5.1. Загальні відомості. Класифікація трудових ресурсів
Трудові ресурси підприємства представлені його виробничим персоналом, оплата праці якого включається у витрати виробництва продукції. Винятковою особливістю трудових ресурсів на відміну від інших є те, що підвищення ефективності їх використання може бути пов'язане не стільки із збільшенням продуктивності, скільки з можливістю більш ефективного використання інших видів ресурсів.
Крім того, організація використання трудових ресурсів на підприємстві пов'язана з рішенням не тільки виробничих задач, але й з важливими для суспільства задачами соціально-політичного характеру.
Працівники підприємства, які зайняті у виробництві і в його обслуговуванні входять до складу промислово-виробничого персоналу (ПВП).
До непромислового персоналу відносять працівників житлово-комунального господарства, капітального будівництва, медичних і культурно-спортивних установ і ін., що знаходяться у складі підприємства. Питома вага чисельності працівників цієї групи складає 6-8 % від загальної чисельності.
По характеру виконуваних функцій розрізняють: робочих (80%), інженерно-технічних працівників (14%), службовців (4%), працівників воєнізованої охорони (0,5%), молодший обслуговуючий персонал (1%), учнів (0,5%).
На автотранспортних підприємствах найбільшу питому вагу складають робітники (80-85%), з них водії - 60-70%, інший персонал відповідно 15-20%.
Робітників підрозділяють на основних (32-38%) і допоміжних (62-68%).
Основні робітники зайняті безпосередньо у виробничому процесі, допоміжні - ремонтним, транспортним, складським, підсобним і іншими видами обслуговування.
У цілому, зайнятих в народному господарстві працівників розрізняють за професією, спеціальністю і кваліфікацією.
Професія визначається комплексом теоретичних знань і практичних навиків галузевого характеру.
Спеціальність конкретизує знання і навики усередині професії.
Кваліфікація відображає рівень знань і навиків по конкретній спеціальності.
У процесі планування чисельності робітників визначають обліковий і явочний склад. Чисельність інших категорій персоналу планується тільки по обліковому складу. Явочний склад робітників визначають по робітниках, із підрядною оплатою праці (робітники-почасовики).
Явочна чисельність включає всіх працівників, які з'явилися на роботу.
Згідно Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у
народному господарстві України, облікова чисельність на дату - це показник чисельності працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих та виключаючи тих працівників, які вибули в цей день.
Якщо підприємство в зазначену дату не працювало, чисельність відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.
До облікового складу працівників підприємства повинні включатися всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. У обліковому складі працівників за кожний календарний день враховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми договору.
Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 (для лютого — по 28 або 29 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні й ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. При наявності двох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників облікового складу за кожний із цих днів приймається на рівні чисельності працівників облікового складу за робочий день, що передував вихідним та святковим (неробочим) дням.
Для правильного визначення середньооблікової чисельності працівників необхідно вести щоденний облік чисельності працівників облікового складу, який повинен уточнюватися на основі наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового договору тощо.
Чисельність працівників облікового складу за кожний день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу, на основі якого установлюється чисельність працівників, які фактично з'явилися на роботу та причини їх неявок.
Певна категорія працівників підлягає виключенню із облікової чисельності (працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства; знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку тощо).
Рух кадрів на підприємстві характеризується показниками обороту з прийому і зі звільнення, плинності кадрів.
Коефіцієнт обороту з прийому (Коб.пр) визначається відношенням кількості працівників, прийнятих на роботу (Nпр) до середньооблікової чисельності працівників підприємства (Nсер.обл) за певний період часу.
Коефіцієнт обороту зі звільнення (Коб.зв) визначають відношенням кількості звільнених працівників (Nзв.) до середньооблікової чисельності (Nсер.обл)працівників підприємства за певний період часу:
Коефіцієнт загального обороту обчислюють як відношення кількості заново прийнятих на роботу і тих, що вибули, до середньооблікової чисельності.
Коефіцієнт плинності кадрів розраховують як відношення числа звільнених з суб'єктивних причин (за власним бажанням, порушенням трудової дисципліни і ін.) (Агсубпр), до середньооблікової чисельності працівників підприємства.
Основним завданням менеджменту персоналу є забезпечення умов, необхідних для постійного розвитку трудового потенціалу кожного робітника підприємства, спроможного здійснювати значимий вклад в збагачення досвіду, підвищення конкурентоспроможності та покращення фінансового стану підприємства.