5.6. Наступ, його мета. Способи переходу в наступ

Наступ проводиться з метою розгромлення (знищення) противника й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів углибину його бойового порядку, знищенні та взятті у полон живої сили, захопленні озброєння, техніки та намічених районів (рубежів) місцевості.

Основним способом розгрому противника в наступі є послідовне ураження його першого і другого ешелонів та резервів.

Залежно від обстановки і поставлених завдань наступають на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який займає підготовлену оборону, здійснюють з положення безпосереднього зіткнення з ним, а на противника, який поспіхом перейшов до оборони, – з висуванням із глибини (з ходу). Він розпочинається з прориву оборони противника ударами всіх видів зброї.

Наступ на противника, який наступає, ведуть шляхом зустрічного бою, а на противника, який відходить, – шляхом його переслідування.

У сучасних умовах способи переходу в наступ постійно вдосконалюються. У зв’язку з різким підвищенням могутності, далекобійності засобів ураження, швидкості й маневрових можливостей підрозділів, недоцільно завчасно зосереджувати ударні угруповання безпосередньо перед переднім краєм оборони противника. Таке зосередження дуже ризиковане тому, що виникає небезпека ураження військ ЗМУ і звичайними вогневими засобами противника. Маючи високі маневрові можливості, війська здатні швидко висуватися з глибини й атакувати з ходу. Цей спосіб переходу в наступ застосовують нині в багатьох арміях світу.

У наступ з ходу переходять не лише у тактичній чи оперативній глибині оборони противника, а й на початку операції, зокрема при прориві підготовленої, добре укріпленої оборони противника, оскільки вогневими ударами наступаючі війська спроможні знищити чи надійно придушити оборону і, використовуючи їхні результати, стрімко атакувати противника, розвиваючи успіх углибину.

За сприятливих умов обстановки (у ході розвитку бойових дій вглибині оборони противника) підрозділи можуть атакувати противника, розгортаючись у бойовий порядок з похідних колон, тобто безпосередньо з маршу. Такий спосіб атаки не дає противнику можливості маневрувати, забезпечує раптовість удару.

У сучасних умовах широке застосування нової зброї, авіаційних засобів створює передумови для подальшого розвитку способів переходу військ у наступ: поєднання ударів з фронту, флангів і тилу, ударів з повітря, а на приморських напрямках – з моря; використання різних військових хитрощів для введення його в оману.

Тому мистецтво командирів і штабів при виборі способів переходу в наступ полягає в тому, щоб повністю застосувати фактор раптовості, застати противника непідготовленим, не дати йому можливості повністю використати свої сили і засоби, насамперед ВТЗ, при відбитті атаки наступаючих військ, а також створити сприятливі умови для нанесення сильного удару, маневрування вогнем і підрозділами при прориві оборони противника.