14.3. Угоди про усунення подвійного оподаткування
При здійсненні іноземного інвестування в підприємців досить часто виникає проблема подвійного оподаткування, оскільки отримані ними доходи можуть двічі обкладатися податком - як на території держави отримання доходів, так і на території держави, резидентами якої вони є. А тому ефективним засобом уникнення подвійного оподаткування є угоди про усунення подвійного оподаткування.
Подвійне оподаткування означає обкладання одного об'єкта окремих платників податку одним і тим же (або аналогічним) податком за один і той же період часу (найчастіше - податковий період). Зовнішнє подвійне оподаткування - це оподаткування, при якому стикаються національні законодавства у визначенні об'єкта оподаткування чи платника, розглядаючи його як зобов'язану особу за аналогією з законодавством іншої держави. Реалізація подвійного оподаткування може здійснюватися в різних формах (оподаткування одного й того ж об'єкта різними державами, різне визначення платника податку тощо). Підставою виникнення подвійного оподаткування є різне законодавче регулювання платника податку та джерела доходу в законодавстві різних країн і може доповнюватися неоднозначним правовим тлумаченням податкових норм та елементів податкового процесу.
Усунення подвійного оподаткування може здійснюватися на підставі міжнародних угод, шляхом приведення в певну відповідність національних податкових законодавств.
Конкретними формами вирішення проблеми подвійного оподаткування є міжнародні угоди про усунення подвійного оподаткування. Першу таку угоду було підписано між Францією та Бельгією у 1843 році.
Міжнародні угоди, що регулюють податкові відносини, можна об'єднати в три групи:
1. Умовно-податкові — угоди, у яких питання оподаткування регулюються разом з іншими питаннями, які не становлять предмет податкового права.
2. Загальноподаткові — це угоди, які регулюють загальні, основні проблеми оподаткування між договірними сторонами (угоди про усунення подвійного оподаткування).
3. Обмежено-податкові - це угоди, які обумовлюють застосування механізму оподаткування стосовно конкретного виду податку, платника податку чи об'єкта оподаткування.
Основою для укладення угод між державами з питань уникнення подвійного оподаткування є Конвенція про усунення подвійного оподаткування (1992), яка найбільш часто застосовується державами при укладенні двосторонніх угод, а також сприяє переговорам між різними державами з питань укладення таких угод.
Укладення угод про усунення подвійного оподаткування надає інвесторам країн, що уклали таку угоду, низку переваг:
- визначаються види доходів, які можуть обкладатися податком тільки в одній державі. Так, наприклад, доходи від відчуження рухомого майна обкладаються тільки в державі, резидентом якої є особа, і це правило поширюється на продаж інвестицій у вигляді акцій, корпоративних прав та іншого рухомого майна;
- встановлюється максимально допустима ставка обкладання в одній із держав з деяких доходів, які можуть обкладатися податками у двох державах. Це правило найбільш часто застосовується до пасивних доходів: дивідендів, процентів, роялті;
- передбачається процедура відрахування податку, сплаченого за кордоном, із загальних податкових зобов'язань суб'єкта з доходів, які одночасно є об'єктами оподаткування у двох державах. Угода про усунення подвійного оподаткування стосується тільки тих податків, які прямо зазначені в цій угоді, і іноземний інвестор, після ознайомлення зі змістом угоди може використовувати найбільш вигідну для себе форму інвестування.
Угоди про усунення подвійного оподаткування переважно складаються з трьох частин. У першій частині встановлюється сфера дії угоди і вона, як правило, містить дві статті, що визначають коло осіб, які охоплюються цією угодою, та надає перелік податків, про які йдеться в угоді. У другій частині визначаються податкові режими (регулюються межі юрисдикції кожної країни щодо обкладення конкретних видів доходів і майна). Третя частина передбачає методи та порядок виконання угоди (порядок відносин і співробітництва між компетентними органами щодо виконання угоди, узгоджений між сторонами метод усунення подвійного оподаткування, строк дії угоди).
Україною укладено низку договорів (угод, конвенцій) про усунення подвійного оподаткування. Це угоди з країнами СНД: Білоруссю, Росією, Молдовою, Вірменією, Узбекистаном, Туркменістаном, Киргизстаном, Грузією; із країнами Балтії, країнами Європи: Польщею, Угорщиною, Болгарією, Австрією, Німеччиною та ін.; із країнами інших регіонів: СІЛА, Китаєм, Туреччиною, Іраном та ін.