Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10. Спадкування за законом

Законодавець вирізняє два способи (види) визначення спадкоємців та розподілу спадкового майна:

1) спадкування за заповітом;

2) спадкування за законом.

Якщо при спадкуванні за заповітом спадкоємців призначає сам спадкодавець, то при спадкуванні за законом до спадкування закликаються ті особи, яких законодавець називає спадкоємцями.

Тобто у цьому випадку спадкове майно поділяється між особами, які названі у числі спадкоємців за відповідними статтями ЦК України. Такі особи називаються законними спадкоємцями або колом спадкоємців за законом.

Спадкування за законом має місце, коли:

- заповіт не складено або він визнаний недійсним повністю чи частково;

- за заповітом визначена доля лише частини майна;

- спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину або померли раніше спадкодавця;

- спадкоємці за заповітом усунуті від спадщини як негідні;

- відсутня умова набуття спадщини спадкоємцями за заповітом, якщо заповіт був складений з умовою.

Спадкоємці за законом призиваються до спадкування у порядку

черги.

Спадкоємцями першої черги є діти (у тому числі й усиновлені), а також дитина, яка народилася після смерті спадкодавця.

До спадкоємців другої черги належать брати та сестри (рідні, єдинокровні, єдиноутробні), дід, баба померлого.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом надане особам, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.

П’яту чергу спадкоємців становлять інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Оскільки ступень споріднення обраховується залежно від кількості народжень, т о до спадкоємців шостого ступеня споріднення, відповідно, належать: двоюрідні праправнуки та праправнучки, троюрідні онуки та онучки, троюрідні брати та сестри.

До спадкоємців п ’ятої черги належать також утриманці померлого (тобто непрацездатні та неповнолітні особи), які не були членами його сім’ї, але протягом п’яти років одержували від спадкодавця матеріальну допомогу, яка була для них єдиним або основним джерелом засобів існування.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором зацікавлених спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Водночас цей договір не може порушувати прав спадкоємця, обов’язкову частку спадщини.

Черговість спадкування може бути змінена і за рішенням суду. Так, фізична особа, яка протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, може вимагати у судовому порядку визнання за нею права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Спадкування за правом представлення.

Спадкування за правом представлення має місце, коли спадкоємець, який закликався б до спадщини, помер до її відкриття. За цих обставин до спадщини закликають осіб, які заступають місце померлого спадкоємця (представляють його).

Спадкування за правом представлення можливе лише при спадкуванні за законом.

За правом представлення спадкують:

-внуки, правнуки спадкодавця - частку спадщини, яка б належала їхнім батькам чи бабі з дідом, якби втни були живими на момент відкриття спадщини;

- прабаба і прапрадід - частку, яка б належала за законом їхнім дітям;

- племінник спадкодавця - частку, яка б належала за законом їхнім батькам;

- двоюрідні брати і сестри спадкодавця - частку, яка б належала б їхнім батькам.