8.1. Періоди вогневого ураження противника в обороні
Вогневе ураження противника – узгоджений, одночасний або послідовний вогневий вплив на противника вогневими та ударними засобами різних родів військ та спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів у звичайному спорядженні. Воно передбачає:
- нанесення ударів ракетними військами і авіацією;
- ведення всіх видів вогню артилерією та вогневими засобами механізованих і танкових військ;
- застосування інженерних боєприпасів (пристроїв, загороджень) та запалювальних речовин;
- нанесення ракетних ударів і ведення вогню засобами кораблів та берегових ракетно-артилерійських частин (підрозділів) флоту – при веденні бойових дій на приморських напрямках.
Вогневе ураження противника в обороні полягає в комплексній вогневій дії на нього боєприпасами звичайної зброї, шляхом нанесення вогневих ударів на підступах до оборони, перед переднім краєм і вглибині оборони.
Завдання щодо вогневого ураження противника можуть бути вирішеними завдяки вмілому застосуванню сил і засобів артилерійських частин та підрозділів, які беруть участь у бою, глибокому розумінню та неухильному дотриманню принципів бойового застосування артилерії.
Артилерія у взаємодії з іншими засобами, здійснюючи вогневе ураження, виконує такі тактичні завдання (рис. 8.1):
- уражає засоби ЗМУ противника;
- уражає противника, який приготувався до наступу;
- уражає противника при висуванні та розгортанні до переднього краю;
- підтримує підрозділи, які обороняють передову позицію;
- знищує і подавляє артилерію, ВТЗ, РВК, РУК, засоби ППО противника;
- бере участь у відбитті атак танків і піхоти противника;
- прикриває вогнем проміжки і фланги підрозділів;
- прикриває вогнем проломи в обороні внаслідок ядерних і авіаційних ударів противника;
- знищує і подавляє противника, який вклинився в оборону;
- бере участь в ураженні десантів противника;
- проводить артилерійську підготовку та артилерійську підтримку контратак наших підрозділів.
Крім того, може здійснювати: дистанційне мінування місцевості; створення осередків пожеж; задимлення місцевості; світлове забезпечення під час ведення бойових дій вночі.
Завдання з вогневого ураження противника в обороні дивізіон (батарея) виконує під час участі у складі артилерійської групи в зосереджених та групових вогневих ударах по противнику, артилерійській підготовці відбиття атаки противника, артилерійській підтримці військ, що обороняються вглибині й ураженні противника під час проведення (нанесення) контратак. Дивізіон (батарея) може залучатися до участі в масованих вогневих ударах.
В умовах створення перед переднім краєм нашої оборони передової позиції (смуги забезпечення) дивізіон (батарея) може залучатися до артилерійської підтримки військ, що обороняються на передовій позиції (в смузі забезпечення).
Вогневі завдання артилерія, як правило, виконує з тимчасових вогневих позицій відповідно до таблиці вогню.
Під час участі дивізіону у складі артилерійської групи в зосереджених та групових вогневих ударах по противнику вогневе ураження проводиться по головному угрупованню противника, який приготувався до наступу з метою зриву його наступу або послаблення сили його удару.
Рішення на проведення зосереджених та групових вогневих ударів приймається старшим загальновійськовим командиром.
Важливий та складний момент – визначення часу початку зосереджених та групових вогневих ударів по противнику. Вони повинні упередити вогневу підготовку противника, але не починатися занадто рано, коли противник ще не зайняв вихідного положення для наступу.
Зосереджені та групові вогневі удари – це завчасно спланований вогонь артилерії з метою ураження танкових і механізованих підрозділів першого ешелону противника, засобів, що застосовують ЗМУ, наземних елементів систем високоточної зброї; елементів розвідувально-вогневого комплексу; артилерії і реактивних систем залпового вогню; пунктів управління.
Зосереджені та групові вогневі удари починаються за сигналом старшого командира і закінчуються в установлений (розрахований) час.
Вони проводяться самостійно або разом з ударами авіацією. До участі в зосереджених та групових вогневих ударах по противнику залучається штатна, додана та призначена для підтримки артилерія перших і других ешелонів. Для ураження планових цілей артилерія застосовує зосереджений, масований вогонь та вогонь по окремих цілях. Після її закінчення артилерія других ешелонів повертається до своїх підрозділів.
Тривалість та побудова зосереджених і групових вогневих ударів по противнику залежать від обсягу завдань артилерії (кількості цілей та прийнятого ступеня їх ураження), а також від кількості залученої артилерії і боєприпасів. Вона може складатися з одного або декількох вогневих нальотів артилерії.
Залежно від умов обстановки і дій противника вогневе ураження противника артилерією здійснюється за періодами (рис. 8.1):
- артилерійської підготовки відбиття атаки противника;
- артилерійської підтримки військ, що обороняються.
У разі створення смуги забезпечення, крім того, може проводитись артилерійська підтримка військ, що обороняються, в смузі забезпечення.
Вогневе ураження противника під час проведення контратак здійснюється в ході артилерійської підготовки і артилерійської підтримки контратак наших підрозділів.
Рисунок 8.1 – Періоди вогневого ураження противника і тактичні завдання артилерії в обороні
Артилерійська підготовка відбиття атаки противника здійснюється з метою: дезорганізувати та затримати висування і розгортання головних сил противника в атаку; порушити його управління військами і зброєю; нанести ураження підрозділам першого ешелону і резервам; знизити ефективність вогневої підготовки противника.
Артилерійська підготовка відбиття атаки противника розпочинається з початком висування його військ із глибини (з підходом противника до раніше намічених рубежів), але не пізніше виходу на рубіж розгортання у батальйонні колони і триває до виходу на рубіж переходу в атаку. Вона здійснюється з максимальним використанням вогневих можливостей артилерії, як правило, з основних або тимчасових ВП.
Мета: розладити бойові порядки атакуючих підрозділів противника; створити вигідні умови для знищення противника всіма видами зброї; створити сприятливі умови загальновійськовим підрозділам для успішного відбиття атаки противника.
Основними об’єктами (цілями) для ураження будуть: тактичні засоби ЗМУ противника; наземні елементи систем ВТЗ; елементи розвідувально-вогневого комплексу; артилерійські та мінометні батареї; батареї (взводи) РСЗВ; пункти управління; колони військ противника при висуванні; танкові й мотопіхотні підрозділи на рубежах розгортання.
Для виконання вогневих завдань буде залучатися вся або більша частина артилерії частин (підрозділів), що обороняються.
З метою швидкого відкриття вогню по колонах противника, що висуваються, вогонь у підрозділах готується завчасно, розраховані дані по планових цілях повинні бути у старших офіцерів батарей.
Під час вогневої підготовки противника командири артилерійських підрозділів особисто спостерігають за діями противника.
Ураження артилерійських і мінометних батарей, ПУ, РЛС розвідки буде здійснюватися, як правило, з початком його вогневої підготовки. Частина артилерії виконуватиме завдання з тимчасових ВП, застосовуючи зосереджений вогонь і вогонь по окремих цілях.
Ураження знову виявлених артилерійських батарей, батарей РСЗВ, пунктів управління та радіоелектронних засобів розвідки противника здійснюється, як правило, зосередженим вогнем. Частина артилерії буде виконувати завдання з тимчасових ВП, зайнятих ближче до переднього краю. Це забезпечує значне збільшення дальності ураження противника і, крім того, запобігає розкриттю основних районів ВП.
Колони противника, що рухаються на дальніх підступах, уражаються зосередженим вогнем шляхом проведення коротких вогневих нальотів, як правило, з тимчасових ВП; на напрямі висування головних сил проводиться дистанційне мінування місцевості.
Для стрільби по автомобільних і піших колонах довжиною до 700 м залучають один дивізіон. При більшій довжині колони – декілька дивізіонів.
Для ведення вогню по колонах танків (БМП, БТР, самохідних гармат) по кожній ділянці колони довжиною до 700 м залучають внакладку не менше 2 дивізіонів, озброєних гарматами калібру 100-мм та більше.
Стрільбу по колоні дивізіон веде батареями шкалою, взявши величину шкали такою, що дорівнює 100 м, на одній установці кутоміра з інтервалом віяла, що дорівнює 50 м незалежно від напряму руху колон.
Для стрільби по колонах завчасно готують вогонь по точках зустрічі на найбільш імовірних маршрутах висування противника, як правило, по переправах, мостах, вузлах доріг у межах досягнення вогню артилерії. Для розвідки і коректування вогню залучаються вертольоти, РЛС типу СНАР, електронно-оптичні засоби розвідки КМУ. Крім того, розвідка може здійснюватися за допомогою розвідувально-сигнальних засобів.
На рубежах розгортання у ротні (4–6 км) і взводні (2–3 км від переднього краю) колони підрозділи противника уражаються зосередженим і масованим вогнем артилерії, а також здійснюється дистанційне мінування місцевості.
До моменту початку вогневої підготовки противника артилерія, яка вела вогонь з тимчасових ВП, повинна зайняти ВП в основних районах.
Для виконання завдань під час артилерійської підготовки відбиття атаки противника залучається вся або більша частина артилерії військ, які обороняються.
З підходом противника до зон, які намічені підрозділам для ураження високоточними боєприпасами, вони відкривають вогонь у першу чергу по танках противника, що атакують.
У міру наближення противника до переднього краю наших військ щільність вогню артилерії зростає. На спостережних із КСП ділянках місцевості артилерія веде загороджувальний вогонь, відсікаючи піхоту від танків. Створюються сприятливі умови для ураження атакуючих танків (БМП, БТР) вогнем установок ПТРК і протитанкових гармат. Установки ПТРК відкривають вогонь з максимальної дальності пуску, а протитанкові гармати – з дальності прямого пострілу.
На рубежах розгортання в ротні й взводні колони, підрозділи противника уражаються зосередженим і масованим вогнем артилерії, а також здійснюється дистанційне мінування місцевості.
З підходом противника до зони ураження високоточними боєприпасами підрозділи відкривають вогонь у першу чергу по танках противника, які атакують.
У міру наближення противника до переднього краю наших військ щільність вогню артилерії збільшується. Артилерія в цей період веде рухомий і нерухомий загороджувальний вогонь з метою відсікти піхоту противника від танків і зірвати його атаку.
Установки ПТРК відкривають вогонь з максимальної дальності пуску, а протитанкові гармати – з дальності прямого пострілу.
При наступі противника з положення безпосереднього зіткнення артилерійське відбиття наступу противника починається, як правило, з початком вогневої підготовки противника і триває до переходу його в атаку.
Артилерійська підтримка військ, що обороняються, здійснюється з метою: забезпечення відбиття атаки противника; нанесення йому максимальних втрат і заборони прориву углибину оборони; затримання і дезорганізації його резервів. Починається з переходом військ противника в атаку і проводиться на глибину виконання тактичного завдання [17].
Вона здійснюється з максимальним використанням вогневих можливостей артилерії. При цьому основна частина вогню використовується для знищення танків й інших броньованих цілей противника перед переднім краєм, із широким застосуванням високоточних боєприпасів. До відбиття атаки залучаються вся артилерія і протитанкові засоби.
Зосередженим вогнем, вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем артилерія наносить ураження танкам та іншим броньованим машинам, розлагоджує бойові порядки підрозділів противника і створює сприятливі умови для знищення його вогнем протитанкових засобів. У міру підходу противника до переднього краю оборони вогонь артилерії доводиться до найвищої напруги.
Перед переднім краєм оборони артилерія нерухомим загороджувальним вогнем відсікає піхоту від танків і знищує її і танки противника.
З підходом противника до переднього краю, коли артилерія не зможе вести вогонь по атакуючому противнику, вона уражає резерви противника, які підходять, та інші спостережні цілі перед фронтом і на флангах наших підрозділів, з урахуванням безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.
У разі вклинення противника в першу позицію артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях наносить ураження противнику, який вклинився в оборону, загороджувальним вогнем забороняє просування противника углибину оборони, прикриває відкриті фланги, зосереджуючи основні зусилля на знищенні танків противника.
Вогневі завдання артилерія виконує з основних і запасних ВП. Маневр у запасний район ВП артилерія здійснює за командою (сигналом) або з дозволу старшого артилерійського командира. Артилерія, яка додана загальновійськовим підрозділам, – з дозволу командира загальновійськового підрозділу.
Залежно від умов обстановки переміщення здійснюється у складі дивізіону або побатарейно.
Під час переміщення дивізіон (батарея) повинен бути завжди готовим розгорнутись у непідготовленому районі ВП і відкрити вогонь.
При оволодінні противником опорних пунктів рот першого ешелону висувається і розгортається на загрозливому напряму ПТРез бригади. Протитанкові підрозділи знищують танки та інші броньовані машини противника з рубежів розгортання.
З метою забезпечення безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами артилерійські командири у ході бою переміщують свої КСП разом із командирами загальновійськових підрозділів, які вони підтримують або яким вони додані.
У разі прориву танків та інших броньованих машин противника в район ВП вони знищуються вогнем прямою наводкою. Піхоту противника, яка прорвалася, вогневі взводи знищують вогнем із стрілецької зброї та вогнем артилерії прямою наводкою.
У разі прийняття рішення загальновійськовим командиром на проведення контратаки вогневе ураження противника артилерія виконує в періоди артилерійської підготовки та артилерійської підтримки контратаки.
Артилерійський підрозділ може бути призначений для підтримки загальновійськового підрозділу другого ешелону. Завдання дивізіону буде поставлене завчасно, ще при підготовці оборони, а перед проведенням контратаки уточнене на місцевості.
Артилерійська підготовка контратаки здійснюється з метою нанесення рішучого ураження противнику, який уклинився перед фронтом і на флангах рубежу контратаки другого ешелону (резерву), ураження і затримки його найближчих резервів. У цей період артилерія знищує протитанкові та інші вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямі контратаки, а також знову виявлені артилерійські й мінометні батареї.
Артилерійська підготовка контратаки, як правило, проводиться одним або декількома вогневими нальотами.
Вона починається не пізніше виходу підрозділів, які контратакують до межі зони досягання вогню протитанкових засобів противника, і закінчується з виходом їх на рубіж переходу в контратаку.
Артилерійська підтримка контратаки здійснюється з метою забезпечення просування контратакуючих підрозділів на глибину отриманого завдання. Вона починається з виходом контратакуючих підрозділів на рубіж переходу в контратаку і здійснюється, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. У цей період артилерійські підрозділи знищують і подавляють живу силу й вогневі засоби противника на напрямі контратаки та на флангах.
Після проведення контратаки й відновлення положення загальновійськовими підрозділами артилерійські підрозділи виконують вогневі завдання по закріпленню або захопленню рубежу, здійснюють зміну ВП, а також поповнення боєприпасами.