Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

4.4. Характеристика основних видів оптової торгівлі

4.4. Характеристика основних видів оптової торгівлі

Організація оптової торгівлі залежить не лише від об’єктів торгівлі. Суттєвий вплив на неї справляють інші чинники, зокрема: товаровиробники, які виготовляють та продають оптові партії товару; споживачі, які купують товари для перепродажу чи професійного використання; конкуренція на ринку товарів та послуг; стан розвитку каналів товароруху. Характеристики впливу внаочнює рис. 4.5.

Рис. 4.5. Чинники впливу на форму оптової торгівлі

Своєю чергою, форми та види оптової торгівлі значною мірою зумовлюють ефективність товарного обігу, швидкість товароруху, рівень та вартість обслуговування споживачів. Раціональна організація оптової торгівлі передбачає обґрунтований вибір її форми. Сучасний ринок поєднує дві альтернативні форми оптової торгівлі:

оптова торгівля у формі прямого збуту;

опосередкована оптова торгівля.

Прямий збут (без посередника) характеризується тим, що фірма-виробник безпосередньо управляє усім процесом товароруху і може швидко реагувати на зміну вимог покупців.

Прямий збут вважають вигідним за таких умов (рис. 4.6):

кількість запропонованого для продажу товару доволі знач­на, щоб виправдати чималі витрати на прямий збут;

споживачів небагато і вони розташовані на відносно невеликій території (наявна концентрація ринку споживачів);

товар потребує високоспеціалізованого сервісу;

обсяг кожної партії товару достатній для заповнення контейнера або вагона (у цьому разі товар відвантажують прямо від виробника без перевантажування його на проміжних складах);

мережа власних складів на регіональних ринках, де фірма здійснює торгівлю, достатня;

товар є вузькоспеціалізованим за призначенням і (або) виробляється за технічними умовами покупця (що звичайно потребує тісних контактів для уникнення різних технічних ускладнень);

ринок вертикальний, тобто товар використовується хоча й у кількох галузях, проте небагатьма споживачами у кожній;

ціна часто коливається (необхідно вносити зміни у цінову політику негайно і без узгодження із посередниками);

ціна значно перевищує собівартість, що виправдовує витрати, пов’язані з прямим збутом.

Рис. 4.6. Чинники використання оптової торгівлі
у формі прямого збуту

Головне питання, яке доводиться розв’язувати товаровиробникам, полягає у тому, чи зможуть вони організувати збут виготовленої продукції ефективніше та вигідніше за оптових торговців.

Адже якщо в країні багато малих споживачів, розпорошених по всій території, а створення збутової мережі для обслуговування їх пот­ребує непропорційно великих витрат щодо очікуваного обсягу продажу, то збут самим виробником стає збитковим. Тому в країнах із роз­виненою ринковою економікою більшість товарів реалізують у формі альтернативної оптової торгівлі — через оптових посередників. Така форма дістала назву «опосередкована оптова торгівля». Під час вибору форми оптової торгівлі виробник має зважати на багато чинників, які стосуються і товарів, і споживачів, і значною мірою посередників.

Утім, існує низка загальних умов, за яких доцільно використовувати опосередковану оптову торгівлю:

ринок горизонтальний (багато споживачів у кожному секторі економіки) і потребує створення потужної збутової мережі, а коштів для її організації бракує;

ринок настільки різноманітний географічно, що ані прямі контакти, ані праця агента нерентабельні;

дуже часто потрібні термінові поставки невеликих партій товару (оптовик із численними складами цю роботу виконає краще та швидше);

різниця між ціною та собівартістю настільки мізерна, що організація власної збутової мережі невиправдана;

можна суттєво заощадити на транспортних витратах, якщо поставляти великі партії товару невеликій кількості оптовиків.

Фірма-виробник зазвичай орієнтується на різні канали розподілу. При цьому мають на увазі, що за невеликої кількості посередників легше забезпечити тісні зв’язки з ними і, таким чином, гарантувати собі суттєвий вплив на їхню роботу, досягти ретельної підготовки збутового персоналу тощо. Разом із тим орієнтування на незначну кількість посередників, які паралельно працюють на ринку, ставить фірму-постачальника у значну залежність від них, а відмова бодай одного з них дотримуватися укладеного контракту може завдати серйозних комерційних збитків.

Усе це вимагає глибокого аналізу всіх обставин під час вибору оптового посередника.

У сучасній економіці поширено чимало видів оптової торгівлі залежно від таких класифікаційних ознак:

рівень обслуговування споживачів;

форма реалізації торговельного процесу;

ширина торговельного (товарного) асортименту.

За рівнем обслуговування споживачів виокремлюють:

оптову торгівлю із централізованою доставкою товарів та широким асортиментом додаткових послуг. Оптовик у цьому разі своїми силами й транспортом за погодженими графіками доставляє товар покупцям, а також надає їм різноманітні послуги;

оптова торгівля із отриманням товару на складі оптовика. Покупці приїздять на склад оптовика, отримують товар і вивозять його власними силами й транспортом. Обсяг та склад послуг, які їм при цьому надають, доволі обмежений;

оптова торгівля через склад-магазин на зразок «кеш енд кері» (плати готівкою і забирай). Дрібні підприємці, роздрібні торгівці приїздять на склад-магазин, комплектують свої замовлення, вантажать на транспортні засоби і самостійно вивозять, тобто переважну частину торговельних функцій виконують безпосередньо покупці;

оптова торгівля «зі стелажів» (Rack jobber). Оптовик орендує у великого підприємства роздрібної торгівлі торгівельну залу зі стелажами, самостійно забезпечує його поточне поповнення та викладку товарів, здійснює продаж товарів великими партіями, забирає нереалізований товар.

За формами організації торговельного процесу розрізняють такі види:

оптова торгівля, здійснювана торговельними підрозділами товаровиробників у формі прямого збуту;

оптова торгівля оптовими торговельно-посередницькими підприємствами, які купують товар, дістають право власності на нього та здійснюють перепродаж;

оптова торгівля, здійснювана оптовими посередниками, які не набувають права власності на товар, а лише виступають організаторами товарного обігу. Вона передбачає: біржову, ярмарково-виставкову, аукціонну, консигнаційну оптову торгівлю.

Залежно від розмаїття товарного асортименту вирізняють оптову торгівлю широким асортиментом товарів. Вона має назву універсальна оптова торгівля.

Оптова торгівля асортиментом товарів однієї товарної групи належить до спеціалізованої.

Торгівлю товарами кількох товарних груп називають змішаною оптовою торгівлею. Взаємозв’язок різних видів оптової торгівлі внаочнює рис. 4.7.

Багатоманіття форм і видів оптової торгівлі дає змогу товаровиробникам і споживачам робити свідомий вибір найефективнішого й зручного каналу товароруху, підтримувати високий рівень обслуговування покупців, задовольняти їхній попит за раціональних витрат.


Рис. 4.7. Взаємозв’язок форм і видів оптової торгівлі

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+