2.4. Управління фінансами в умовах ринкової економіки

  Практичне використання фінансового механізму безпосеред­ньо пов'язане з цілеспрямованою діяльністю держави щодо управ­ління фінансами.

Управління містить у собі ряд функціональних елементів: прогнозування, планування, оперативне управління, регулю­вання і контроль. Усі ці елементи забезпечують проведення фінансової політики в поточній діяльності державних органів, юридичних осіб і громадян.

Об'єктами управління є:

- грошовий обіг як рух суспільних фондів у грошовій формі в процесі відтворення;

- кругообіг капіталу, що охоплює його авансування, викорис­тання у виробництві, реалізацію виготовленого товару і повер­нення капіталу до вихідної форми;

- фінансові ресурси і їхні джерела у вигляді грошових фондів, що використовуються для забезпечення безперебійного функціону­вання і розвитку виробництва, соціально-культурної сфери;

- фінансові відносини, які виникають між підприємствами і державними установами, а також відносини міме торговими, ко­мерційними й іншими структурами.

Суб'єктом управління фінансами є перший керівник підпри­ємства, планово-фінансова служба, фінансові менеджери. Управління фінансами на рівні держави здійснюється системами зако­нодавчої і виконавчої влади. В Україні це Верховна Рада, Прези­дент і Кабінет Міністрів України. Безпосередньо оперативне управ­ління фінансами покладене на Міністерство фінансів і підзвітні йому регіональні та місцеві органи. Найвищий орган законо­давчої влади - Верховна Рада затверджує державний бюджет і регулює найважливіші відносини у фінансовій діяльності. Це здійснюється через прийняття законів із фінансових питань.

Кабінет Міністрів України формує і здійснює фінансову та грошово-кредитну політику, розробляє і подає Президенту Ук­раїни проект державного бюджету, організовує його виконан­ня, приймає рішення про випуск державних внутрішніх позик, здійснює грошову емісію.

Міністерство фінансів бере участь у розробленні балансу фі­нансових ресурсів, організовує роботу зі складання проекту дер­жавного бюджету, контролює випуск і обіг цінних паперів, бере участь у роботі органів управління фондових бірж. У системі Міністерства фінансів функціонують державна контрольно-ре­візійна служба і Державна податкова адміністрація України, їх очолюють голови, які затверджуються Кабінетом Міністрів Ук­раїни. Основне завдання контрольно-ревізійної служби - здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом та досто­вірністю бухгалтерського обліку і звітності. Державна податко­ва адміністрація головним завданням вважає забезпечення відпо­відності законодавства про податки, повний облік усіх плат­ників податків, здійснення контролю і забезпечення правиль­ності розрахунку й сплати податків, контроль за законністю здійснення валютних операцій

Державне казначейство здійснює оперативне управління ви­датками державного бюджету. Казначейство також збирає, об­робляє й аналізує інформацію про стан державних фінансів, на­дає найвищим законодавчим і виконавчим органам державної влади звітність про фінансові операції уряду і стан бюджетної системи.

Єдину грошово-кредитну політику і регулювання грошового обігу здійснює Національний банк України.

На підприємствах фінансами управляють безпосередньо фі­нансові служби.

Головне завдання працівників фінансових служб підприємства полягає у якнайповнішій практичній реалізації функцій фінансів.

Таким чином,

до управління фінансами входить проведення загаль­ної фінансової політики держави, здійснення функцій планування і координації фінансових ресурсів, розроб­ка фінансового законодавства, розробка бюджету, збір податків, випуск позик, управління державним боргом.

У першу чергу комплексне управління фінансами здійснюєть­ся шляхом застосування механізму планування.