12.1.2. Безпосередня охорона та самооборона
Безпосередня охорона та самооборона артилерійських підрозділів організується з метою не допустити проникнення розвідки противника, ДРГ у райони вогневих позицій і на командно-спостережні (спостережні) пункти артилерійських підрозділів та виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп).
Безпосередня охорона та самооборона в дивізіоні (батареї) організується командирами підрозділів і здійснюється в районах ВП спостережними постами (спостерігачами), із складу гарматних номерів; а на командно-спостережних (спостережних) пунктах – черговими спостерігачами.
Поблизу ПУВД виставляється хімічний спостережний пост. У районі розташування тягачів і автомобілів призначаються спостерігачі з водіїв.
Безпосередня охорона і самооборона ВП організується старшим офіцером батареї негайно після їх зайняття. На напрямі можливого прориву танків і піхоти противника у районі ВП на відстані від неї у межах зорового зв’язку виставляється спостережний пост у складі 2–3 спостерігачів (у тому числі одного хімічного спостерігача). Спостережний пост забезпечують приладами спостереження (бінокль), компасом, схемою місцевості, журналом спостереження, годинником, засобами зв’язку та подачі сигналів сповіщення, приладами радіаційної та хімічної розвідки. Спостереження ведеться безперервно.
Чергові гарматні номери зобов’язані спостерігати за підступами до ВП та сигналами спостережного посту, сповіщати обслугу та готувати гармати до негайного відкриття вогню.
Крім того, на кожній ВП для відбиття нападу противника готують площадки і прочищають сектори для ведення вогню прямою наводкою, обладнують окопи для кулеметів, гранатометів. Танконебезпечні підступи мінують, тобто встановлюють мінні поля на танконебезпених напрямах.
З метою швидкого відкриття вогню на ймовірних напрямах руху танків противника вибирають орієнтири та складають картки вогню кожної гармати.
Окопи для стрільби з особистої зброї підготовляються безпосередньо біля гарматних окопів. Позиції для ручних гранатометів підготовляються на відстані 150–200 м від гарматних окопів, як правило, на флангах, де можливе просування танків (БМП).
При організації безпосередньої охорони і самооборони на кожній ВП складається схема безпосередньої охорони та самооборони вогневих взводів на позиції.
Безпосередня охорона КСП (СП) здійснюється черговими спостерігачами із взводу управління. Для самооборони підготовляють окопи для ведення вогню із стрілецької зброї, призначають особовому складу сектори обстрілу, підготовляють вогонь батареї на ближніх підступах до пункту; встановлюють порядок освітлення місцевості при відбитті нападу противника вночі; організовують взаємодію із сусідніми КСП і загальновійськовими підрозділами. Особовий склад, який призначений як охорона, повинен знаходитися у постійній бойовій готовності до відбиття нападу противника, дотримуватися встановленого порядку бойового чергування та порядку відпочинку і маскування, проявляти високу пильність, рішучість та стійкість.
На кожну добу для розпізнавання своїх військовослуж-бовців у дивізіоні встановлюють пропуск та відгук.
Пропуск перевіряється в усіх осіб, які наближаються до розташування підрозділу або йдуть вздовж його розташування вночі, а відгук – у осіб, які передають накази командира. Особи, які не знають перепустки, – затримуються.
Безпосередня охорона у дивізіоні (батареї) організовується командиром дивізіону (батареї) на основі його рішення та вказівок старшого командира.
Вказівки з організації безпосередньої охорони та самооборони у районі КСП і ВП командир дивізіону віддає командирам батарей і начальнику штабу, а командири батарей – командирам взводів, як правило, на місцевості.
Більш детально питання з організації безпосередньої охорони та самооборони розкриті у посібнику [17].