2.2. Види маркетингу
За час свого існування маркетинг придбав безліч різноманітних видів і форм. Види маркетингу розрізняють залежно від особливостей збуту і типів пропонованих продуктів. Відповідно до цього прийнято виділяти: маркетинг засобів виробництва, маркетинг споживчих товарів, маркетинг послуг. До останнього належіть і маркетинг транспортних операцій.
Транспортні операції зазвичай розглядаються в нерозривному зв’язку з торговельними операціями в якості засобу їх реалізації. У той же час транспортні операції, будучи самостійним видом підприємницької діяльності, мають специфічні особливості і свою проблематику маркетингу.
Свобода вибору постачальника вимагає певної свободи вибору транспорту, способу та умов перевезень. Все це зумовлює необхідність нового підходу до планування перевезень з урахуванням ринкових відносин. Вирішенню цих завдань багато в чому може сприяти застосування маркетингу, його принципів і методів управління. Суспільство зацікавлене в скороченні транспортних витрат, що приєднуються до вартості товару в процесі його переміщення. Впровадження маркетингу на вітчизняному транспорті обумовлено необхідністю оптимізації експлуатаційних витрат і отриманням максимальних прибутків. Зростаюча диспропорція між попитом і пропозицією на ринку перевезень вимагає перебудови управлінської діяльності з орієнтацією на ринок. Маркетингова діяльність на транспорті повинна включати комплексне вивчення ринку, пристосування виробництва до потреб ринку та просування транспортних послуг на ринок. Це дозволить реалізувати системний підхід до використання принципів маркетингу для вдосконалення діяльності підприємств транспорту.
Кожне підприємство у процесі своєї діяльності застосовує окремий вид маркетингу, який утворюється на основі взаємодії попиту і пропозиції, що виникла на ринку (табл. 2.1.)
Таблиця 2.1
|
Види сучасного маркетингу |
Класифікаційна ознака |
Види маркетингу |
орієнтація маркетингової діяльності |
продуктовий, споживчий, змішаний |
сфера маркетингової діяльності |
споживчих товарів, промислових товарів, ідей, місць, осіб, організаційний, послуг |
період, розробки маркетингової політики |
стратегічний, тактичний, оперативний |
види попиту |
підтримуючий, конверсійний, стимулюючий, ремаркетинг, синхромаркетинг, розвиваючий, з метою протидії, демаркетинг, концентрований, індивідуальний |
об’єкти уваги, кінцеві цілі і засоби їх досягнення |
виробничий, товарний, збутовий, ринковий (суто маркетинговий), розвинений (сучасний) |
цілі діяльності |
комерційний, некомерційний |
рівень координації маркетингових функцій |
інтегрований, неінтегрований |
види діяльності |
товарний, послуг, інноваційний |
рівень діяльності |
макромаркетинг, мікромаркетінг |
географія діяльності |
внутрішній, зовнішній (міжнародний) |
рівень диференціації маркетингової діяльності |
глобальний, масовий, диференційований |
спосіб зв’язку зі споживачем |
прямий, непрямий, телевізійний, поштовий, по каталогам |
вплив на споживача |
активний, пасивний |
Кожен із видів маркетингу може здійснюватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Залежно від ринків розрізняють внутрішній маркетинг і міжнародний.
Види маркетингу, вказані в таблиці 2.1., передбачають використання тих чи інших інструментів, важелів впливу на попит, що сформувався на ринку. Попит відображає бажання і можливість придбати товар за певною ціною. В його основі знаходиться гранична корисність товару (приріст корисності, пов’язаної зі споживанням кожної наступної одиниці товару), скоригована на купівельну спроможність споживача. У таблиці 2.2. подано види маркетингової діяльності, що здійснюються при тому чи іншому виді попиту.
Таблиця 2.2
Взаємозв’язок попиту та видів маркетингу_
Вид попиту |
Вид маркетингу |
Зміст маркетингової діяльності |
негативний |
конверсійний |
створення активного попиту зниження цін, стимулюванням збуту, поліпшення якості товару |
нульовий |
стимулюючий |
надання товару нових характеристик, рекламування, пропозиція товарів іншим ринкам (сегментам) |
регресний |
ремаркетинг |
надання товару ринкової новизни, репозиціонування |
сезонний |
(нерегулярний) синхро маркетинг |
згладжування сезонних коливань виробництва та продажу, використання гнучких цін, політики знижок |
латентний |
розвиваючий |
стимулювання збуту, поліпшення якості товару, рекламування |
повноцінний |
підтримуючий |
підтримка попиту, якості товарів, сервіс |
ажіотажний |
демаркетинг |
зниження цін, рекламної активності, |
посилення збутової діяльності | ||
оманливий |
тактичний |
посилення оперативного планування діяльності |
небажаний |
з метою протидії |
зменшення небажаного попиту |
унікальний |
індивідуальний |
розвиток сервісу, персональний продаж |
Попит відчуває вплив цінових і нецінових факторів. Зміна ціни даного товару, при інших рівних умовах (нецінові фактори незмінні), впливає на величину попиту (ту кількість товару, яку споживач готовий придбати в даний момент часу, при даних умовах). Попит на товари по-різному реагує на зміну факторів, що його визначають.
Ступінь чутливості попиту до зміни різних чинників (ціна товару, дохід споживача, ціни та наявність товарів-замінників і доповнюючих товарів, мінливі смаки і переваги покупців) називається еластичністю попиту.
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною (пряма еластичність попиту) показує, на скільки зміниться обсяг попиту при зміні ціни на 1%. Він завжди негативний, так як за законом попиту ціна і обсяг продажів змінюються в протилежному напрямку (формула 2.4).
де Ер - коефіцієнт еластичності попиту за ціною;
ΔQD - зміна обсягу продажів;
ΔР - зміна ціни.
Коефіцієнт Ер завжди негативний, так як за законом попиту ціна і обсяг продажів змінюються в протилежних напрямках.
Розрізняють:
1. Нееластичний попит (Ер < 1) - ринкова ситуація, при якій зміна ціни на 1% викликає незначну зміну обсягу попиту.
2. Еластичний попит (Ер >1) - ринкова ситуація, при якій зміна ціни на 1% викликає значну зміну попиту.
3. Попит одиничної еластичності (Ер = 1) - це ринкова ситуація, при якій зміна ціни на 1% викликає зміну попиту на 1%.
4. Абсолютно нееластичний попит, що означає абсолютну нечутливість обсягу попиту до зміни ціни (Ер = 0): зміна ціни на 1% і більше не впливає на зміну попиту.
5. Абсолютно еластичний попит, що означає абсолютну чутливість попиту до найменшої зміни ціни (Ер =∞): незначне зростання ціни призводить до падіння попиту до нуля, а незначне зниження ціни - до збільшення попиту до нескінченності.
Коефіцієнт еластичності попиту по доходу (формула 2.5) показує, на скільки зміниться обсяг попиту при зміні доходів споживачів на 1%.
В залежності від зв’язку між попитом і доходом споживачів (пряма і зворотна) коефіцієнт ЕІ може бути позитивним і негативним:
1. ЕІ > 0 означає, що зростання І викликає зростання QD (якісний товар: м’ясо, молоко).
2. ЕІ < 0 означає, що зростання I викликає скорочення QD (товари нижчої категорії, наприклад замінники масла).
3. ЕІ > 1 означає, що зростання QD перевищує зростання І на 1% (товари розкоші, попит на які формується при певному рівні доходу)
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту показує, на скільки зміниться обсяг попиту на товар А при зміні ціни іншого товару:
Знак коефіцієнта ЕРВ залежить від зв’язку між товарами:
а) якщо товари взаємозамінні (масло / маргарин), то ЕРВ (+) показує, що із зростанням ціни на товар В обсяг попиту на товар А збільшиться,
б) якщо товари взаємодоповнюючі (фотоапарат / фотоплівка), то ЕРВ (-) показує, що із зростанням ціни на товар В обсяг попиту на товарА скоротиться.