Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7. Оспорюванні правочини

Оспорювані (або відносно дійсні) є правочини, недійсність яких прямо не встановлена законом, але якщо зацікавлена особа оспорює такий право чин, він може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК).

На відміну від нікчемного, оспорюваний правочин у момент вчинення породжує для його сторін цивільні права та обов’язки, а тому є дійсним. Проте порушення умов дійсності право чинів у момент вчинення зумовлює можливість оспорення їх зацікавленою особою і винесення судом рішення про його недійсність.

Розрізняють такі види оспорюваних (або заперечених) право чинів:

1) вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 222 ЦК). Неповнолітні у віці від 14 до 18 років можуть укладати лише ті правочини, які виходять за межі дрібних побутових, лише за згодою батьків (піклувальників) в іншому разі за позовом зацікавленої особи такий право чин може бути визнаний судом недійсним.

2) вчинений фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності (ст 223 ЦК). Право чин, учинений особою за межами цивільної дієздатності без згоди піклувальника, може бути або згодом схвалений, або ос порений;

3) вчинений дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (ст. 225

ЦК). Із-за різного роду обставин (хвороба, сп’яніння тощо) особа на момент укладення правочину могла не розуміти значення своїх дій. Такий право чин може бути визнаний недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, цивільні права або інтереси яких порушені;

4) вчинений юридичною особою, якого не мала права вчинити (ст. 227 ЦК). Право чин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним;

5) вчинений під впливом помилки (ст. 229 ЦК). Право чин може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка помилилась, лише у разі помилки щодо обставин, які мають істотне значення. Це може бути помилка у праві (особа вважала, що їй майно дарують, а пізніше з’ясувалося, що продають), у предметі, змісті, суб’єктивному складі тощо;

6) вчинений під впливом обману (ст. 230 ЦК). Обман може бути здійснено як шляхом учинення активних дій (парфуми фастівські видаються за французькі), та і шляхом бездіяльності (при огляді квартири, яка продається, власник не повідомив покупця, що поруч аеропорт);

7) вчинений під впливом насильства (ст. 231 ЦК). Право чин може бути визнаний судом недійсним, якщо буде доведено, що воля особи була спотворена під впливом фізичного чи психічного тиску;

8) вчинений у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. (ст. 232 ЦК). Суд може визнати право чин недійсним з цих причин лише у разі умисної змови представника однієї сторони з іншою;

9) вчинений під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК). Такі правочини інколи називають «кабальними», оскільки особа змушена була укласти право чин на край невигідних для неї умовах у зв’язку з обставинами, які склалися (наприклад, змушена була безцінь продавати речі, щоб терміново придбати дорогі ліки).