Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1. Поняття та види цивільно-правових зобов’язань

Зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК).

Як і будь-яке цивільне правовідношення зобов’язання включає в себе такі елементи: суб'єкти, об'єкт, зміст.

Суб'єктами у зобов’язанні виступають його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Об'єкт зобов'язання — це те, на що спрямовані права та обов’язки суб’єктів, тобто - це певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати в :

- передачі речей у власність чи користування;

- виконання певної роботи;

- наданні певних послуг;

- сплати грошей (відшкодування збитків) тощо.

Зміст зобов'язання — це сукупність суб’єктивних прав та обов’язків його учасників. Оскільки зобов’язання є правовідносинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб’єктивні права та обов’язки також майнового характеру.

За підставами виникнення розрізняють зобов'язання:

1) договірні;

2) не договірні;

3) односторонньо - вольові.

За співвідношенням прав і обов'язків зобов’язання поділяють на:

1) односторонні;

2) взаємні.

Виділяють також зобов’язання, де боржник повинен вчинити певні, визначені дії; зобов’язання, де за умови неможливості виконати певні дії, боржник має право замінити їх виконанням іншими.. визначеними у договорі діями (факультативні зобовїязанняО, й альтернативні зобов’язання.

Альтернативне зобов 'язання - це зобов’язання, змістом якого є право вимагати і відповідний йому обов’язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконання зобов’язань при цьому становить здійснення однієї з декількох дій. Право вибору. Якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із сутності договору, належить боржнику.

Додатковим є зобов 'язання мета якого - забезпечити виконання головного зобов’язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору - позики. Додаткові зобов’язання тісно пов’язані з головним, а припинення головного зобов’язання відповідно припиняє і додаткове.

Проте окремі зобов’язання настільки тісно пов’язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб’єктному складі неможливо. Такі зобов’язання називаються особистими. Так, смерть автора припиняє дію видавничого договору.

За економічними і юридичними ознаками зобов'язання у літературі традиційно поділяють на:

1) зобов’язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання), постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

2) зобов’язання з оплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);

3) зобов’язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, пожертва, позичка);

4) зобов’язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технічних робіт);

5) зобов’язання з надання послуг (доручення, комісія, зберігання, охорона експедиція);

6) зобов’язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7) зобов’язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, розрахункові правовідносини, чек, вексель);

8) зобов’язання зі страхування (майнове та особисте страхування, страхування відповідальності);

9) зобов’язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);

10) зобов’язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов’язання (зобов’язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна без достатніх правових підстав).