миттєво використовувати їх для переривання поганих думок. Це найдійовіша зброя розуму. Вона придушує неприємну думку і не буде негативно впливати на організм.
Коли ви навчитеся й опануєте технікою уваги до своїх думок і мистецтвом їхнього перетворення в потрібному напрямку, тоді ви відчуєте небувалий приплив життєвих сил, впевненість у своїх можливостях.
Відомо, що думка є результатом пізнаного. Тому переживання завжди нове, а мислення завжди старе. Як проявитися тому, що перебуває за межами звичайної свідомості? Такий досвід є, це досвід самоспустошення – того, що буддизм та інші містичні школи називають “порожнечею”. Індивідуум повинен скинути “старий розум”, обумовлений культурою й мовою, прямо або побічно структуруючи його ріст. І лише потім він може простежити в самому собі виникнення свідомості нової людини. Це процес трансформації розуму або “ноуз”.
Східна філософія вчить: звільніть розум від нескінченної балаканини, нескінченних образів і бажань, що постійно змінюються. Тоді ви знайдете всередині себе спокій, незаповненість розуму думками. При цьому ви звільняєтесь від свідомості, за звичкою заповненої хаосом некерованих психічних процесів і від їхніх шлаків. Багато хто ніколи не “виключають” роботу мислення, вони схожі на тих, хто не відпочиває навіть по ночах. Світ повинен сприйматися таким, яким він є. Порожнеча розуму сприяє уяві. Саме в порожнечі подумки можна створити бажаний умоглядний досвід, немов написаний олівцем на чистому листі паперу. І цей образ, спочатку ілюзорний, можливо, потім стане реальністю. Розум повинен вийти за межі всякого досвіду, інакше він виявиться в полоні своїх власних проекцій, бажань і прагнень; це буде просто блуканням в ілюзії. Розум повинен бути вільний від відомого, і тоді проявиться непізнане. Цього можна досягти тільки підпорядкуванням думок своїй волі.
Захисним механізмом мозку повинно стати забування. Повинні бути забуті всі переживання, неприємності, турботи. Забуття негативних спогадів очистить пам'ять. Забування хворобливих переживань минулого нормалізує загальний стан організму. Людина стає іншою. Правильно налаштований розум наповнює новими відчуттями все тіло. Стан повної уявної відчуженості і рятівна порожнеча очищають розум. Це є вакуум свідомості, при якому можливий прояв нового, позитивного досвіду, нових позитивних переживань – шлях до оволодіння психічним самовдосконаленням.
Вправи для оволодіння умінням припиняти мислення, залишати його без думок
[12, с. 542-544].
1. Ляжте на спину і заплющіть очі. Розслабте тіло і зосередьте увагу на своїх думках. Невимушено стежте за їхнім ходом.
2. Зупиніть думки, ні про що не думайте. Уявіть собі чорний квадрат. Думки намагаються проскочити його, і деякі будуть проскакувати. Знайдіть їх, поверніть усередину небуття, у чорний квадрат. Використовуючи уяву, стежте за всім внутрішнім зором, зафіксуйте візуально те, що відбувається. Зараз ви побачите цей чорний квадрат. От ви і досягли повної розумової і фізичної релаксації.
3. Ви “у порожнечі” і відмовляєтесь від своїх звичок, що увійшли у вашу плоть і кров. Ваші уявлення змінюються, руйнується стереотип поведінки, система цінностей, що склалася, схематичність мислення. Ви зробили еволюцію у своїй свідомості: навчилися працювати зі своїм мисленням, підкорили думки своїй волі.
4. Не шукайте істину поза собою, загляньте в себе, споглядайте свою щиру природу. Порожнеча – не річ, без кінця і початку, вона вічна, її не можна знищити. Вона не має довжини в просторі. Вона знаходиться без порівняння, у неї немає назви, і її не можна виміряти. Як тільки ви зробите це, так одразу повернетесь у світ старих понять і устремлінь.
5. Зупинка роботи думки – це є вакуум мислення. Людина не думає, розум мовчить, не діє, інформація не надходить. Цим вона на якийсь час відтинає себе від усього що відбувається, що робиться довкола неї. Вона тимчасово занурюється у світ свого існування, і відпочиває. Приходять нові відчуття і витісняються старими, минулим.
6. Для здійснення зупинки роботи думки потрібно постійне тренування. Дайте втішну тишу розумові й очистіть почуття, приборкайте душевні пристрасті й непотрібні мріяння. Основою оздоровлення тілесного організму є незнання. Потрібно не дозволяти розумові в цей час думати про що-небудь, він повинен на час замовкнути. Для цього він повинен знаходитись під контролем.
7. Правильна техніка самоспустошення мислення від думок необхідна для очищення розуму, тому що без цієї дії не може бути відновлення. Розум повинен бути зовсім порожній для того, щоб сприймати нові переживання. Очищення розуму повинно відбуватися не тільки на його верхніх рівнях, а також у прихованих глибинах. Це можливо тільки в тому випадку, якщо припинився процес визначення або створення понять. Коли всі рівні свідомості стихають, стають безмовними, тільки тоді виникає невимірне блаженство, що існує поза часом і простором і виявляється відродження творчого початку.
8. Усвідомлення без будь-якого вибору шляхів розуму, цього творця ілюзії, – от початок вашого перетворення. Тільки на самоті може прийти те, що не має причини, тільки на самоті існує блаженство. У вакуумі свідомості, немов на чистому листі паперу, можна написати новий сценарій свого мислення, можна побудувати новий світ, інші відчуття, створити позитивні думки, нове, творче усвідомлення життя.