1. Джерела цивільного права. Поняття та структура цивільного законодавства

Джерела цивільного права - це форма вираження цивільно- правових норм, що мають загальнообов’язковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках - також звичай та договір.

Цивільне законодавство - це сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які містять цивільно-правові норми. Ієрархія системи нормативно-правових актів обумовлена їх юридичною силою.

До системи цивільного законодавства належать:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., у нормах якої закладені засади регулювання відносин власності, особистих немайнових прав, відносин інтелектуальної власності, підприємницької діяльності тощо.

2. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р. (набрав чинності 01.01.2004 р.) Він є кодифікованим (зведеним) законом галузі та основою всієї системи актів цивільного законодавства України.

За структурою даний кодекс складається з 1308 статей, 90 глав, зібраних у шести книгах: книга 1 - Загальні положення; книга 2- Особисті немайнові права фізичних осіб; книга 3 - Право власності та інші речові права; книга 4 - Право інтелектуальної власності; книга 5 - Зобов’язальне право; книга 6 - Спадкове право.

3. Крім Цивільного кодексу України, до системи цивільного законодавства належать і деякі інші кодекси, які містять цивільно-правові норми: Сімейний кодекс України, який визначає правовий режим майна подружжя та порядок укладення шлюбного контракту; Житловий Кодекс - норми, якого регулюють відносини користування житловим приміщенням та передачі його у власність; Земельний кодекс України - визначає правила щодо оренди земельних ділянок, виникнення та реалізація права власності на них.

4. Наступним джерелом цивільного є закони України, норми яких спрямовані на регулювання відповідних цивільно-правових відносин («Про господарські товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців») та багато інших.

5. Окрему категорію актів цивільного законодавства складають підзаконні нормативно-правові акти Президента та Кабінету Міністрів України.

6. До джерел цивільного законодавства також належать і нормативно- правові акти інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, тобто ті, які видаються міністерствами та держкомітетами, іншими центральними органами виконавчої влади та регулюють діяльність у певній галузі або правовий статус певних категорій суб’єктів цивільного права.

7. Окреме місце в системі цивільного законодавства займають міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, які становлять окрему частину національного законодавства. Міжнародні договори мають пріоритет перед національним законодавством, отже, якщо в міжнародному договорі встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені національним законом, застосовуються правила міжнародного договору (ст. 10 ЦК України).