3.4. Управління артилерійськими підрозділами у ході бойових дій
Управління артилерійськими підрозділами у ході бойових дій полягає в безперервному впливі командира та штабу на виконання поставлених завдань у встановлені строки і з найменшою витратою сил і засобів.
Це досягається: безперервним веденням розвідки противника, викриттям його намірів і своєчасним реагуванням на зміну обстановки; постійним уточненням раніше прийнятого рішення, завдань підрозділам та узгодженням їх дій з діями загальновійськових підрозділів; підтримкою стійкого зв’язку з підлеглими підрозділами, старшим командиром і його штабом і взаємодіючими підрозділами; здійсненням постійного контролю за виконанням підрозділами поставлених завдань та наданням їм допомоги.
Управління підрозділами під час ведення бойових дій командир дивізіону (батареї) здійснює зазвичай з КСП: в обороні з КСП, що розгорнутий на місцевості або розташованого в КМУ; в наступі – під час руху або з коротких зупинок. При цьому машина командира дивізіону (батареї), як правило, прямує за БМП (БТР) командира загальновійськового підрозділу стрибками від укриття до укриття у готовності до управління вогнем дивізіону (батареї). У разі необхідності за рішенням командира дивізіону (батареї) його КСП може розгортатися на місцевості поблизу КСП пункту командира загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) доданий або підтримує.
КСП дивізіону (батареї) розгортається в такому місці, звідки забезпечується найкраще спостереження за місцевістю, противником, діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню дивізіону (батареї).
У ході бою командир дивізіону особисто і через штаб (командир батареї особисто) управляє вогнем і маневром дивізіону (батареї), забезпечує постійну готовність підрозділів до ведення вогню. Для цього він безперервно здійснює збір і узагальнення відомостей про противника та дії загальновійськових підрозділів, на підставі яких готує свої пропозиції щодо вогневого ураження противника і доповідає їх старшому командиру. Після затвердження пропозицій командир дивізіону (батареї) уточнює і ставить нові завдання підлеглим підрозділам і здійснює контроль щодо їх виконання. З метою постійної вогневої підтримки загальновійськового підрозділу командир дивізіону (батареї) організовує маневр підлеглих підрозділів.
Дані про об’єкти (цілі) командир дивізіону (батареї) отримує шляхом ведення розвідки з КСП за допомогою оптичних і електронно-оптичних приладів, а також доданих засобів розвідки. Ряд відомостей про противника може надійти від старшого артилерійського командира та загальновійськових підрозділів у порядку взаємного обміну інформацією.
Усі відомості, отримані з різних джерел, вивчаються, узагальнюються, а за необхідності перевіряються та уточнюються, висновки за ними доповідаються старшому командиру (загальновійськовому командиру).
Отримавши доповідь начальника розвідки (командира взводу управління) про характер та координати цілей, командир дивізіону (батареї) приймає рішення щодо ураження цілі й доповідає про це старшому командирові (загальновійськовому командирові). Після затвердження прийнятого рішення командир дивізіону дає вказівку штабу на підготовку вогню.
При підготовці вогню визначаються: батареї, які залучаються до ураження цілі; завдання стрільби; вид вогню; спосіб обстрілу цілі; порядок виконання завдання; спосіб визначення установок; витрата боєприпасів і тривалість ведення вогню. Після цього ставляться завдання підрозділам на підготовку та відкриття вогню.
При визначенні діяльності цілі, по якій завчасно було підготовлено вогонь дивізіону (батареї), з дозволу загальновійськового командира або старшого артилерійського командира подається команда на відкриття вогню тим підрозділам, для яких ця ціль була запланована, з визначенням витрати боєприпасів і часу відкриття вогню.
У ході підготовки і ведення вогню командир дивізіону (батареї) здійснює контроль за точністю підготовки і ведення вогню та його результатами. З цією метою він ставить завдання штатним і доданим засобам розвідки на контроль стрільби, а сам особисто веде спостереження за полем бою і за необхідності коректує вогонь.
Після виконання вогневого завдання командир дивізіону (батареї) доповідає про це загальновійськовому командиру.
У деяких випадках командир дивізіону (батареї) може готувати і відкривати вогонь з особистої ініціативи. Про виконання вогневого завдання він доповідає старшому командиру (загальновійськовому командиру).
Маневр підрозділами в ході бойових дій здійснюється відповідно до раніше відпрацьованого плану, а при зміні обстановки може уточнюватися.
Переміщення КСП повинне забезпечувати постійне управління підрозділами дивізіону (батареї) і не повинне збігатися за часом із виконанням дивізіоном (батареєю) важливих і відповідальних завдань, таких як підтримка вводу в бій другого ешелону, відбиття контратак, форсування водних перешкод та інше. Про початок переміщення КСП і прибуття його на нове місце командир дивізіону (батареї) доповідає старшому командиру, а також інформує про це підлеглих.
Одним із найважливіших завдань, що вирішує командир дивізіону (батареї), є підтримка тісної взаємодії із загальновійськовим підрозділом. Для цього необхідно постійно знати обстановку і підтримувати стійкий зв’язок із взаємодіючими підрозділами, своєчасно організовувати вогневе ураження противника, здійснювати маневр підлеглими підрозділами і доповідати про це загальновійськовому командиру. Важливим і основним заходом з підтримки постійного управління є відновлення порушеного управління і ліквідація наслідків застосуванням противником ЗМУ.
Відновлення порушеного управління залежить від конкретної обстановки і може здійснюватися передачею управління з одного КСП на інший, призначенням необхідних сил і засобів на КСП, що вийшов зі строю, перерозподілом особового складу і засобів управління між КСП.
Швидка і чітка передача управління з одного КСП на інший забезпечується наявністю на пункті, що приймає управління, сил і засобів, які можуть забезпечити управління підрозділами, а також постійною інформацією командирів, що приймають управління, про обстановку і рішення командира загальновійськового підрозділу, підтриманням постійного зв’язку між КСП.
При частковому ураженні КСП передача управління здійснюється за сигналом командира, що передає управління, а при виході КСП зі строю – за командою старшого командира або за ініціативою командира, який приймає на себе управління дивізіоном (батареєю).
Командир дивізіону (батареї), що приймає управління на себе, негайно встановлює зв’язок з іншими артилерійськими підрозділами, передає їм встановлений сигнал і координати свого КСП, уточнює їх стан, положення і завдання, які вони виконують, і доповідає старшому командиру про приймання управління.
Після відновлення порушеного управління командир дивізіону (батареї), що прийняв управління, визначає ступінь ураження і стан підрозділів з метою виявити найбільш боєздатні із них і негайно підготувати їх до виконання завдань. Відповідно до ступеня боєздатності підрозділам уточнюються попередні й визначаються нові завдання.
Дивізіон (батарея), що опинився у ході ведення бойових дій у місці забруднення, зруйнованого району, затоплення чи пожежі, для збереження особового складу і бойової техніки відводиться в безпечні райони за наказом (розпорядженням) старшого командира.
Командир дивізіону (батареї) узгоджує із загальновійськовим командиром райони, в які повинні бути виведені підрозділи з урахуванням максимального скорочення часу на маневр і розгортання в цих районах, і віддає необхідні розпорядження. У розпорядженнях можуть зазначатися: пункти збору, нові райони зосередження або райони ВП, маршрути руху і час прибуття до зазначених районів.
При значних втратах в особовому складі та бойовій техніці в підрозділах командир дивізіону (батареї), шляхом перерозподілу особового складу і бойової техніки, вживає заходи щодо відновлення боєздатності підрозділів. Особовий склад і бойова техніка, які прибувають як поповнення, розподіляються з урахуванням укомплектованості перед-усім найбільш боєздатних підрозділів. При повному порушенні організаційної цілісності підрозділів можуть створюватися зведені підрозділи. Зведені підрозділи можуть формуватися на базі підрозділів, які зберегли працездатні КСП.
Бойова техніка і озброєння, що вийшли зі строю, евакуюються на збірні пункти пошкоджених машин, а незначні пошкодження усуваються силами підрозділів. Відновлення запасів матеріальних засобів здійснюється постачанням їх зі складів з’єднання (частини) і перерозподілом між підрозділами.
За втрати в особовому складі, озброєнні, бойовій техніці за стан дивізіону (батареї) і проведені заходи щодо ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ і відновлення боєздатності підрозділів командир дивізіону (батареї) доповідає старшому артилерійському і загальновійськовому командиру.
Висновки з розділу
Таким чином, можна констатувати, що від знання офіцерами основ управління військами залежать своєчасність прийняття рішення на організацію і ведення бойових дій і організація всіх видів забезпечення бойових дій. Тверде знання основ управління військами дозволить офіцерам-артилеристам своєчасно готувати пропозиції щодо бойового застосування артилерійських підрозділів в основних видах бою.
Розроблення і втілення у війська новітніх технічних засобів дозволяють удосконалити методи вирішення завдань управління. Все більш успішно вирішуються питання, пов’язані зі збором та обробкою даних обстановки, з прийняттям, оформленням і доведенням рішення командира до військ. Реальною стає можливість швидкого проведення розрахунків щодо застосування сил і засобів у бою, накопичення оперативної інформації і негайної її доведення за вимогою командира.
Усе це доповнює можливості органів управління зі здійснення управління військами як при підготовці, так і у ході бою.