8.4. Види вогню артилерії в наступі

У наступі артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі (рис. 8.2); зосереджений вогонь (рис. 8.3). Крім того, у складі артилерійської групи або разом із нею можуть брати участь у веденні масованого вогню (рис. 8.8), послідовного зосередження вогню (рис. 8.10), вогневого валу (рис. 8.11) [4, 17].

Артилерійська підтримка військ зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях (рис. 8.2, 8.3) застосовується, як правило, при прориві надійно подавленої оборони противника, а також при прориві поспішно зайнятої оборони; при введенні в бій других ешелонів.

Зосереджений вогонь готується в першу чергу по об’єктах, які не уражалися ударами авіації і вогнем артилерії у період артилерійської підготовки атаки.

З початком артилерійської підтримки військ вогонь по передньому краю оборони ведеться до підходу підрозділів, що атакують, на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів.

Безпечним віддаленням загальновійськових підрозділів від розривів нашої артилерії є: 400 м при наступі у пішому порядку; 300 м – на БТР (БМП); 200 м – при наступі на танках.

Послідовне зосередження вогню (ПЗВ). Артилерійська підтримка військ методом ПЗВ застосовується при прориві оборони, яка складається з окремих опорних пунктів, і проводиться на глибину оборони бригад (полків) першого ешелону (рис. 8.10).

Рисунок 8.10 – Послідовне зосередження вогню

Послідовне зосередження вогню може застосовуватися для артилерійської підтримки при введенні в бій другого ешелону.

При прориві підготовленої оборони може застосовуватися подвійне, потрійне ПЗВ, а поспішно зайнятої оборони – одинарне ПЗВ.

При переході до артилерійської підтримки методом ПЗВ, цілі на першому рубежі ПЗВ призначаються, як правило, ті, по яких артилерія вела вогонь в останньому вогневому нальоті артилерійської підготовки атаки.

Вогонь по першому рубежу ПЗВ відкривають (продовжують) по закінченні артилерійської підготовки атаки і ведуть до виходу атакуючих підрозділів на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів. Потім за командою командира бригади (батальйону) вогонь переносять на подальші рубежі.

Вогневий вал (ВгВ). Артилерійська підтримка військ, що наступають, методом вогневого валу застосовується при прориві завчасно підготовленої і розвинутої в інженерному відношенні оборони, яка має траншейну систему (рис. 8.11).

Рисунок 8.11 – Вогневий вал

Артилерійська підтримка військ цим методом також проводиться на напрямі головного удару і, як правило, на глибину оборони батальйонів першого ешелону противника.

Основні рубежі вогневого валу призначаються з урахуванням побудови оборони противника і розташування його живої сили, протитанкових та інших вогневих засобів.

Перший рубіж призначають по передньому краю. Перенесення вогню на основні рубежі проводиться за командою (сигналом) загальновійськового командира, з виходом загальновійськових підрозділів на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів, а на проміжкові рубежі – за часом.

Таким чином, при всіх методах артилерійської підтримки військ, що наступають, вогонь по передньому краю оборони противника ведеться з початком артилерійської підтримки і триває до виходу атакуючих на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів. Потім за командою загальновійськового командира вогонь переноситься на призначені рубежі.

Наведення гармат по запланованих рубежах ВгВ проводиться в кінці останнього вогневого нальоту артилерійської підготовки атаки, щоб виключити паузу у веденні вогню при переході до артилерійської підтримки військ, що наступають.

У ході артилерійської підтримки військ артилерійські підрозділи будуть здійснювати підтримку введення в бій батальйонів другого ешелону бригади. Порядок вогневого ураження противника при виконанні цього завдання буде визначатися характером дій противника і своїх військ, конкретними умовами обстановки, наявністю артилерії і боєприпасів. Як правило, жива сила та вогневі засоби противника перед рубежем введення в бій та на флангах уражаються одним вогневим нальотом. Вогневий наліт повинен бути такої тривалості, щоб артилерія могла виконати отримані вогневі завдання і виключити або знизити ефективність вогню протитанкових засобів противника при висуванні другого ешелону, його розгортанні в бойовий порядок і введенні в бій. Вогневий наліт при введенні в бій другого ешелону починається зазвичай при підході підрозділів другого ешелону до рубежу досяжності вогню протитанкових засобів противника, а закінчується за сигналами командирів батальйонів з виходом загальновійськових підрозділів на рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.

Висновки з розділу

У розділі розкрито періоди вогневого ураження противника, види вогню артилерії і показано їх графічне зображення.

Завдання з вогневого ураження противника як в обороні, так і в наступі можуть бути успішно вирішені тільки при вмілому використанні всіх сил і засобів загальновійськових та артилерійських частин і підрозділів, які беруть участь у бою.

Офіцер-артилерист повинен чітко розуміти зміст періодів вогневого ураження противника в обороні й наступі, порядок застосування артилерії, а також які види вогню доцільно застосувати з метою забезпечення загальновійськовим підрозділам стійкості в обороні й успішного просування в наступі. Від умілого застосування того чи іншого виду вогню артилерії залежить успіх виконання завдань механізованими і танковими підрозділами в бою.

Ось чому офіцери-артилеристи повинні постійно вдосконалювати свої знання з основ вогневого ураження противника, набувати практичних навичок у виборі, підготовці й веденні найбільш ефективних видів вогню залежно від обставин.