Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5. Особисті немайнові права

Цивільне право регламентує два види суспільних відносин - майнові та немайнові. Якщо майнові пов’язані із власністю, то немайнові (нематеріальні блага) позбавлені економічного змісту.

Характерними ознаками особистих немайнових прав є те, що вони:

- мають нематеріальний характер;

- за своїм характером є абсолютними правами;

- належать кожній без винятку фізичній особі та спрямовані на її розвиток; -їх виникнення та припинення пов’язане, як правило, із народженням та

смертю фізичної особи і більшості з них вона не може бути позбавлена.

У ЦК України особисті немайнові права, законодавець поділив на два види:

1) особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи (ст. 281-293 ЦК України);

2) особисті немайнові права, що забезпечують спеціальне буття фізичної особи (ст. 294-315 ЦК України).

До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, законодавець відносить: право на життя; право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю, право на охорону здоров’я; право на таємницю про стан здоров’я, права особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні; право на свободу та особисту недоторканність; право на донорство; право на сім’ю, опіку і піклування, право на безпечне для життя здоров’я довкілля.

Головним фундаментальним правом людини є право на життя. Фізична особа не може бути позбавлена життя і має право захищати його від протиправних посягань будь-яким засобом, не забороненим законом.

Право на життя складається із двох повноважень: право на збереження життя і право на розпорядження життям.

Право на власне життя в аспекті розпорядження життям розглядається як можливість піддавати його ризику і самостійно вирішувати питання про припинення життя (категорична відмова від операції).

Право на охорону здоров’я. Право на охорону здоров’я тісно пов’язане з правом на життя. Згідно зі статутом Світової організації охорони здоров’я, здоров’я - це «стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів». Складовими частинами права на охорону здоров’я є право на медичну допомогу; право на інформацію про стан свого здоров’я; право на таємницю про стан свого здоров’я; право на медичне страхування.

Право не безпечне для життя і здоров’я довкілля. Кожна фізична особа має право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання і поширення.

Право на свободу та особисту недоторканність - це особисте немайнове право, яке складається з двох взаємопов’язаних складових: право на свободу та право на особисту недоторканність.

Право на свободу включає заборонену будь-якої форми психічного тиску на фізичну особу, втягування її до вживання спиртних напоїв, наркотичних та психотропних засобів, вчинення дій, що порушують дане право.

Право на особисту недоторканність - передбачена законом заборона фізичного, психічного чи будь-якого іншого посягання на особу з боку іншої особи (фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню). Зміст права на особисту недоторканність включає і право фізичної особи (на випадок смерті) розпоряджатися своїми органами та анатомічними матеріалами, тілом, кістяком, наприклад, передати їх науковим, медичним або навчальним закладам.

Право на сім’ю, опіку і піклування. Фізична особа, яка досягла шлюбного віку, незалежно від стану здоров’я має право на сім’ю. Право на сім’ю охоплює: право на створення сім’ї; право на підтримання зв’язків із членами своєї родини; заборона розлучення із сім’єю проти волі фізичної особи; заборона на втручання у сімейне життя фізичної особи.

Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи включають в себе такі права: це право на ім’я; право на повагу до честі, гідності та ділової репутації; право на індивідуальність; право на особисте життя та його таємницю; право на інформацію; право на особисті папери та таємницю кореспонденції; право на недоторканність житла; право на місце проживання; право на свободу пересування; право фізичної особи на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Право на ім’я - це особисте немайнове право, яке забезпечує особі правову індивідуалізацію та надає юридично забезпечену можливість мати ім’я і вимагати від оточуючих, щоб її називали власним іменем.

Право на повагу часті, гідності та ділової репутації.

Честь - це об’єктивна оцінка особи, оцінка моральних та інших її якостей з боку суспільства, певної соціальної групи та окремих громадян.

Гідність - це внутрішня самооцінка власних якостей особою.

Ділова репутація - це громадська оцінка професійних якостей особи.

Громадян маж право вимагати у судовому порядку спростування відомостей, які ганьблять його честь, гідність чи ділову репутацію.

Право на індивідуальність полягає у тому, що фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Право на особисте життя та його таємницю - юридично забезпечена можливість вимагати від оточуючих не розголошувати відомості про обставини особистого життя фізичної особи за умови, що вони не містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду. Відповідно особа має право на таємницю медичну, нотаріальну, банківську, адвокатську, переговорів, усиновлення та інші.

Право на інформацію - це передбачена законом можливість збарати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (зазначені дії не стосуються інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди, крім випадків, визначених законом). Фізична особа, яка поширює інформацію, повинна переконатися в її достовірності.

Право на особисті папери та таємницю кореспонденції. Особисті папери (документи, фотографії, щоденники, записники, особисті архівні матеріали) фізичної особи є її власністю і без її згоди (а у разі її смерті зі згоди близьких родичів) ніхто не має права володіти, користуватися та розпоряджатися ними. Водночас, якщо особисті папери передані до фонду бібліотек або архівів, то з ними вже можна вільно знайомитися, публікувати, якщо є згода осіб, особистого життя якого вони стосуються.

Право на недоторканність житла - особисте немайнове право, згідно з яким уповноважена особа може діяти у своєму житлі на свій розсуд і перешкоджати будь-яким спробам вторгнення у нього поза волею осіб, які у ньому проживають, крім випадків, прямо передбачених у законі.

Право на місце проживання - це особисте немайнове право фізичної особи, яке включає у себе такі повноваження, як: вільно обирати місце проживання та вільно змінювати місце проживання.

Право на свободу пересування - гарантована законом можливість фізичної особи, яка досягла 14 років, вільно пересуватися по території України, а при досягненні 16 років - вільно поїхати за її межі і безперешкодно повернутися до України. фізичні особи, які не досягли зазначеного вище віку, мають право пересуватися по території України чи виїжджати за її межі лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників та в їх супроводі чи у супроводі осіб, уповноважених ними.

Право фізичної особи на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості надає особі можливість на вільний вибір сфер, змісту та форм (засобів, прийомів) творчості. Гарантією здійснення даного права є заборона проводити цензуру процесу творчості та результатів творчої діяльності. Водночас, творча діяльність не повинна суперечити інтересам публічним.