5.3. Ринкові механізми. Механізм ринкової конкуренції
Функціонування суб’єктів ринку відбувається у середовищі окресленому діями ринкових і регулюючих механізмів (механізмів регіонального, державного і міждержавного регулювання). Серед ринкових механізмів слід згадати механізми рівноваги попиту і пропозиції, конкуренції, ринкового ціноутворення, інфляції, економічних циклів тощо.
Одним з основних і найважливіших ринкових механізмів, який тісно взаємодіє з іншими є механізм конкуренції, він забезпечує вільне змагання окремих товаровиробників (продавців) за покупців (споживачів), рівновагу попиту і пропозиції, неухильне підвищення якості виробів та послуг, підвищення ступеня задоволення споживачів, розвиток конкретних господарюючих суб’єктів і економіки у цілому.
Загалом розрізняють цінову і нецінову конкуренцію.
Цінова конкуренція проявляється у наступних видах:
• конкуренція між виробниками (продавцями) однорідної або різної продукції, які зниженням цін намагаються витиснути інших виробників (продавців) з ринку і збільшити обсяги реалізації своєї продукції. Як правило, приводить до зниження цін;
• конкуренція між споживачами (покупцями) однорідної або різної продукції, що приводить до підвищення цін на необхідну їм продукцію. Готовність споживача (покупця) купити за товар запитувану ціну визначають шляхом зіставлення ціни з очікуваними втратами у випадку незадоволення потреби в даному товарі;
• конкуренція між виробниками (продавцями) і споживачами (покупцями), перші хочуть дорожче продати, другі - дешевше купити. Може привести як до зниження, так і до підвищення цін.
Нецінова конкуренція (конкуренція якості) проявляється у випадку реалізації продукції вищої якості за ціною звичайної, або за дещо вищою ціною, однак різниця у цінах не відповідає різниці у якості (є меншою).
Як цінова так і нецінова конкуренція можуть бути внутрішньогалузевими (наприклад, між товаровиробниками однієї галузі) і міжгалузевими (наприклад, коли конкурує продукція товаровиробників різних галузей). Прикладом міжгалузевої конкуренції може бути конкуренція різних видів транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного, водного тощо) на ринку пасажирських і вантажних перевезень. Міжгалузеве конкуренція сприяє переливу капіталу у найбільш привабливі галузі.
Розрізняють сумлінну (добросовісну) і несумлінну (недобросовісну) конкуренцію. Остання пов’язана з оманою споживачів і широких кіл громадськості, поширенням неправдивої інформації, незаконним використанням товарних знаків конкурентів, їх фірмової назви та марки, незаконним використання захищених розробок (патентів), економічним шпигунством, підробкою продукції, демпінгом, корупцією, змовами конкурентів тощо. Перелік методів несумлінної конкуренції наводиться у Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р.
Конкуренція буває досконалою і недосконалою, яка спричиняється обмеженістю кількості продавців (виробників) чи покупців (споживачів), наявністю яскраво вираженого лідера на ринку (див. табл. 5.1). Обмеження конкуренції з боку покупців проявляється у двох формах: монопсонія, коли на ринку монопольне становище має один покупець (наприклад, ринок сільськогосподарської продукції); олігопсонія, коли існує кілька покупців певного товару, які обмежують закупівельну ціну.
Для сучасного ринку характерним є регулювання процесів, що протікають на ньому, участь найманих робітників в управлінні та володінні підприємством, захист інтересів споживачів тощо. Одним з регулюючих елементів є антимонопольне законодавство. Так Закон України "Про природні монополії" регулює їх діяльність. Перелік суб’єктів природних монополій веде Антимонопольний комітет України.
Антимонопольну політику проводять Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Фонд державного
майна, органи державної і місцевої влади і, безпосередньо, Антимонопольний комітет України. Фінансове антимонопольне регулювання здійснюють Міністерство фінансів України, Національний банк, Міністерство економіки та у справах європейської інтеграції України. Регулювання експорту-імпорту здійснюється Державною митною службою.
Таблиця 5.1 - Типи ринку за рівнем конкуренції товаровиробників [27, 43]
Характеристики ринку |
Тип конкуренції | |||
Досконала |
Монополістична |
Олігополія |
Монополія | |
Кількість товаровиробників (продавців) і їх величина |
Багато незалежних товаровиробників, які неспроможні контролювати ринок |
Багато виробників подібних товарів і послуг які не є повністю взаємозамінними |
Кілька товаровиробників |
Один продукт і один продавець |
Контроль за цінами |
Відсутній. Споживачі поінформовані про ціни товарів замінників |
Незначний |
Істотний вплив цінового лідера. Має місце явний або таємний зговір |
Повний. Цінова дискримінація |
Широта товарної пропозиції |
Продукція є однорідною |
Досить значна |
Суттєва для нестандартних продуктів, незначна для стандартних |
Один товар |
Бар’єри для входження на ринок чи виходу з нього |
Вільне входження і вихід |
Незначні |
Значні. Пов’язані з наявністю значних капіталів, обмеженістю доступу до джерел сировини |
Дуже значні. Практично непроникні |
Приклади |
Ринок продуктів харчування, цінних паперів |
Ринок електропобутових приладів, одягу, навчальних друкованих видань |
Ринок пасажирських літаків, легкових автомобілів |
Енергоринок, комунальні послуги |
Основними способами антимонопольного регулювання в Україні є:
• встановлення цін і тарифів: відпускних цін на продукцію підприємства-виробника; граничних рівнів цін; постачальницько-збутових надбавок; торгових націнок (наприклад, на товари першої необхідності з метою соціального захисту споживачів);
• встановлення граничних нормативів рентабельності;
• декларування зміни цін;
• затвердження стандартів і показників якості товарів;
• регулювання обсягу виробництва і ринку;
• встановлення державного замовлення та державного контракту;
• розподіл ринків (постачальників, споживачів);
• тарифне регулювання імпорту-експорту товарів.
У 2005 р. Антимонопольний комітет України у судовому порядку порушив справу проти відомої американської компанії Western Union, яка монополізувала ринок закордонних переказів коштів на територію України, і змусив її знизити рівень цін на перекази.
Рівень монополізації (концентрації) ринку може визначатися за індексом Хіршмана-Херфіндаля [47]. Відповідний індекс (ННІ) розраховується як сума квадратів ринкових часток всіх фірм у галузі (на ринку). Так якщо на ринку є лише одна фірма, то ННІ = 1002 = 10000. Якщо дві, які поділяють ринок на рівні частини, то ННІ = 502 + 502 = 5000. Якщо ж ринок поділено між двома фірмами у відношенні 80% на 20%, то ННІ = 802 + 202 = 6800. Тобто нерівномірний поділ приводить до збільшення ННІ.
До зменшення індексу приводить збільшення кількості фірм на ринку. Так, якщо ринок рівномірно розподілено між трьома компаніями, то ННІ = 332 + 332 + 332 = 3267.
У таблиці 5.2 наведено значення ННІ, відповідні їм характеристики ринку і можливі варіанти дій (за законодавством США) по регулюванню ринка.
Таблиця 5.2 - Значення ННІ після злиття компаній [47]
ННІ < 1000 |
1000 < ННІ < 1800 |
ННІ > 1800 |
Ринок мало концентрований |
Середньо концентрований ринок |
Сильно концентрований ринок |
Ніякі злиття не оскаржують |
Оскаржують злиття які приводять до зростання ННІ не менше ніж на 100 пунктів |
Оскаржують злиття які приводять до зростання ННІ не менше ніж на 50 пунктів |
Як слідує з табл. 5.2, чим більшим є ННІ та його приріст, тим вищою є ймовірність того, що злиття фірм буде оскаржено.