6.3. Перевезення підрозділів залізничним транспортом
Артилерійські підрозділи частини перевозять залізничним транспортом декількома ешелонами, дивізіон, як правило, – одним, батальйон – одним або двома. Розрахунок на перевезення виконують, ураховуючи збереження організаційної цілісності підрозділів і забезпечення їх готовності до ведення бою після розвантаження.
Для скорочення часу на організацію перевезення залізницею штаб частини має готові варіанти розрахунків.
Загальні положення
Перевезення артилерійських підрозділів на великі відстані залізничним транспортом дозволяє у порівнянні з маршем зберегти сили особового складу, запобігти виходу зі строю озброєння і бойової техніки, економити моторесурси. Залізничний транспорт, крім того, забезпечує відносно високу швидкість пересування підрозділів незалежно від кліматичних умов, стану погоди, часу доби, пори року.
Щоб артилерійські підрозділи своєчасно й у повній бойовій готовності прибули в призначений район, необхідні ретельна підготовка до перевезення озброєння, техніки і особового складу, чітка організація і всебічне забезпечення перевезення, прихованість її здійснення, висока пильність і дисциплінованість особового складу.
Перевезення дивізіону залізничним транспортом здійснюється одним військовим ешелоном.
Військовий ешелон – організовані для перевезення в одному потязі військова частина (установа), один або декілька підрозділів (великих команд) і бойова техніка, а також військові вантажі, якому органом військових сполучень присвоюють номер. Цей номер не змінюється протягом усього шляху прямування і доводиться до всього особового складу ешелону.
Потяг, до складу якого входить 10 і більше вагонів, зайнятих військовим ешелоном (військовим транспортом), називається військовим потягом.
Поїзд, який містить у своєму складі 10 і більше людських вагонів або 7 і більше пасажирських вагонів, зайнятих особовим складом, називається військовим людським потягом.
Рухомий склад військового поїзду може містити: пасажирські вагони, чотиривісні платформи вантажопідйомністю 62–70 т; чотиривісні напіввагони вантажопідйомністю 69 т; чотиривісні вагони, криті, вантажопідйомністю 64–68 т; шести- і восьмивісні платформи та напіввагони вантажопідйомністю 94 т.
Для перевезення особового складу, як правило, виділяються пасажирські, а за їх відсутності – обладнані криті чотиривісні вагони. Для перевезення офіцерського складу і прапорщиків дивізіону, як правило, виділяють окремий пасажирський вагон.
У чотиривісному обладнаному критому вагоні може перевозитися 64 особи. За тривалості перевезення менше доби норми розміщення особового складу можуть збільшуватися.
Для перевезення гармат, тягачів та автомобілів використовують, як правило, залізничні платформи і напіввагони. Причіпні гармати і міномети розміщуються на платформах (напіввагонах) разом зі своїми тягачами або окремо від них на суміжних платформах (у напіввагонах). Автотягачі для ущільнення завантаження техніки, крім того, можуть розташовуватися над зчепленням платформ.
Для збереження боєздатності артилерійських підрозділів при перевезенні завантаження гармат, мінометів, тягачів та іншої бойової техніки повинна виконуватись умова, щоб уся техніка батареї розміщувалася в ешелоні компактно. Тому на схемах розміщення батарей необхідно передбачити сумісне і в той же час ущільнене завантаження техніки. При завантаженні гармат на ешелон необхідно керуватися середніми нормами їх завантаження, які наведені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 – Середні норми завантаження гармат
(мінометів)
|
Тип гармат (мінометів) |
Кількість гармат (мінометів) | |
|
на чотиривісній платформі |
у напіввагоні | |
|
ПТГ МТ-12 |
2 |
2 |
|
Гармата Д-30 |
3 |
2 |
|
Гармата 2С1 |
1-2 |
1 |
|
Гармата Д-20, 2С9 |
2 |
2 |
|
Гармата 2С3 |
1 |
- |
|
Гармата 2С19 |
1 |
- |
|
Міномет 2С12 |
12 |
11 |
|
Міномет АМ-2Б9 |
10 |
8 |
|
РСЗВ БМ-21 |
1 |
- |
|
РСЗВ 9П140 |
1 |
- |
Примітка. Гармати (міномети) розміщуються на платформах (у напіввагонах) без тягачів.
При сумісному перевезенні гусеничних і колісних машин застосовується поєднане завантаження – колісні машини встановлюються над зчепленням платформ, а гусеничні – на платформах. Середні норми завантаження автомобілів і тягачів на платформи наведені в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 – Середні норми завантаження автомобілів (тягачів) на платформи
|
Марка автомобіля (тягача) |
Норми завантаження техніки на чотиривісній платформі |
|
ЗІЛ-131 |
2 |
|
УРАЛ-375 |
1 |
|
ГАЗ-66 |
2 (3) |
|
МТЛБ |
2 |
|
БТР |
2 |
|
КМУ |
2 |
|
9К79 (9К79-У) „Точка” |
1 |
|
РСЗВ „Смерч” |
1 |
|
РСЗВ 9П140 „Ураган” |
1 |
Примітка. У дужках наведені норми завантаження при установці автомобілів під кутом.
Приготування їжі для особового складу в ході перевезення, як правило, здійснюється в критих вагонах. При цьому розміщення польових кухонь дивізіону передбачається в одному критому чотиривісному вагоні, а для зберігання продуктів виділяється спеціальний ізотермічний вагон. У чотиривісному критому вагоні встановлюються 2 кухні – автопричепи або 4–6 вогнищевих кухонь.
Людські вагони, вагони-ізолятори, вагони-кухні та криті вагони для перевезення харчів повинні бути підготовленими у санітарному відношенні й забезпечені необхідним обладнанням.
Артилерійські боєприпаси дивізіону, як правило, перевозять у критих вагонах (у напіввагонах). На всьому шляху прямування вони повинні знаходитися під постійною охороною. Боєприпаси у вагонах (напіввагонах) перевозяться з таким розрахунком, щоб забезпечувалося рівномірне розміщення їх по всій площі вагона. При цьому постріли (снаряди, міни) віссю симетрії укладаються поперек вагона. Середні норми завантаження артилерійських пострілів (снарядів, мін) у вагонах (напіввагонах) наведені в табл. 6.3.
Таблиця 6.3 – Середні норми завантаження артилерійських пострілів у вагони (напіввагони)
|
Постріли до артилерійських систем |
Кількість пострілів (ящиків), що завантажуються | |
|
у критий вагон |
у напіввагон | |
|
МТ-12 |
944 (472) |
1112 (556) |
|
2С1 (Д-30) |
1184 (592) |
1332 (666) |
|
2С3(Д-20) |
792 (792) |
981 (981) |
|
2С12 |
1468 (734) |
1784 (892) |
|
БМ-21 |
352 (352) |
404 (404) |
Майно дивізіону (речове, хімічне, зв’язку, інженерне та інше), як правило, завантажується на автомобільний транспорт і перевозиться разом із ним.
При формуванні військового потягу необхідно враховувати, щоб пасажирські й криті вагони, зайняті людьми та діючими кухнями, як правило, знаходилися в середині потягу. Всі ці вагони повинні мати прикриття від вагонів і платформ із небезпечними вантажами (боєприпасами, ПММ). Вагони з небезпечними вантажами, як правило, розміщують у хвостовій частині потягу. Як прикриття використовують здебільшого вагони з безпечним вантажем, а в окремих випадках – порожні.
У військовому ешелоні наказом командира військової частини призначаються: начальник військового ешелону; заступник із виховної роботи; помічник з бойового забезпечення; помічник із тилового постачання; начальник зв’язку; лікар (фельдшер). НШ дивізіону виконує обов’язки заступника начальника ешелону з бойового забезпечення.
Посадові особи дивізіону виконують свої обов’язки згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України і Настанови з перевезення військ.
До посадових осіб ешелону також належать командири підрозділів та їх заступники, старші вагонів, начальники спеціальних (завантажувально-розвантажувальних та ін.) команд. При цьому начальники спеціальних команд призначаються начальниками ешелонів, а старші вагонів – командирами підрозділів.
Військове звання і прізвище начальника військового ешелону, номер військового ешелону оголошуються всьому особовому складу.
Для несення внутрішньої і вартової служб у військовому ешелоні призначаються: черговий військового ешелону і його помічник; чергові батарей; днювальні вагонів, варта; черговий підрозділ; черговий сигналіст.
Посадові особи добового наряду військового ешелону виконують свої обов’язки, керуючись Статутами внутрішньої, гарнізонної і вартової служб Збройних Сил України.
Начальник ешелону одночасно з одержанням завдання на перевезення від командира частини отримує в штабі частини відомості про склад ешелону і призначених командиром військової частини посадових осіб, місце і час завантаження.
Принципи формування військового ешелону
Військовий потяг формується з різноманітного рухомого складу, тому його довжину доцільно вимірювати в умовних вагонах.
Умовний вагон – це двохосьовий 20-тонний критий вагон довжиною 8,2 м.
При визначенні потрібної кількості рухомого складу та складу військового потягу, крім довжини, визначають і його масу. Уніфікована норма маси і довжина потягу в напрямі перевезення встановлюються графіком руху. Маса і довжина одного потягу такі: 1500 т – 40 умовних вагонів, 3000 т – 57 умовних вагонів.
Кожному військовому ешелону на весь період перевезення присвоюють номер, який, як правило, не змінюється до прибуття його в пункт розвантаження. Проте в одному потязі може бути і декілька ешелонів.
Військовий потяг з ешелоном формується таким чином, щоб криті вагони з людьми і діючими кухнями знаходились у середній частині потягу, а платформи і напіввагони з бойовою та іншою технікою – в головній і хвостовій частинах.
Вагони з небезпечним вантажем відділяють спеціальним прикриттям від локомотива, хвоста потяга, пасажирських вагонів, вагонів з діючими кухнями.
При перевезенні залізничним транспортом у кожному військовому ешелоні призначають начальника військового ешелону, заступника начальника ешелону з виховної роботи, помічника начальника ешелону з бойового забезпечення, помічника начальника ешелону з тилового забезпечення, начальника зв’язку, лікаря (фельдшера) військового ешелону.
При тривалості перевезення військ більше 3 діб і за наявності у військовому потязі не менше 10 людських вагонів до його складу входить вагон-ізолятор, а за наявності у потязі менше 10 людських вагонів у пасажирському вагоні виділяють купе-ізолятор.
В одному з вагонів лікар (фельдшер) розгортає медичний пункт.
У кожному чотиривісному вагоні повинно бути 60–72 особи, а при однодобовому перевезенні – до 100 осіб. При цьому забороняється використовувати вагони, в яких перевозили раніше кислоти, отруйні засоби й тварин.
Офіцерів перевозять у пасажирських вагонах.
Залізничний потяг під військовий ешелон готує спочатку персонал залізниці. Промивають гарячою водою і дезінфікують пасажирські вагони, вагони-ізолятори, вагони-кухні, вагони – продсклади. Укомплектовують пасажирські вагони для перевезення особового складу.
Комісія, яку призначає начальник відділення дороги, проводить контрольний огляд залізничного потягу. Потім вона складає акт і записує результати огляду. Двері вагонів пломбують. Сформований потяг подається під завантаження у визначений термін.
Для несення внутрішньої і вартової служби призначають добовий наряд у складі:
- чергового по ешелону і його помічника;
- чергових по батареях (ротах);
- днювальних по вагонах;
- варту;
- чергового підрозділу;
- чергового сигналіста.
Під час руху потягу в кожному вагоні призначають старшого (з молодших офіцерів або сержантів).
Для виконання основних завдань щодо забезпечення підрозділів ешелону при завантаженні (розвантаженні) й під час руху створюють спеціальні команди: навантаження – розвантаження, зв’язку, ліквідації наслідків при застосуванні противником ЗМУ.
Бойову техніку і зенітні засоби, які виділені для прикриття району завантаження, а також тягачі навантажуються на платформи в останню чергу.
Техніку на платформах кріплять екіпажі (обслуги) машин (гармат), перед цим заготовлюють підкладки під котки, гусениці й колеса машин, дріт, бруски і колодки, а також металеві підпори. Техніку ставлять на гальма і нижчу передачу, гармати застопорюють, люки закривають.
Райони, призначені для завантаження
і розвантаження
При перевезенні частини (підрозділу) призначають вихідний район перед завантаженням і район зосередження після розвантаження, а також основний і запасний райони завантаження і розвантаження, до яких входять декілька залізничних станцій.
Безпосередньо перед завантаженням підрозділи, що перевозяться в одному ешелоні, виходять у райони очікування, а після розвантаження – в райони збору, які знаходяться на відстані 3–5 км від місця завантаження (розвантаження).
Організація перевезення
З одержанням завдання на перевезення залізничним транспортом командир дивізіону з’ясовує його, визначає заходи, які необхідно провести негайно для швидкої підготовки підрозділів до завантаження; проводить розрахунок часу; організовує підготовку підрозділів до завантаження, розвідку маршрутів і станцій завантаження; оцінює обстановку; приймає рішення і доводить його до своїх заступників і командирів підрозділів; організовує всебічне забезпечення, управління та виховну роботу; проводить реко-гносцирування району (районів) очікування і станцій завантаження і віддає бойовий наказ. Потім він здійснює контроль за підготовкою підрозділів і в установлений час доповідає старшому командирові про готовність до завантаження і про її закінчення.
Згідно із вказівками командира дивізіону штаб проводить (уточнює) розрахунки на перевезення дивізіону залізничним транспортом – визначає потребу в рухомому складі для кожного підрозділу. При цьому враховується необхідність збереження організаційної цілісності підрозділів і забезпечення їх готовності до ведення бойових дій після розвантаження.
Вихідними даними для розрахунку є: чисельність особового складу і кількість бойової техніки і майна в підрозділах, що перевозяться; норми розташування людей та бойової техніки і майна на рухомому складі; маса і довжина потягу з військовим ешелоном. Розрахунок на перевезення підрозділів дивізіону проводиться заздалегідь і підписується начальником штабу дивізіону.
У процесі організації перевезення командир дивізіону, призначений начальником ешелону, проводить рекогносцирування, до якого залучає своїх заступників і командирів батарей.
Під час рекогносцирування визначаються район очікування, станція завантаження, шляхи підходу до них, умови завантаження і маскування, визначаються заходи із захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, з інженерної підготовки району очікування та шляхів руху, з організації комендантської служби, порядку підтримання зв’язку під час завантаження.
У ході рекогносцирування командир дивізіону сумісно з військовим комендантом залізничної станції (ділянки) уточнює кількість і тип виділеного рухомого складу, розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки і майна підрозділів у вагонах (на платформах); встановлює порядок висування до місця завантаження; визначає черговість завантаження, час початку і закінчення його.
На основі цих даних штаб дивізіону розробляє схему розміщення особового складу, озброєння та бойової техніки і боєприпасів, а також майна дивізіону на рухомому складі й відпрацьовує план завантаження військового ешелону, в якому зазначаються: номер військового ешелону, підрозділи, кількість вагонів (платформ), час початку і закінчення завантаження, район очікування, маршрути висування до нього і до місць завантаження, заходи із забезпечення перевезень.
Після повернення в район зосередження начальник ешелону доповідає командиру частини пропозиції щодо організації перевезення ешелону і ставить завдання підрозділам.
У наказі на перевезення командир дивізіону зазначає:
- у першому пункті – відомості про противника;
- у другому пункті – завдання дивізіону, номер військового ешелону, станцію завантаження, райони очікування і маршрути висування до них, час початку і закінчення завантаження;
- у третьому пункті – замисел на перевезення, розподіл особового складу, озброєння, техніки, боєприпасів та інших матеріальних засобів підрозділів по вагонах, платформах, черговість і порядок завантаження підрозділів, склад і місця СП або спостерігачів, склад добового наряду і завантажувально-розвантажувальних команд, організацію забезпечення, управління, взаємодії із органами військових сповіщень під час перевезення;
- у четвертому пункті – після слова „Наказую” – завдання підрозділам: місця (кількість вагонів, платформ) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок завантаження, маршрут, місця у похідній колоні дивізіону при висуванні із району очікування до місць завантаження і порядок дій після розвантаження, а підрозділам, від яких виділяються завантажувально-розвантажувальні команди і добовий наряд, – склад команд (наряду), їх завдання і час готовності;
- у п’ятому пункті – час готовності до висування із району очікування і завантаження;
- у шостому пункті – посадові особи ешелону, місце їх знаходження в ешелоні, сигнали сповіщення та управління;
- у сьомому пункті – об’єкти, що виділені знаком Червоного хреста, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не становлять небезпеки.
Варіант плану завантаження ешелону поданий у табл. 6.4.
Після віддання наказу командир дивізіону дає вказівки про способи і порядок закріплення озброєння і бойової техніки на рухомому складі, про організацію охорони в ешелоні, про заходи безпеки при завантаженні (розвантаженні) та в ході перевезення, порядок дій за сигналами сповіщення й управління, а також доводить завдання з організації бойового, морально-психологічного та матеріально-технічного забезпечення, захисту від запалювальної зброї, протипожежної охорони на період перевезення.
Таблиця 6.4 – План завантаження артилерійського дивізіону (варіант)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Командир________________________
(№ військової частини)
_________________________________________________
(військове звання, підпис, прізвище)
„ ___ ” __________ 20___р.
План завантаження ____ адн.
Штаб – ліс 5 км на захід ВАСИЛІВКИ
„ ___” _________ 20___р. Карта 1 : 200 000, видання четверте 20 р.
|
№ п/п |
Назва підрозділів, що входять до складу ешелону. Станція завантаження, номер ешелону. Кількість умовних вагонів. Кількість вагонів, які подаються під завантаження одночасно |
Час, год (хв) |
Заходи із забезпечення підрозділів у районі очікування і на станції завантаження | ||||||||
|
виходу із р-ну очікування |
прибуття на станцію |
початку заванта-ження |
закінчення завантаження |
відправ-лення ешелону | |||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
1 |
1 адн |
Суми |
0000 |
60 |
30 |
20.00 |
20.30 |
20.40 |
24.00 |
0.30 |
Для регулювання руху на маршруті виділити команду 10 чоловік від 1 батр на чолі з офіцером. Охорона у районі очікування – розпорядженням начальника ешелону. Для своєчасного надання медичної допомоги при завантаженні на станції мати чергового фельдшера та автомобіль |
Начальник штабу дивізіону
_______________________________________________
|
|
(військове звання, підпис, прізвище)
Завантаження ешелону
Перед завантаженням на залізничний транспорт підрозділи дивізіону, як правило, розташовуються у районі очікування, де здійснюється кінцева підготовка до їх перевезення. Район очікування обирається за 3–5 км від станції завантаження, на віддалі, що виключає ураження підрозділів дивізіону при нанесенні противником по станції ядерного удару середньої потужності. Його обирають з урахуванням характеру місцевості, наявності природних сховищ і зручних шляхів висування до нього, можливості маскування, особливо від спостереження з повітря. Крім основного, намічають запасний район очікування на випадок необхідності залишити основний район через сильне зараження, руйнування і пожежі.
У районі очікування підрозділи дивізіону розосереджуються, готують сховища для особового складу і бойової техніки, ретельно маскуються. Підготовка до перевезення проводиться приховано. У підрозділах дивізіону організовуються спостереження, безпосередня охорона, радіаційна і хімічна розвідка (виставляється хімічний спостережний пост), доводяться сигнали сповіщення про повітряний напад, радіаційне, хімічне та біологічне забруднення, вживаються протипожежні заходи, здійснюються заходи щодо захисту особового складу і техніки, організовується регулювання на шляхах висування підрозділів для завантаження.
У період підготовки підрозділів дивізіону до завантаження проводиться технічний огляд, ремонт озброєння і техніки, перевіряється забезпеченість особового складу харчами, водою та засобами індивідуального захисту, визначаються порядок висування підрозділів, черговість та час завантаження і посадки, а особовий склад, озброєння, техніка і майно розподіляються по вагонах і платформах.
Для завантаження військового ешелону і його розвантаження призначається завантажувально-розвантажуваль-не місце на залізничній станції або у пункті завантаження (розвантаження). Воно вміщує залізничну колію, завантажувально-розвантажувальну платформу і шляхи під’їзду до неї, спеціальні пристрої та обладнання.
Завантажувально-розвантажувальні платформи можуть бути постійні або збірно-розбірні. Постійні платформи залежно від розміщення залізничних колій можуть бути: торцеві, бокові, комбіновані, острівні. За розмірами платформи можуть бути на всю довжину потягу і секційні.
До спеціальних пристроїв і обладнання завантажувально-розвантажувального місця належать: матеріали, деталі та інструменти для установки збірно-розбірних платформ; водозабірні крани, колонки, кип’ятильники, баки з питною водою; засоби зв’язку з черговим станції та військовим комендантом; туалети польового типу; освітлення, перехідні містки, містки зі шпал і виїзні трапи.
Відповідно до плану завантаження підрозділи дивізіону викликаються із району очікування на завантажувально-розвантажувальні місця безпосередньо перед завантаженням ешелону і прямують у порядку черги, зазначеної начальником ешелону.
Завантаження ешелону розпочинається за командою начальника ешелону, проводиться по підрозділах, як правило, на широкому фронті з використанням усіх завантажувально-розвантажувальних пристроїв і механізмів, і здійснюється силами завантажувально-розвантажувальних команд під керівництвом командирів підрозділів. Залежно від складу ешелону, характеру обладнання станції завантаження (розвантаження) та інших умов час на завантаження може бути різним. Середні норми часу на завантаження (розвантаження) одного військового ешелону з артилерійською технікою наведені в табл. 6.5.
Таблиця 6.5 – Середні норми часу на завантаження
(розвантаження) одного військового ешелону
|
Військовий ешелон |
Час на завантаження, хв |
Час на розвантаження, хв | ||
|
з платформ на всю довжину потягу |
з військового майданчика |
на платформу на всю довжину потягу |
на військовий майданчик | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
З артилерією на автотягачах |
60 |
90 |
45 |
80 |
|
З артилерією середнього калібру на гусеничних тягачах |
80 |
150 |
60 |
120 |
|
Із самохідною артилерією |
50 |
80 |
30 |
60 |
|
З ракетною технікою на автотягачах |
60 |
90 |
45 |
80 |
Примітка. При розвантаженні вночі й під час роботи особового складу в протигазах норми часу збільшуються на 20 %.
Завантаження техніки на платформи проводиться своїм ходом або кранами. Заїздом кожної машини (тягача) на ешелон керує командир взводу, а далі її рухом та розміщенням – командир гармати (машини). Машини повинні рухатися за сигналом своїх командирів, без ривків та розворотів, на найнижчій передачі. Озброєння, бойова та інша техніка розміщуються на ешелоні з урахуванням послідовності їх розвантаження і введення в бій.
Після розміщення на ешелоні військова техніка та майно надійно закріпляються за допомогою кріпильного матеріалу (дроту, дерев’яних брусків, скоб та цвяхів) і кріпильних пристроїв (металевих упорних башмаків, тросових або ланцюгових розтяжок). Техніку ставлять на гальмо і нижчу передачу, поворотні башти застопорюють і стопори пломбують. Борти платформ піднімають та закріплюють, але якщо габарити техніки не дозволяють їх підняти, то надійно закріпляють в опущеному положенні. Озброєння, бойову техніку та майно на платформах та у напіввагонах ретельно маскують.
Після завантаження бойової техніки та майна проводиться посадка у вагони особового складу, яка повинна бути закінчена не пізніше ніж за 10 хв до відправлення потягу.
Якщо під час завантаження військового ешелону отримано сигнал сповіщення про повітряного противника, то роботи негайно припиняють, а особовий склад і незавантажену бойову техніку розосереджують та маскують. Якщо до цього часу завантаження закінчене, то ешелон виводиться зі станції, особовий склад висаджується і виводиться в укриття, а для охорони бойової техніки та майна залишають варту. При ядерному або хімічному нападі противника підрозділи дивізіону виводять із зони зараження, відновлюють їх боєздатність і ліквідують наслідки застосування противником зброї масового ураження. Після ліквідації наслідків підрозділи дивізіону можуть виводитись у новий район зосередження, проводити завантаження на попередній або на новій станції.
У ході проведення завантажувально-розвантажуваль-них робіт забороняється: відкривати борти платформи, якщо хтось із особового складу знаходиться у зоні їх падіння; знаходитися будь-кому, крім водія, у машині при її заїзді (з’їзді) на ешелон, заводити без команди двигуни завантажених машин та пересувати їх по ешелону; керуватися будь-чиїми сигналами, крім сигналів командира-керівника завантаження або розвантаження; класти перехідні містки та інші пристрої під рухому машину, знаходитися між завантаженою технікою та машиною, що наближається до неї; знаходитися під вантажем і стрілою працюючого крана; починати підіймати вантаж краном без попередньої подачі звукового сигналу; на електрифікованих лініях залізничних доріг підніматися на покрівлі спеціальних машин, самохідних гармат, завантажених на платформи, і на покрівлі вагонів; розкручувати мотки дроту поблизу закріплених на ешелоні машин, якщо його кінці при цьому можуть приблизитися до контактного дроту ближче ніж на 2 м. Необхідно стежити за тим, щоб стволи гармат, стріли кранів та інші виступаючі частини бойової техніки при розворотах на ешелоні не порушували безпеки руху поїздів на сусідньому шляху. Під час посадки особового складу у вагони автомати повинні бути розряджені, а штик-ножі – відімкнуті.
Завантаження ешелону вважається закінченим після закріплення і маскування бойової техніки та майна на ешелоні, оформлення документів на перевезення, посадки особового складу і доповіді начальника ешелону військовому коменданту за готовність ешелону до відправлення.
Перевезення ешелону
Після закінчення завантаження начальник ешелону, військовий комендант і начальник станції перевіряють готовність ешелону до руху і в зазначений час за командою начальника станції ешелон відправляється.
Управління у військовому ешелоні командир дивізіону здійснює з використанням кабельних засобів зв’язку, особистим спілкуванням через зв’язківців, а також за допомогою світлових та звукових сигналів. При цьому командир дивізіону із штабом розміщується, як правило, усередині ешелону, встановивши телефонний зв’язок із начальником варти, спостережними постами, а також із машиністом електровоза (тепловоза). Радіозв’язок в ешелоні забороняється на всьому шляху прямування.
У ході перевезення по ешелону можуть бути нанесені під удари авіації, ядерної, хімічної та високоточної зброї, а в міру наближення до лінії фронту – здійснюватися напад наземного противника (повітряного десанту, диверсійно-розвідувальних груп).
Щоб виключити раптовість нападу противника, максимально знизити втрати та забезпечити своєчасне прибуття ешелону в призначений район, командири підрозділів повинні вміло організувати протиповітряну оборону, вживати заходи із всебічного, особливо бойового та матеріально-технічного забезпечення.
Протиповітряна оборона ешелону здійснюється, як правило, засобами старшого командира, який організовує перевезення. В ешелоні при появі повітряного противника подається сигнал-сповіщення. Двері, вікна та люки вагонів зачиняють, засоби захисту приводяться у положення „Наготові”. Вогневі засоби, які виділені для відбиття нападу повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону, а при раптовому нападі – самостійно.
Спостереження за повітряним противником і прилеглою місцевістю та безпосередня охорона ешелону забезпечуються спостережними постами, вартою, призначеними для охорони бойової техніки, боєприпасів та майна, дозорами і черговими підрозділами. Для ведення радіаційної і хімічної розвідки на шляху прямування можуть призначатися хімічні розвідувальні дозори.
Спостережні пости виставляються у голові, хвості та всередині потягу. До складу головного спостережного поста входить інструктор-дозиметрист із необхідними приладами радіаційної, хімічної та біологічної розвідки. Спостерігач головного поста розміщується, як правило, на локомотиві або в головній частині потягу. Зміна спостерігачів проводиться черговим ешелону або його помічником одночасно із зміною вартових (чатових).
Сповіщення за радіоактивне, хімічне та біологічне зараження здійснюється сигналами, встановленими начальником ешелону, або сигналом, встановленим на транспорті (декілька протяжних та коротких гудків; на станції – удари по рейках). За цими сигналами особовий склад одягає протигази, а за необхідності, і за наказами командирів підрозділів, – інші засоби індивідуального захисту, розміщується за можливості на середніх та верхніх полицях вагонів; двері, вікна та люки вагонів щільно зачиняють, щілини затикають ганчір’ям, папером та іншими матеріалами. Приготування їжі у кухнях не проводиться, а запаси питної води, продуктів ретельно укриваються.
При проходженні військового ешелону через зону радіоактивного зараження, якщо прогнозувальна доза опромінювання особового складу не перевищує допустимих норм, потяг проходить без зупинок на максимальній швидкості. При цьому обслуги самохідних гармат, командирських та інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону можуть розміщуватись у машинах. Після проходження зараженої ділянки проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів без затримки потягу; повна спеціальна обробка проводиться тільки після розвантаження ешелону.
Забезпечення особового складу військового ешелону гарячою їжею з кухонь ешелону провадять не менше 2 разів на добу – в час зупинки потягу, а на військово-продовольчих пунктах – не менше 1 разу на добу. Інше необхідне харчування видається особовому складу сухим пайком.
Забезпечення ешелону холодною і кип’яченою водою проводиться на станції, де передбачена зупинка потягу не менше 15 хвилин, і там, де є водозабірні пристрої і кип’ятильники.
Паливо для обігріву людських вагонів та приготування їжі на кухнях ешелону, а також свічки для освітлювання вагонів (на основі заявки начальника ешелону) доставляються до місця зупинки потягу робітниками станції, а розносяться по вагонах опалювачами або виділеним для цього особовим складом за вказівкою чергового ешелону.
На шляху прямування пораненим та хворим своєчасно надається медична допомога. Хворі, які не можуть прямувати зі своїми підрозділами, відправляються для лікування у найближчі лікувальні установи. Інфекційних хворих розміщують у вагонах-ізоляторах або передають у спеціальні лікувальні установи. При виявленні 2–5 % інфекційних хворих або хоча б одного випадку захворювання особливо небезпечною інфекцією ешелон розвантажується і направляється до карантинного пункту.
Через 7–8 діб знаходження у дорозі для особового складу ешелону організовується миття у лазні із заміною натільної білизни.
Розвантаження ешелону
Після прибуття на станцію розвантаження особовий склад за командою начальника ешелону висаджується із вагонів і в складі підрозділів швидко розводиться до місць розвантаження бойової техніки та майна. Ті підрозділи дивізіону, що не залучаються до розвантаження бойової техніки та майна, негайно виводяться з території станції в район збору на віддаль 3–5 км. Туди ж у міру розвантаження направляється весь особовий склад з озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами. Розвантаження проводиться приховано і має бути закінчене в установлений термін.
Якщо до початку розвантаження підрозділів дивізіону прийнято сигнал про напад повітряного противника, то потяг з ешелоном виводиться зі станції або особовий склад висаджується з вагонів і виводиться в найближче укриття, а біля потягу залишається варта для охорони бойової техніки та майна. При застосуванні противником ЗМУ по ешелону під час розвантаження проводяться заходи до відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ та прискорення розвантаження. Підрозділи дивізіону без затримки виводяться в район збору або на пункт спеціальної обробки в районі розвантаження, де проводять часткову або повну спеціальну обробку.
Перевезення дивізіону залізничним транспортом закінчується після прибуття на станцію призначення (пункт розвантаження) та завершення його розвантаження. Після розвантаження особовий склад, бойова техніка і майно дивізіону зосереджуються в назначеному районі, а підрозділи приводяться в повну бойову готовність.
У ході перевезення може статися така ситуація, коли підрозділам дивізіону необхідно буде припинити рух і вступити в бій з наземним противником, здійснити обхід зруйнованої або сильно зараженої ділянки шляху своїм ходом, а потім продовжити рух залізничним транспортом або прямувати маршем до місця призначення. Тому підрозділи, які перевозяться, повинні бути у постійній готовності до раптового і швидкого розвантаження у непідготовлених місцях, здійснення маршу до місця призначення в обхід зон зараження, районів руйнування, пожеж і затоплень, повторного завантаження на залізничний потяг або до розгортання в бойовий порядок для ведення бойових дій.
Підтримання бойової готовності
під час перевезення
Управління у військовому ешелоні здійснюють, використовуючи кабельні засоби зв’язку, особисте спілкування, зв’язкових, а також світлові й звукові сигнали.
У начальника ешелону повинен бути кабельний зв’язок із машиністом тепловоза (електровоза, паровоза) і постами. Радіозв’язок під час перевезення не використовується, тільки у начальника ешелону радіостанція працює в режимі „прийом”.
Для спостереження за повітряним противником і місцевістю у військовому ешелоні створюють пости і хімічний спостережний пост.
Начальник військового ешелону отримує від військових комендантів залізничних ділянок станцій дані про повітряну, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку, а також дані, необхідні йому під час організації медичного забезпечення в ході перевезення.
Повідомляють про повітряного противника, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження за допомогою сигналів, встановлених начальником ешелону.
За сигналом сповіщення про повітряного противника військовий ешелон продовжує свій рух. Двері, вікна, люки вагонів зачиняють, засоби захисту переводять у положення „напоготові”, зенітні засоби відкривають вогонь.
За сигналом сповіщення про зараження РР, ОР і БР особовий склад одягає протигази (респіратори), а за необхідності – інші засоби захисту. Зони радіоактивного зараження місцевості особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. При проходженні військового ешелону через ці зони екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону можуть розташовуватись у машинах.
Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону проводять часткову спеціальну обробку підрозділів. Повну спеціальну обробку здійснюють після розвантаження.
На шляху проходження ешелон залежно від ситуації, яка склалася, повинен бути завжди готовий до розвантаження у непідготовлених місцях, а також до проходження маршем до місця призначення в обхід зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень, до вступу в бій.