1. Поняття цивільно-правової відповідальності

Цивільно-правові порушення не можуть залишатися безкарними. Тому за невиконання чи за неналежне виконання договірних зобов’язань, порушення абсолютних прав (право власності, авторського права, особистих немайнових) не може залишитися безкарним.

Під цивільно-правовою відповідальність розуміють невигідні наслідки майнового характеру, які настають для осіб, допустили цивільні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність завжди має майновий характер. Вона може виступати у формі відшкодування збитків, сплати штрафу, пені, неустойки, втрати завдатку.

За підставами вимкнення вирізняють договірну та делікатну відповідальність.

Договірна відповідальність має місце, коли одна зі сторін не виконала чи неналежно виконала умови договору. Міри договірної відповідальності можуть бути передбачені як законом, так і безпосередньо договором.

Недоговірна та делікатна відповідальність випливає безпосередньо із правопорушення і за відсутності укладеного між порушником і потерпілим договором.

Якщо суб’єктів відповідальності більше одного, то цивільно-правова відповідальність може мати дольовий, солідарний або субсидіарний характер.

Дольова або часткова відповідальність визначається відповідальність, коли дві або більше особи відповідають перед кредитором у рівних частках, якщо інше не передбачене законом чи договором.

Солідарна відповідальність характеризується тим, що за вимогою кредитора на будь-якого кредитора на будь-якого боржника може бути покладена відповідальність у повному обсязі. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, у ст. 1190 ЦК зазначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Субсидіарна відповідальність (її ще називають додатковою) має місце тоді, коли у зобов’язанні беруть участь два боржника, один з яких є основним, а другий - додатковим.

Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або не дав відповідати на пред’явлену вимогу в розумовий строк, кредитор має право пред’являти вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Сутність субсидіарної відповідальності полягає у тому, що умовою притягнення до відповідальності додаткового боржника є неможливість повністю чи частково отримати задоволення від основного боржника.