5.8. Ведення наступу

Наступ на противника, який обороняється, при висуванні з глибини здебільшого ведуть з вихідного району, розташованого на відстані до 40 км від переднього краю оборони противника, і здійснюють з послідовним розгортанням підрозділів у бойовий порядок для атаки.

З метою забезпечення організованого висування підрозділів й одночасного введення їх у бій призначають: вихідний рубіж, рубежі розгортання і рубежі переходу в атаку.

Рубежі розгортання в батальйонні колони призначають поза зоною ефективного вогню основної маси артилерії противника на відстані 12–15 км від переднього краю оборони.

Рубіж розгортання в ротні колони – поза досяжністю вогню прямою наводкою гармат, танків і протитанкових засобів, на відстані 4–6 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж розгортання у взводні колони – поза досяжністю основної маси вогневих засобів на відстані 2–3 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж переходу в атаку обирають таким чином, щоб його віддаленість забезпечувала танковим і механізованим підрозділам ведення ефективного вогню з основних видів зброї і дозволяла без зупинки на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника. Він знаходиться на відстані до 600 м від переднього краю оборони противника, а інколи й більше.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддаленість цих рубежів може бути іншою.

Противника, який обороняється, атакують при тісній взаємодії танкових і механізованих підрозділів.

Танкові підрозділи атакують противника в бойовій лінії, а механізовані – в пішому порядку вслід за танками або на БМП (БТР) без спішування особового складу.

Атаку механізованих підрозділів пішим порядком застосовують у разі прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на важкопрохідній для танків і БМП (БТР) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника вслід за бойовою лінією танків на відстані, яка забезпечує безпеку від розривів снарядів своєї артилерії та підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Атаку механізованих підрозділів на БМП (БТР) використовують, коли прорвана оборона, придушена і знищена більша частина його протитанкових засобів за відсутності організованого опору, а також при наступі на поспішно зайняту оборону.

Висування підрозділів із вихідного району починається у встановлений час або за сигналом командира підрозділу.

Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним починається в бойовому порядку, який був створений завчасно. Вихідне положення для наступу займають після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною заміною військ, які обороняються. Вихідний район необхідний підрозділу для того, щоб зайняти вихідне положення для наступу. Його призначають:

- для батальйону першого ешелону – в межах першої позиції;

- для батальйону другого ешелону – в межах другої позиції.

У вихідному районі створюють вихідні позиції механізованих і танкових рот, вогневі позиції артилерії і вогневих засобів, що виділені для ведення вогню прямою наводкою, командні й спостережні пункти, шляхи та рубежі, які забезпечують прихований підхід і швидке висування підрозділів.

Вихідні позиції механізованих рот складаються з траншей, обладнаних ходами сполучення до них. Вогневі позиції БМП (БТР) і позиції вогневих засобів розміщуються у першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.

Танковому батальйону призначаються вичікувальні позиції. Танковим підрозділам, які додані механізованим батальйонам першого ешелону, призначають і вихідні позиції. Віддаленість вичікувальних позицій – до 7 км, вихідних позицій – до 4 км від переднього краю оборони противника.

Підрозділи, що займають оборону в другому ешелоні у межах визначеної їм смуги наступу, переходять у наступ після висування з районів, які вони займають. Механізовані підрозділи займають вихідне положення найчастіше вночі перед наступом.

Механізовані підрозділи першого ешелону замінюють тих, що обороняються, а їхні танкові батальйони і бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих рот займають вичікувальні позиції.

До початку перегрупування (заміни) необхідно розгорнути всі пункти управління.

Підрозділи тилу рухаються за другим ешелоном (резервом) і здійснюють тилове забезпечення під час нетривалих зупинок.

У визначений час за командою старшого командира починається вогнева підготовка атаки, під час якої танкові підрозділи, які переходять у наступ з вичікувальних районів (позицій), висуваються і розгортаються у бойовий порядок для переходу в атаку. Сигнал для початку їхнього висування подає командир бригади в установлений час („Ч”) залежно віддаленості від переднього краю оборони противника. За танками висуваються БМП (БТР) механізованих підрозділів першого ешелону.

Особовий склад механізованих підрозділів при атаці у пішому порядку після проходження танками вихідних позицій вслід за ними атакує противника. БМП (БТР) виходять до своїх підрозділів і, наступаючи з ними або безпосередньо на їхній лінії, вогнем підтримують атаку танків і мотопіхоти. У разі атаки на БМП (БТР) механізовані підрозділи, які знаходяться в безпосередньому зіткненні з противником, посадку особового складу здійснюють під час вогневої підготовки атаки. З підходом до вихідного положення танків вони вслід за ними переходять в атаку.

У точно встановлений час („Ч”) танкові й механізовані підрозділи вриваються на передній край оборони противника, знищують його живу силу та вогневі засоби, оволодівають опорними пунктами і швидко просуваються углибину. Наступ продовжують при безперервному вогневому ураженні противника всіма засобами із зосередженням основних зусиль на напрямі головного удару. Противник не витісняється з позицій, які він займає, а розчленовується і знищується по частинах шляхом стрімкого наступу вглибину і сторони флангів. Успіху досягають максимумом зусиль військ, масуванням вогню, введенням у бій другого ешелону (загальновійськового резерву), висадженням тактичних повітряних десантів і рейдовими загонами. Резерви противника, які висуваються для проведення контратаки, уражаються вогнем артилерії і засобами дистанційного мінування.

Для відбиття контратаки противника висуваються підрозділи першого ешелону, протитанковий резерв, які вогнем із вигідних рубежів уражають противника, що контратакує, не допускають його вклинення в бойовий порядок наступаючих військ, а потім рішучою атакою завершують його розгром.

Другий ешелон (загальновійськовий резерв) батальйону висувається за ротами першого ешелону приховано, від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні й маскуючі властивості місцевості. Залежно від обстановки його можна вводити у бій у кінці виконання найближчого завдання або після його виконання. Введення його в бій здійснюють здебільшого в проміжках між підрозділами першого ешелону або з флангів. Завдання другому ешелону уточнюють, а загальновійськовий резерв ознайомлюють з ним безпосередньо перед введенням у бій.

Другий ешелон (загальновійськовий резерв) до рубежу введення у бій висувається на максимальній швидкості у похідному або передбойовому порядку. При підході до нього підрозділи розгортаються у бойовий порядок і при підтримці вогнем усіх засобів з ходу атакують противника і виконують поставлені їм завдання.

З введенням у бій другого ешелону (загальновійськового резерву) підрозділи першого ешелону продовжують наступ в уточнених напрямах, а деякі з них виводяться до загальновійськового резерву.

Важливі райони і рубежі, захоплені в ході наступу, можуть утримуватися частиною сил або, згідно з наказом старшого командира, всіма силами. На захоплених рубежах підрозділи переходять до оборони, організовують систему вогню, влаштовують загородження та проводять інженерне обладнання позицій.