5.5. Вихід із бою і відхід
Вихід із бою і відхід застосовують з метою залишення зайнятого опорного пункту (району оборони) і зайняття більш вигідного рубежу або виведення своїх військ з-під удару противника.
Відхід роти (батальйону) в усіх випадках починають тільки після наказу старшого командира. Як правило, вихід із бою і відхід здійснюють вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Проте ситуація може скластися так, що рота (батальйон) буде змушена почати відхід вдень.
При безпосередньому зіткненні з противником відходу передує вихід із бою. Для забезпечення виходу з бою основних сил роти (батальйону) виділяються підрозділи прикриття. До складу підрозділів прикриття від батальйону може бути призначено по одному посиленому взводу від кожної роти, яка знаходиться в безпосередньому зіткненні з противником. За сприятливих умов для досягнення цієї мети призначається одна з рот першого ешелону, яка діє на напрямі головного удару противника. Ці підрозділи залишаються на зайнятих ними позиціях з метою введення противника в оману, ведуть посилений вогонь і підтримують той режим бойових дій, який був перед виходом із бою. Для управління ними призначають старшого командира, який підпорядковується командиру роти (батальйону) і підтримує з ним зв’язок. Підрозділ прикриття відходить згідно з наказом командира роти (батальйону) раптово, як правило, всіма силами відразу або короткими перебіжками від одного пункту місцевості до іншого, надаючи взаємну допомогу вогнем.
Усі заходи щодо виходу з бою і відходу проводять приховано у короткий строк і без порушення попереднього режиму діяльності особового складу, особливо рот першого ешелону. При цьому велику увагу приділяють забезпеченню виходу з бою, прикриттю відходу, організації регулювання руху на маршруті, встановленню загороджень, завалів і засідок на шляхах руху противника.
Бойовий порядок батальйону при виході з бою і відході складається з підрозділів прикриття, охорони і головних сил.
Порядок виходу з бою залежить від характеру дій противника, одержаного наказу на відхід та інших умов ситуації. Його можна здійснювати тоді, коли противника зупинено або при дуже активних його діях.
У першому випадку порядок виходу з бою може бути таким. Підрозділи прикриття залишаються на своїх позиціях до вказаного часу або сигналу і ведуть такі самі дії, які були до початку виходу головних сил із бою. У визначений час усі підрозділи, згідно з наказом командира роти (батальйону), відходять раптово, як правило, по всій смузі одночасно. Якщо противник виявить їх відхід і почне переслідувати, то в такому разі підрозділи прикриття, утримуючи наступ противника, відходять короткими перебіжками з рубежу на рубіж. При цьому вони спільно з інженерно-саперними підрозділами руйнують мости, переправи і ділянки доріг, влаштовують мінно-підривні та інші загороди в напрямах руху противника і тим самим затримують його просування.
При виході з бою в умовах активних дій противника рота (батальйон) вогнем усіх засобів завдає йому ураження, а за необхідності може частиною сил або в повному складі раптово контратакувати з тим, щоб зупинити наступ противника, а потім за допомогою виділених підрозділів прикриття, вогню артилерії, гранатометів, загороджень, димів і аерозолів швидко вийти з бою і відійти головними силами у вказаний район. У районі збору командир роти (батальйону) уточнює взводам (ротам) і доданим засобам завдання щодо відходу, а також організовує розвідку й охорону головних сил.
Охорону роти (батальйону) при відході здійснює тильна похідна застава, а за необхідності – бокові похідні застави, які вогнем на ходу і з місця, а також діями із засідок затримують противника до вказаного часу. Застави разом із саперними підрозділами руйнують мости, переправи, ділянки доріг і влаштовують мінно-підривні та інші загородження.
При виході з бою і відході головних сил бригади посилений механізований (танковий) батальйон може бути призначений в ар’єргард бригади із завданням затримати противника, виграти час і забезпечити їх відхід на новий оборонний рубіж.
При цьому батальйон посилюють танковими (механізованими), артилерійськими, інженерними та іншими підрозділами.
Батальйон, виділений в ар’єргард, завчасно займає для оборони визначений йому рубіж і утримує його протягом певного часу або до одержання наказу на відхід. При відході на наступний рубіж широко застосовують засідки і руйнування.
Відхід ар’єргарду здійснюють послідовно з рубежу на рубіж або перекатами, коли частина сил і засоби ураження відходять на наступний рубіж, де займають оборону на широкому фронті й забезпечують організований відхід інших підрозділів батальйону.
Артилерійські підрозділи, додані батальйону, знищують противника, особливо його танки і бойові машини піхоти, які наступають з фронту і на флангах, ведуть вогонь на граничні відстані щодо накопичення військ на вузлах доріг і переправах, сповільнюють його просування, крім того, уражують противника, який прагне обійти ар’єргард із флангів.
Головні сили ар’єргарду, які вийшли з бою по ротах, сходяться у похідні колони і швидко відходять для організації оборони наступного або кінцевого рубежу відходу чи району, вказаного командиром бригади.
Насамперед відходять підрозділи батальйону, які не пов’язані з боєм (другі ешелони, резерви), потім – артилерія і підрозділи першого ешелону.
Підрозділи технічного забезпечення і тилу, які не використовуються для безпосереднього забезпечення виходу з бою, завчасно відходять у район, вказаний командиром батальйону, або на кінцевий рубіж відходу. Поранених і хворих, а також несправне озброєння, бойову та іншу техніку евакуюють до початку відходу.