10.2. Порядок створення і ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон

Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) - один із важелів досяг­нення відкритості економіки України і стимулювання міжнарод­ного економічного співробітництва на підставі залучення інозем­них інвестицій. У поєднанні з іншими елементами загальної стра­тегії економічного розвитку держави СЕЗ спроможні забезпечити активізацію підприємницької діяльності, залучення нових техно­логій, розвиток ринкових методів господарювання, а в кінцевому варіанті - збільшення виробництва та поставки високоякісних то­варів і послуг як на внутрішній, так і на зовнішній ринки.

Порядок створення і ліквідації спеціальних (вільних) еко­номічних зон визначається Законом України «Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» та іншими актами законодавства України.

Створення СЕЗ повинно здійснюватися з урахуванням пев­них факторів розміщення, зокрема:

- сприятливе місцезнаходження з погляду зовнішніх і внутрі­шніх можливостей для реалізації поставлених цілей;

- наявність достатнього ресурсного потенціалу (природно-клі- матичні умови, корисні копалини, трудові ресурси, науково- технічний потенціал тощо);

- забезпеченість об'єктами виробничої та соціальної інфраструк­тури згідно з міжнародними стандартами;

- розвинута система комунікацій, особливо засобів зв'язку, роз­галужена транспортна мережа;

- відсутність (або врахування в документах про створення СЕЗ) екологічних обмежень і заборон відносно створення СЕЗ з урахуванням існуючих або передбачених антропогенних на вантажень на навколишнє середовище.

Крім цих загальних для всіх територіально-господарських утворень факторів, повинні враховуватися специфічні умови, вла­стиві окремим типам СЕЗ. Вони визначаються цільовою та фун­кціональною спрямованістю кожної СЕЗ, її зв'язками із позазо- нальною економікою, ступенем інтегрованості в національне та світове господарство, зв'язком з існуючими системами розселен­ня, виробничими та іншими об'єктами. Слід також враховувати ступінь зацікавленості органів місцевого та регіонального само­врядування і населення у створенні на відповідній території СЕЗ.

Важливою передумовою ефективного функціонування СЕЗ є наявність конкретної програми її розвитку із визначенням ці­лей, етапів, завдань, спрямованих на створення відповідної фінан­сово-економічної інфраструктури (банківської, страхової, інвести­ційної тощо), строків їх виконання, обсягів і джерел інвестицій.

Згідно із зазначеним Законом спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адмініс­трації. Статус і територія СЕЗ, а також строк, на який вона ство­рюється, визначаються Верховною Радою України шляхом при­йняття окремого закону для кожної СЕЗ.

У разі створення СЕЗ за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України відповідне рішення може бути прийняте лише після одержання письмової згоди відповідної місцевої Ради народних депутатів та місцевої державної адміні­страції, на території якої передбачається розташувати спеціаль­ну (вільну) економічну зону.

У разі коли ініціатива створення СЕЗ належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адмініст­раціям, вони подають відповідну пропозицію Кабінету Мініст­рів України. Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропозицію про створення СЕЗ у 60-денний строк від дня її надходження і подати висновок з цього питання до Верховної Ради України.

До Кабінету Міністрів України подаються документи, пере­лік яких визначено ст. 6 Закону, а саме:

- рішення місцевої ради та місцевої державної адміністрації з клопотанням про створення СЕЗ (у разі її створення за вла­сного ініціативою) або письмову згоду відповідних місцевих рад та місцевих державних адміністрацій (у разі її створен­ня за ініціативою Президента України або Кабінету Мініст­рів України);

- проект положення щодо її статусу та системи управління, офіційну назву СЕЗ;

- точний опис кордонів СЕЗ та карту її території;

- техніко-економічне обґрунтування доцільності створення і функціонування СЕЗ, яке має включати:

а) мету, функціональне призначення та галузеву спрямо­ваність її діяльності;

б) етапи розвитку із зазначенням часу їх здійснення;

в) ступінь розвитку виробничої й соціальної інфраструк­тури, інфраструктури підприємництва та можливості їх розвитку в майбутньому;

г) вихідний рівень розвитку економічного, наукового та ін­шого потенціалу з урахуванням специфічних умов її створення;

д) рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами;

е) обсяги, джерела та форми фінансування на кожному етапі її створення і розвитку;

є) обґрунтування режиму ціноутворення, оподаткування, митного регулювання, валютно-фінансового та кредит­ного механізму;

- проект Закону про створення конкретної СЕЗ.

Пропозиції щодо зміни статусу і території СЕЗ подаються в порядку, передбаченому Законом України «Про загальні прин­ципи створення і функціонування спеціальних (вільних) еконо­мічних зон».

Спеціальна (вільна) економічна зона вважається ліквідова­ною з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо його не було продовжено Верховною Радою України. СЕЗ може бути ліквідована Верховною Радою України до закінчення стро­ку, на який її було створено, за поданням Президента України або Кабінету Міністрів України. Питання доцільності продов­ження строку функціонування СЕЗ або її дострокової ліквідації може бути передане для вивчення до комісії незалежних експе­ртів, яку створює Верховна Рада України.