1.2. Основні характеристики підприємства як суб’єкта господарювання

Підприємство - організаційно відокремлена та економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, яка виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

Згідно Статті 62. Господарського кодексу України:

«1. Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

2. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

3. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

4. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

5. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.»

Місія і загальнофірмові цілі

• Місія — це головна мета підприємства, тобто чітко позначена причина його існування. Місія сучасного підприємства зводиться до виробництва продукції (надання послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку.

• На основі встановленої загальної місії визначаються загальнофірмові цілі, які мають бути:

• 1. Конкретними і вимірювальними, що дає можливість їм бути реальною вихідною базою для наступних правильних господарських і соціальних рішень стосовно діяльності підприємства (фірми, корпорації);

2. Зорієнтованими у часі, тобто мати конкретний горизонт прогнозування (прогноз розвитку подій на тривалі і відносно короткі періоди часу — відповідно на 5—10 років і 1—2 роки;

3. Досяжними, аби слугувати підвищенню ефективності діяльності підприємства;

4. Взаємно підтримуючими, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, не повинні перешкоджати реалізації інших цілей діяльності підприємства (фірми, корпорації);

5. Чітко сформульованими по кожному виду (напрямку) діяльності підприємства, що робить їх реальними щодо досягнення у часі.

Головні напрямки діяльності підприємств:

Паралельно і послідовно здійснювані

• Вивчення ринку товарів (ситуаційний аналіз), що передбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності продукції, вимог споживачів, методів формування попиту і каналів просування товарів.

• Інноваційна діяльність — здійснення нових науково-технічних розробок, конструкторсько-технологічної підготовки виробництва;

використання ефективних нововведень; формування інвестиційних ресурсів для інноваційної діяльності.

• Виробнича діяльність — обґрунтування обсягу випуску продукції у відповідності з потребами ринку, узгодження програми випуску виробів (виробничої програми) і виробничої потужності підприємства, забезпечення виробництва необхідними ресурсами, дотримання оперативно-календарних графіків виготовлення продукції.

• Комерційна діяльність — організаційно-економічні заходи щодо досягнення очікуваних прибутковості (дохідності) та інших показників фінансової результативності виробництва.

• Післяпродажний сервіс — здійснення обумовлених угодою (договором) пуско-налагоджувальних робіт по поставленому устаткуванню та гарантійного технічного обслуговування і ремонту відповідних виробів (проданої побутової техніки).

Інтегровані

• Економічна діяльність — прогнозування, планування, ціноутворення, оплата праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічна і фінансова діяльність, облік і звітність тощо.

• Соціальна діяльність — підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, створення належних умов праці та відпочинку, забезпечення соціального захисту працівників.

Правові основи функціонування

Підприємство (фірма) має діяти і господарювати в рамках законодавства, що регулює всі напрямки його (її) діяльності. Серед юридичних актів визначальними є Господарський Кодекс та статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Статут підприємства

• Статут підприємства — певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут повинен відповідати основним положенням закону країни про підприємства.

• У ньому мають бути чітко сформульовані:

• точне найменування і місцезнаходження підприємства;

• власник (власники) або засновник (засновники);

• місія та основні цілі діяльності;

• органи управління і порядок їх формування;

• джерела і порядок формування майна;

• умови реорганізації і припинення діяльності.

Колективний договір

• Колективний договір — угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією підприємства (організації), що використовує найману працю.

• Колективний договір має укладатися щорічно.

• Колективним договором: регулюються виробничі, економічні і трудові відносини працівників з власником підприємства; визначаються заходи по забезпеченню належних умов та оплати праці, соціального захисту усіх категорій персоналу.

Класифікація і структура підприємств

Класифікація підприємств

Структура підприємств та організацій Виробнича структура

• Виробнича структура — інтегрований склад підрозділів (цехів та обслуговуючих господарств), де відбуваються відповідні виробничі процеси.

• Види виробничих структур

^ в залежності від підрозділу, на основі якого формується структура:

• цехова

• корпусна

• безцехова

• комбінатська

^ за формою спеціалізації основних цехів:

• технологічна

• предметна

• змішана

^ в залежності від наявності основних і допоміжних цехів:

• комплексна

• спеціалізована

 Види виробничих цехів:

• основні (заготовчі, обробні, складальні)

• допоміжні (інструментальні, ремонтні, транспортні)

• побічні (товарів широкого вжитку)

Загальна структура

Сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських структур (відділів, бюро, служб) з системою відповідних зв’язків, підпорядкованості та взаємодії, які характеризують внутрішнє улаштування підприємства (організації)