4. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності

Сторона, право якої порушене, може звернутися в юрисдикці йний орган протягом визначеного законом (чи договором) часу за захистом порушеного права. Але обставини можуть скластися так, що позивач у зв’язку з умовами, які від нього не залежали, не зміг вчасно звернутися до суду. Законодавець враховує такі об’єктивні обставини і допускає у законі зупинення перебігу строків позовної давності.

Перелік обставин, які є підставою для зупинення строку позовної давності, наводиться у ст. 263 ЦК України:

1) надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). Законодавець наводить основні ознаки, які дають змогу вважати ту чи іншу обставину переборною.

Під надзвичайністю розуміють відсутність закономірностей у розвитку події. Невідворотність означає, що саме з цих умов настання події неможливо було відвернути (тобто за звичайних умов її можна було б відвернути).

Непереробною силою виступає саме подія, тобто такий юридичний факт, настання якого не залежить від волі людей.

Прикладами не переробної сили можуть бути руйнівні природні явища - повінь, шторм, буревій, землетрус та інші явища, які об’єктивно зробили неможливим подання позову;

2) зупинення дії закону чи нормативного акта, який регулює відповідні відносини;

3) встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язання (мораторій);

4) перебування позивача чи відповідача у складі Збройних Сил України або інших військових формуваннях, що переведені на військовий стан.

У ст. 393 КТМ України передбачено, що позовна давність зупиняється на час складання розрахунку і розподілу збитків при загальній аварії.

На час існування наведених обставин, які перешкоджають звернення з позовом, перебіг позовної давності зупиняється.

Перерва позовної давності означає, що час, який пройшов з дня виникнення обставин, які є підставою для перерви позовної давності, до уваги не береться.

Після перерви позовної давності її перебіг починається спочатку. Перебіг позовної давності переривають дві обставини:

1) вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, часткове виконання зобов’язання, письмове прохання про відстрочку сплати, передача речі в заставу);

2) звернення кредитора з позовом до боржника.

Під поновленням строку позовної давності необхідно розуміти дії суду, який, встановивши, що право позивача порушене, але строк позовної давності ним пропущений з поважних причин, поновлює цей строк.