7.4. Концесійні договори
Концесія — це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору, на платній та строковій основі юридичній чи фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння) за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.
Згідно із Законом України «Про концесії»1 договір концесії (концесійний договір) - це договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до Закону з метою задоволення громадських потреб.
У концесію можуть надаватися об'єкти права державної чи комунальної власності, які використовуються для здійснення діяльності в таких сферах господарської діяльності (крім видів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями):
- водопостачання, відведення та очищення стічних вод;
- надання послуг міським громадським транспортом;
- надання послуг, пов'язаних із постачанням споживачам тепла;
- будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд;
- збирання та утилізація сміття;
- будівництво та експлуатація шляхів сполучення;
- будівництво та експлуатація вантажних і пасажирських портів;
- будівництво та експлуатація аеропортів;
- надання послуг у сфері кабельного телебачення;
- надання послуг зв'язку;
- надання поштових послуг;
- транспортування та розподіл природного газу;
- виробництво та (або) транспортування електроенергії;
- громадське харчування;
- будівництво жилих будинків;
- надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері;
- використання об'єктів соціально-культурного призначення;
- створення комунальних служб паркування автомобілів;
- надання ритуальних послуг;
- будівництво та експлуатація готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних об'єктів туристичної індустрії.
Виключно на пленарних засіданнях відповідні місцеві ради можуть приймати рішення щодо додаткового переліку сфер господарської діяльності, для здійснення діяльності в яких об'єкти права комунальної власності можуть надаватися в концесію. Об'єктами права державної чи комунальної власності, які надаються в концесію, є:
- майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне надання послуг у сферах діяльності, що визначені вище;
- об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг по задоволенню суспільних потреб у сферах діяльності, що визначені вище;
- спеціально збудовані об'єкти відповідно до умов концесійного договору для задоволення суспільних потреб у визначених вище сферах діяльності.
Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідні земельні ділянки, вони надаються в користування концесіонеру, у тому числі на умовах оренди, на строк дії концесійного договору, відповідно до положень Земельного кодексу України. Об'єкти права державної чи комунальної власності, надані в концесію, не підлягають приватизації протягом дії концесійного договору.
Концесійний договір укладається на визначений у самому договорі строк, який має бути не менше 10 років та не більше 50 років, і вважається укладеним з дня досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Строк дії концесійного договору може бути змінений за згодою сторін у межах передбачених строків.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про концесії» Кабінетом Міністрів України можуть бути затверджені типові концесійні договори. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 643 затверджено Типовий концесійний договір.
Відповідно до ст. 10 Закону істотними умовами договору концесії є:
- сторони договору;
- види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умова ми договору;
- об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії);
- умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності;
- перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню;
- умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги);
- строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників - громадян України;
- умови використання вітчизняних технологій, техніки, сировини, матеріалів;
- умови і обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень;
- умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення об'єкта концесії та умови його повернення;
- відповідальність за виконання сторонами зобов'язань;
- страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у концесію;
- порядок продовження і припинення дії договору;
- порядок вирішення спорів між сторонами.
У концесійному договорі за згодою сторін можуть бути передбачені й інші умови, у тому числі спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності. Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, то до концесійного договору додаються договір оренди земельної ділянки або акт про надання земельної ділянки в користування. Законом передбачено, що у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлюються правила, які погіршують становище концесіонера, то умови концесійного договору вважаються чинними на весь строк дії цього договору. Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Законом «Про концесії» визначено основні права і обов'язки сторін концесійного договору. Так, відповідно до ст. 17 цього Закону концесієдавець має право:
- здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору;
- надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
- вимагати дострокового розірвання концесійного договору в
разі порушення концесіонером його умов;
- вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі по
гіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини концесіонера.
Концесієдавець зобов'язаний:
- передати концесіонеру об'єкт концесії в стані та строки, передбачені концесійним договором;
- надати концесіонеру своєчасно і в повному обсязі передбачені концесійним договором документи, які підтверджують право концесіонера на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
- вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань; -зберігати комерційну таємницю концесіонера;
- не втручатися в господарську діяльність концесіонера;
- якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, забезпечити її надання в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Концесіонер має право:
- здійснювати підприємницьку діяльність на основі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії;
- на виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору;
- вимагати розірвання концесійного договору в разі порушення концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, заподіяних невиконанням умов договору;
- на продовження строку дії концесійного договору в разі виконання його умов;
- отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами концесійного договору;
- використовувати амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, отриманих у концесію;
- на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт на об'єкти концесії третіх осіб. При цьому концесіонер несе відповідальність за виконання такими особами умов концесійного договору та законодавства України.
Концесіонер зобов'язаний:
- виконувати умови концесійного договору;
- укладати відповідно до законодавства трудові договори (контракти), як правило, з працівниками - громадянами України;
- використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;
- утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані;
- після закінчення строку, на який було укладено концесійний договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані концесієдавцю відповідно до умов договору.
Концесієдавець і концесіонер мають також інші права і обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством.
За невиконання або за неналежне виконання умов концесійного договору, у тому числі зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених Законом, сторони несуть відповідальність, встановлену законами України та концесійним договором.
Дія концесійного договору припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- ліквідації концесіонера за рішенням суду, у тому числі, у зв'язку з визнанням його банкрутом;
- загибелі об'єкта концесії;
- за погодженням сторін;
- рішення суду на вимогу однієї зі сторін у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про концесії» реорганізація концесіонера — юридичної особи не є підставою для зміни умов або розірвання концесійного договору.