2. Підприємницька діяльність без утворення юридичної особи
Суб’єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - це громадяни України, іноземні громадяни (піддані), особи без громадянства, особи, що мають подвійне громадянство(біпатриди) та біженці.
Стаття 50 Цивільного кодексу встановлює, що право на заняття підприємницькою діяльністю надається лише фізичній особі з повною цивільною дієздатністю.
Повна цивільна дієздатність фізичної особи набувається з 18 років чи з моменту реєстрації шлюбу до досягнення 18 років. Крім того, у разі досягнення 16 років і наявності бажання займатися підприємницькою діяльністю за наявності письмової згоди батьків (усиновителів), піклувальника або органу опіки та піклування, особі може бути надана повна цивільна дієздатність і вона може бути зареєстрована як підприємець. Відповідно, підприємницька правота дієздатність набувається нею з моменту державної реєстрації.
Норми Цивільного кодексу, присвячені статусу фізичної особи- підприємця, встановлюють необхідність державної реєстрації суб' єкта, а також зазначає, що коли фізична особа розпочала підприємництво без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права реалізувати її як підприємець у зв’язку з тим, що вона не легалізована навіть у разі порушення процедури реєстрації чи відмови у неї. По укладеним договорам така особа несе повну відповідальність в межах загальної правосуб'єктності. Організація підприємництва без створення юридичної особи є найбільш простим способом управління майном, необхідним для здійснення такої діяльності. Це проявляється у автономності діяльності фізичної особи-підприємця.
Переваги організаційно-правової форми:
а) можливість реєстрації не тільки за постійним, але і за переважним та тимчасовим місцем проживання (менший реєстраційний збір);
б) можливість поєднання такої діяльності з іншими незабороненими законодавством видами діяльності;
в) самостійне прийняття рішень щодо управління майном, виділеним для зайняття підприємницькою діяльністю;
г) відсутність імперативних вимог, тобто обов’язкових вимог держави щодо формування майнових фондів;
д) можливість легкого вилучення прибутку;
е) спрощений перелік необхідної документації та порядок її ведення, зокрема спрощений порядок бухгалтерського обліку та звітності, в тому числі податкової;
є) можливість тимчасового призупинення обраної діяльності та наступне її поновлення у вигідний для себе час;
ж) спрощений, порівняно з юридичними особами, порядок ліквідації суб’єкта;
з) мінімальний розмір витрат при отриманні спеціальних дозволів;
і) легкість пристосування до тенденцій ринку;
й) відсутність жорсткої залежності від механізму ціноутворення, характерних для комерційних структур.
Недоліки організаційно-правової форми без створення юридичної особи:
а) законодавче обмеження щодо предмету діяльності;
б) обмеження, обумовлені нездатністю громадянина здійснювати максимально широкий спектр бажаних видів діяльності, наявністю професійних, освітніх та матеріальних можливостей підприємця;
в) обов’язок особи відповідати за підприємницькими зобов'язаннями всім своїм майном.