9.3. Правові основи діяльності підприємств з іноземними інвестиціями

Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них, якщо інше не передбачено законодавством України. Про­дукція цих підприємств не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва від­повідно до Порядку визначення продукції власного виробницт­ва підприємств з іноземними інвестиціями (затверджене поста­новою КМУ від 05.09.1996 р. № 1061)¹.

Продукцією власного виробництва визнається продукція, яку було повністю вироблено або яка підлягала достатній переробці або обробці підприємством із використанням власного або орен­дованого майна. До повністю виробленої підприємством проду­кції, зокрема, належать:

- корисні і супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр;

- рослинна продукція, вирощена і зібрана на земельних ділянках, що належать підприємству або орендуються цим під­приємством;

- живі тварини, вирощені на підприємстві, і продукція, отрима­на від цих тварин, які є власністю підприємства;

- продукція, вироблена підприємством, виключно з вшцепере- рахованої продукції.

Переробка або обробка продукції визнається достатньою, якщо виготовлена продукція класифікується в іншій тарифній позиції,

ніж вироби та матеріали, які були придбані підприємством і ви­користовувалися ним для виробництва цієї продукції, або частка доданої вартості продукції за час її переробки або обробки скла­дала не менше ніж 50%, якщо інше не передбачено законодавст­вом. Доданою вартістю є різниця між собівартістю продукції і вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих.

Не може визнаватися достатньою переробкою здійснення таких операцій:

- забезпечення збереження продукції та її зберігання чи транс­портування, поміщення в розчини для зберігання;

- підготовка продукції для продажу і транспортування (дроб­лення партії, сортування, перепакування, розлив тощо);

- прості збірочні операції;

- змішування компонентів без надання отриманій продукції характеристик, які суттєво відрізняють її від первинних скла­дових;

- поєднання двох чи більшої кількості вищезазначених опе­рацій.

Для отримання сертифікату продукції власного виробництва підприємство подає письмову заяву до Торговельно-промислової палати або її регіонального відділення. До заяви додаються:

- установчі документи і документи, що підтверджують факти­чний внесок іноземної інвестиції;

- довідка про працівників, які залучені до виробництва про- дукції;

- копії договорів оренди виробничих приміщень, договорів про- спільну господарську діяльність з виробництва продукції та довідка про те, що на балансі підприємства знаходяться обла­днані виробничі приміщення, які використовуються для ви­робництва продукції;

- документи, що підтверджують придбання сировини, матері­алів, комплектуючих та ін. (договори, товарно-транспортні на­кладні, платіжні документи);

- перелік основних технологічних операцій;

- нормативно-технологічна документація на продукцію;

- розрахунок вартості виробленої продукції.

Рішення про видачу сертифікату приймається протягом 20 днів із дня отримання заяви, в разі необхідності цей термін може бути продовжено, але не більше ніж на 10 днів. Сертифікат видається на підставі акту експертизи продукції власного виробництва. Він дійсний протягом строку виготовлення конкретної продукції, але не більше ніж один рік. У випадку встановлення невідповідності відомостей, які надані підприємством, заявленій продукції сертифікат може бути анульовано Палатою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про інвестиційну ді­яльність» вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестицій­ної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, у тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, перед­бачених законодавчими актами, за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.

Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують подат­ки відповідно до законодавства України. Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підприємств з іноземними ін­вестиціями забезпечується відповідно до законодавства Украї­ни. Підприємства з іноземними інвестиціями самостійно при­ймають рішення про патентування (реєстрацію) за кордон вина­ходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які їм належать відповідно до зако­нодавства України.

Порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів гос­подарської діяльності в Україні визначено Інструкцією про по­рядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарсь­кої діяльності в Україні (затверджене наказом МЗЕЗторгу від 18.01.1996 р. № ЗО) . Умови участі іноземних фізичних та юри­дичних осіб у створенні громадських та благодійних організа­цій визначаються Законами України «Про об'єднання грома­дян»^[1] і «Про благодійництво та благодійні організації»^[2].

Важливим аспектом, який визначає права і обов'язки під­приємств з іноземними інвестиціями, є державна реєстрація іно­земних інвестицій, порядок здійснення якої визначено Положен­ням про державну реєстрацію іноземних інвестицій (затвердже­не Постановою КМУ від 07.08.1996 р. № 928)^[3]. Це положення визначає порядок подання документів, їх розгляд та здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 1 Закону України «Про режим іноземного ін­вестування», і здійснюється у видах і формах, які передбачені ст. 2, 3 цього Закону.

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Ра­дою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після їх фактичного внеску. Для їх державної реєстрації інвестор або уповноважена ним особа подає до органу державної реєстрації такі документи:

- інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвести­ції у трьох примірниках із позначкою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичний внесок;

- документи, які підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво або інші види інвестиційної діяльності, договір концесії тощо);

- документи, які підтверджують вартість іноземної інвестиції відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про режим інозе­много інвестування»;

- документ про внесення плати заявником за реєстрацію.

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шля­хом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номеру, який на всіх трьох примірниках засвідчується підписом уповноваженої особи і пе­чаткою органу державної реєстрації. Відмова в державній ре­єстрації можлива у випадку, якщо здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України або надані документи не від­повідають вимогам цього Положення. Відмова з мотивів недо­цільності здійснення іноземної інвестиції не припускається. Державна реєстрація іноземної інвестиції діє протягом усього часу функціонування інвестиції. Незареєстровані інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених зако­нодавством України для іноземних інвесторів.

Підприємство з іноземними інвестиціями може здійснювати будь-які види діяльності, що відповідають меті, визначеній у ста­туті підприємства, з урахуванням обмежень, передбачених зако­нодавчими актами України.