10.1. Поняття і вили спеціальних (вільних) економічних зон
Спеціальний режим інвестиційної діяльності як певна якість і механізм правового регулювання виявляється в різних правових формах, однією з яких є спеціальна (вільна) економічна зона. Він є інструментом державного регулювання і стимулювання економіки.
З метою реалізації стимулюючої спрямованості спеціальний режим передбачає використання певного організаційно-правового інструментарію, який відповідно до певних завдань проявляється у змісті нормативно-правових актів. До елементів такого інструментарію потрібно віднести гарантії дотримання прав та законних інтересів суб'єктів; різноманітні пільги; надання конкретних форм прямої державної підтримки, а також підстави застосування заходів юридичної відповідальності за зловживання наданими пільгами.
Спеціальна (вільна) економічна зона е частиною території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий порядок застосування чинного законодавства України. Спеціальна (вільна) економічна зона
— це складне поняття: територіальне (з відповідними питаннями юрисдикції та управління); режимне (передбачає особливі параметри регулювання інвестиційної та підприємницької діяльності, які проявляються через спеціальний режим оподаткування, митного регулювання, реєстрації суб'єктів зони тощо) та функціональне (спеціальний режим установлюється для досягнення певної мети в конкретній сфері діяльності). На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, ва- лютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України[1].
Згідно із Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» на території України можуть створюватися спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технопо- ліси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні зони, страхові, банківські тощо. Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон.
Відповідно до Закону України «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту»[2] створено спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» (далі — СЕЗ «Порто-франко) на строк 25 років. СЕЗ «Порто-франко» знаходиться на території Одеського морського торговельного порту в межах штучно насипаного та намитого в акваторії Одеської затоки Чорного моря Карантинного молу площею 32,5 гектара. Зі сходу, півночі та заходу територія СЕЗ «Порто-франко» межує з акваторією Одеської затоки Чорного моря. На півдні межа СЕЗ «Порто-франко» довжиною 660 метрів проходить по береговій смузі. Загальна довжина периметра території СЕЗ «Порто-франко» становить 3 кілометри.
Метою створення СЕЗ «Порто-франко» є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і підприємництва, завантаження потужностей портового комплексу та розвитку його інфраструктури, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури.
З метою залучення інвестицій у розвиток пріоритетних видів економічної діяльності на території міста Шостки Сумської області до 1 січня 2030 року запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності щодо реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста
Шостки Сумської області»1 визначено спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Шостки Сумської області.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстровані на території міста Шостки і за укладеним з виконавчим комітетом Шосткинської міської ради договором (контрактом) реалізують на території міста Шостки в пріоритетних видах економічної діяльності інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше ніж:
- 200 тис. доларів СІЛА - у харчовій промисловості та промисловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництві деревини і виробів з деревини, у сфері охорони здоров'я;
- 500 тис. доларів СІЛА - у будівництві, обробленні відходів, виробництві електроенергії тепловими електростанціями, виробництві та розподілі тепла;
- 1 млн доларів США - у виробництві машин та устаткування, порошковій металургії та хімічному виробництві.
Запроваджений на території міста Шостки спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:
а) звільнення на період до здачі об'єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на п'ять років, від обкладення ввізним митом устаткування, обладнання та комплектуючих виробів до них (крім підакцизних товарів) і податком на додану вартість - устаткування, обладнання та комплектую чих виробів до них (крім підакцизних товарів) під час їх ввезення в Україну з метою використання виключно для реалізації інвестиційних проектів;
б) звільнення на три роки від оподаткування прибутку, одержаного новоствореними підприємствами від реалізації інвестиційних проектів та діючими підприємствами, на яких проведено реструктуризацію, реконструкцію, перепрофілювання, у частині, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого (бухгалтерського, податкового) обліку;
в) невключення до валового доходу підприємства з метою оподаткування суми інвестицій, одержаної від реалізації інвестицій ного проекту у вигляді коштів, матеріальних цінностей та не матеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) держави інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
г) несправляння плати за землю в період освоєння земельної ділянки (планування території, облаштування інфраструктури тощо), визначений інвестиційним проектом, але не більше п'яти років.
Правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ), Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона (м. Київ), Інститут монокристалів (м. Харків), «Вуглемаш» (м. Донецьк), Інститут технічної теплофізики (м. Київ), «Київська політехніка» (м. Київ), «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ), «Укрінфо- тех» (м. Київ), «Агротехнопарк» (м. Київ), «Еко-Україна» (м. Донецьк), «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми), «Текстиль» (м. Херсон), «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк), Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса), «Яворів» (Львівська область) визначено Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків»1.
Технологічний парк (технопарк) - це група юридичних осіб, які уклали договір про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів учасників технологічного парку з метою створення організаційних засад щодо забезпечення діяльності учасників технологічного парку у виконанні проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.
В адміністративно-територіальних межах міста Трускавець Львівської області на період 20 років створено спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс «Трускавець». Особливості механізму функціонування цієї СЕЗ визначено Законом України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» . Метою створення СЕЗ «Курортополіс Трускавець» є стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження та ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму.
В Україні створені й діють й інші спеціальні (вільні) економічні зони:
- спеціальна економічна зона «Донецьк» та спеціальна економічна зона «Азов» (Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області» ;
- спеціальна економічна зона «Яворів» (Закон України «Про спеціальну економічну зону «Яворів») ;
- спеціальна економічна зона «Славутич» (Закон України «Про спеціальну економічну зону «Славутич») ;
- спеціальна економічна зона «Миколаїв» (Закон України «Про спеціальну економічну зону «Миколаїв») ;
- спеціальна економічна зона «Порт Крим» (Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону «Порт Крим»)5;
- спеціальна економічна зона «Рені» (Закон України «Про спеціальну економічну зону «Рені») та ін.