9.2. Дії взводу управління в обороні

Дії взводу управління при переході до оборони залежать від отриманого завдання, умов переходу до оборони та наявності часу.

При переході військ до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником організація бойових дій взводу здійснюється за короткий час. У цьому разі особовому складу взводу управління уточнюється завдання з розвідки противника, обслуговування стрільби батареї у ході забезпечення закріплення вказаного (вигідного) рубежу загальновійськовими підрозділами. Завдання командиру взводу управління зазвичай доводяться окремими бойовими розпорядженнями.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником основні заходи з підготовки до бойових дій будуть частково або повністю виконані, необхідне лише деяке їх уточнення. Так, потрібно уточнити завдання з розвідки противника та місцевості, місце КСП, а за необхідності – ПСП (БСП), заходи з інженерного обладнання, організації кабельного зв’язку та ін.

В оборонному бою обсяг завдань з розвідки противника зростає, а час на її ведення скорочується. Це обумовлюється тим, що противник буде мати перевагу в силах і засобах перед військами, які обороняються, а виведення і розгортання підрозділів для атаки противник буде прагнути провести у короткі терміни. У зв’язку з цим основні зусилля взвод управління зосереджує на ймовірному напрямі наступу противника з метою виявлення його артилерійських і мінометних батарей, колон, які висуваються, особливо танкових.

У ході артилерійської підготовки відбиття атаки противника взвод управління веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, танкових і мотопіхотних підрозділів противника, що висуваються та розгортаються, обслуговує стрільбу своєї батареї по розвіданих цілях. Особовий склад взводу управління веде спостереження з метою встановлення напряму атаки та складу наступаючих підрозділів противника, в першу чергу танкових, обслуговує стрільбу своєї батареї по атакуючих танках та піхоті противника.

У ході артилерійської підтримки військ, що обороняються, взвод управління встановлює сили противника, що вклинився, та рубіж, на який він вийшов, підхід його резервів до ділянки вклинення, переміщення артилерійських і мінометних батарей на нові ВП, розташування пунктів управління та радіоелектронних засобів (РЕЗ).

У ході артилерійської підготовки і підтримки контратаки взвод управління основні зусилля зосереджує на визначенні координат артилерійських і мінометних батарей противника, на розвідку протитанкових та інших вогневих засобів на напрямі контратаки і на флангах.

Виконання усіх цих завдань взвод управління здійснює з КСП у тісній взаємодії з підрозділами розвідки старшого артилерійського (загальновійськового) командира, а також із підрозділом артилерійської розвідки, що обслуговує стрільбу батареї.

Для забезпечення безперервної розвідки противника, спостереження за найближчими підступами до переднього краю оборони своїх військ, більш тісного зв’язку із загальновійськовим підрозділом, а також для коректування вогню по цілях, які не спостерігаються з КСП, може розгортатися БСП (ПСП).

КСП (СП) в обороні доцільно розташовувати в траншеях загальновійськового підрозділу. Бажано КСП (СП) розташовувати у місцях, які важкодоступні для танків противника. Такі місця повинні забезпечувати як найкращий огляд підступів до переднього краю своїх військ, районів можливого зосередження та розгортання підрозділів мотопіхоти і танків противника для атаки.

В обороні застосовуються усі засоби зв’язку, але перевага віддається кабельному зв’язку (рис. 9.1), який організовується з урахуванням місць розгортання основного і запасного КСП.

Рисунок 9.1 – Схема кабельного зв’язку 2 сабатр

(варіант)

Зв’язок за допомогою кабельних засобів організовується до переходу наших військ у наступ, у районах зосередження, у вихідних районах та забезпечується від КСП батареї по напрямах з ВП, ПСП (БСП), КСП командира загальновійськового підрозділу, якщо їх пункти управління розміщені не сумісно, силами і засобами взводу управління батареї (рис. 9.1).

Зв’язок рухомими засобами організовується для передавання усних та письмових розпоряджень, наказів, для цього призначаються 1–2 посильних від кожної батареї на КСП дивізіону.

Сигнальні засоби використовуються для передавання сигналів оповіщення, взаємодії, відкриття та перенесення вогню, цілевказівки.

Тільки комплексне використання усіх засобів зв’язку забезпечує безперервне управління батареєю у бою.

Після отримання від командира батареї завдання на організацію зв’язку командир взводу управління розраховує час і намічає послідовність виконання робіт із організації і забезпечення зв’язку, уточнює розрахунок сил та засобів зв’язку (табл. 9.1) і доводить завдання старшому радіотелефоністу (начальникам напрямів зв’язку) або командирові відділення управління по установленому зв’язку.

Таблиця 9.1 – Розрахунок сил та засобів зв’язку в батареї

При доведені завдання у бойовому наказі, після слова „Наказую” командир взводу управління вказує:

– з ким і до якого часу встановити зв’язок;

– розподіл сил і засобів радіозв’язку за напрямками і мережами;

– час вмикання і режим роботи радіостанцій;

– час і порядок встановлення кабельного зв’язку (начальників, напрямків зв’язку, сили і засоби, що виділяються);

– резерв зв’язку і місце його розташування.

Для надійного і безперервного управління зв’язок в артилерійських підрозділах організовується по напрямах від основного КСП до ВП та до БСП (ПСП).

Зв’язок в обороні повинен бути встановлений до моменту зайняття ВП вогневими взводами.

До початку атаки противника всі радіостанції повинні працювати тільки у режимі „Прийом”. З початком наступу противника радіозв’язок (рис. 9.2) застосовується без обмежень.

Одержавши завдання на вибір місця для КСП (СП), командир взводу управління вивчає зазначений район за картою та намічає місце КСП (СП). Після прибуття у зазначений район перевіряє придатність наміченого місця, визначає місцеположення КСП (СП) за картою, дає команду на його розгортання (розміщення) та організовує його топогеодезичну прив’язку.

Рисунок 9.2 – Схема радіозв’язку 2 сабатр

(варіант)

Топогеодезична прив’язка КСП здійснюється командиром взводу управління по карті за допомогою приладів чи з використанням навігаційної апаратури командирської машини. Точність визначення координат систематично поліпшується та контролюється іншими незалежними способами прив’язки. За результатами прив’язки командир взводу управління складає картку топогеодезичної прив’язки КСП (СП) (рис. 9.3).

Безпосередня охорона і самооборона КСП (СП) здійснюється з моменту його розгортання із залученням усього особового складу взводу управління. Безпосередня охорона КСП (СП) здійснюється черговими спостерігачами. У нічний час може організовуватися патрулювання.

Для самооборони готують окопи для ведення вогню зі стрілецької зброї та призначають особовому складу сектори обстрілу, готують вогонь батареї (дивізіону) на підступах до пункту, встановлюють порядок освітлення місцевості під час відбиття нападу противника, вночі організовують взаємодію із сусідніми СП та іншими підрозділами, які розташовані у цьому районі.

Ведення розвідки особовим складом взводу управління починається з моменту розгортання КСП (СП) і ведеться безперервно до його залишення.

У ході ведення розвідки противника та місцевості командир взводу управління керує діями особового складу короткими розпорядженнями, командами, сигналами. Він стежить, щоб робота на КСП (СП) та всі його переміщення були прихованими від наземного спостереження противника, за своєчасним розробленням і веденням бойових документів на КСП (СП).

При встановленні початку підготовки противника до переходу його в наступ організовується спостереження за діями противника з метою виявлення напряму його атаки на передній край загальновійськового підрозділу, засікаються виявлені цілі.

Розвідувальні відомості, отримані в ході ведення розвідки, командир взводу управління ретельно обробляє, вивчає й порівнює з даними, які вже є, після чого наносить їх на робочу карту та складає схему цілей.

За розвідані дані командир взводу управління доповідає командирові батареї і в установлені строки подає результати розвідки до штабу (начальнику розвідки) дивізіону [14, 26, 27].

Під час висування і розгортання противника або зайняття ним вихідного положення для наступу взвод управління веде розвідку та обслуговує стрільбу батареї при ураженні живої сили і вогневих засобів противника на ймовірному напрямі його наступу. Ці завдання взвод управління виконує з ПСП або КСП.

Під час вогневої підготовки противника при його висуванні та розгортанні у бойовий порядок особовий склад взводу управління з основного КСП (СП) веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, які виявляють у цей період вогневу активність, колон противника на ймовірних маршрутах висування, його танкових та механізованих підрозділів на рубежах розгортання.

Якщо противник почав застосування ЗМУ, то особовий склад взводу управління, не припиняючи спостереження, за встановленим сигналом одягає засоби індивідуального захисту. Особовий склад, не задіяний веденням розвідки, за командою командира взводу управління укривається в підготовлених укриттях, забираючи із собою прилади та засоби зв’язку, які не використовуються у даний момент. У подальшому посилюється спостереження за діями противника. Засікаються знову виявлені цілі й коректується вогонь своєї батареї. За наявності втрат і порушення зв’язку командир взводу управління вживає заходи до відновлення боєздатності взводу та зв’язку.

З початком атаки противника особовий склад взводу управління посилює спостереження за його діями, особливо на напрямі головного удару, зосереджуючи особливу увагу на танконебезпечні напрями та ділянки підготовленого зосередженого і загороджувального вогню.

У разі вклинення противника в оборону особовий склад взводу управління за командою старшого артилерійського командира або з дозволу командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана (підтримує), здійснює маневр на інший КСП (СП) за раніше розвіданим і підготовленим маршрутом разом із командиром загальновійськового підрозділу, ведучи розвідку противника та підтримуючи стійкий зв’язок. При цьому основні зусилля особового складу взводу управління зосереджуються на розвідці складу і положення противника, який вклинився, та розташування його вогневих засобів, особливо проти-танкових.

При переході до оборони в умовах відсутності зі-ткненням з противником командир взводу управління бойове завдання отримує, як правило, на місцевості. Після отримання бойового завдання командир взводу управління, виходячи з конкретної обстановки і наявності часу організовує і проводить роботу в порядку, який викладено у п.9.1 цього розділу.

За проведену роботу (про готовність пункту до ведення розвідки) командир взводу управління доповідає командирові батареї.

Після розгортання КСП командир взводу управління віддає усний бойовий наказ, доводить до командира відділення управління (зв’язку, обслуги командирської машини) таблицю позивних станцій (вузлів) зв’язку та посадових осіб, а також радіодані.

Організовуючи інженерне обладнання місць основного та запасних КСП, командир взводу управління ураховує необхідність дотримання таємності та суворої маскувальної дисципліни, побудови сховищ, бліндажів, ніш, які б забезпечували укриття особового складу та приладів не лише від артилерійського вогню та ударів авіації, а й від ЗМУ противника.

У розпорядженні на інженерне обладнання і маскування КСП командир взводу управління зазначає: черговість та строки інженерних робіт; спосіб маскування; порядок забезпечення матеріалами; сили, що залучаються; порядок робіт.

У розпорядженні із захисту від ЗМУ командир взводу управління зазначає: сигнали попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ; місце розташування посту радіаційної хімічної та біологічного спостереження загальновійськового підрозділу; сигнали сповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження та дії за ними; заходи безпеки під час дій у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж та затоплень.

Організовуючи безпосередню охорону та самооборону основного (запасного) КСП (СП), командир взводу в своєму розпорядженні зазначає: місце та завдання чергового розвідника; сигнали сповіщення, дії особового складу за сигналами (сектори ведення вогню зі стрілецької зброї); перепустку.

Здійснюючи контроль готовності КСП до роботи, командир взводу управління перевіряє точність топогеодезичної прив’язки КСП та орієнтування приладів розвідки (командирської машини управління) одним із незалежних способів, знання особовим складом взводу умовних найменувань місцевих предметів та орієнтирів, положення противника та своїх військ, завдань артилерійського підрозділу і взводу управління на місцевості; відпрацювання бойових документів та знання індивідуальних завдань із розвідки, зв’язку, захисту від ЗМУ та самооборони.

Із прибуттям командира артилерійського підрозділу на КСП в установлений ним час командир взводу управління доповідає йому за виконану роботу і про готовність пункту до роботи.

При управлінні взводом у ході оборонного бою командир взводу управління здійснює такі заходи:

- особисто веде розвідку противника, доводить завдання на засічку цілей та обслуговування стрільби, обробляє розвідувальні відомості та доповідає про результати розвідки командиру батареї (начальнику розвідки дивізіону);

- веде спостереження за діями противника, загальновійськових підрозділів та результатами вогню свого артилерійського підрозділу;

- управляє взводом при переміщенні у район запасного КСП (СП) при вклиненні противника в оборону наших військ.