10.4. Аналіз Звіту про фінансові результати підприємства
10.4. Аналіз Звіту про фінансові результати підприємства
Другим за значенням для фінансового аналізу фінансовим звітом є Звіт про фінансові результати підприємства (в світовій практиці він має дещо іншу назву – Звіт про прибутки і збитки).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові результати та її розкриття у фінансовій звітності українських підприємств визначає П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” (див. додаток В). Для складання Звіту про фінансові результати використовуються рахунки доходів і витрат.
Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів (рис. 10.1).
Рис. 10.1. Структура Звіту про фінансові результати
Розділ І побудований згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та функціями, що забезпечують послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Назва розділу II свідчить про те, що в ньому надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів (не витрат на виробництво або витрат обігу, а лише операційних витрат).
ІІІ розділ “Розрахунок показників прибутковості акцій” заповнюється тільки акціонерними товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску таких акцій.
На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність отримувати прибуток. В зв’язку із цим розглянемо такий аспект діяльності підприємства, – як рентабельність, яка є якісним показником ефективності роботи підприємства.
Звичайно при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. При розрахунку цих показників використовуються:
чистий прибуток, що визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);
чиста реалізація, що визначається як виручка від реалізації мінус ПДВ, акцизний збір та інші відрахування з доходу (ряд. 035 ф. № 2).
Показники рентабельності підприємства наведені в таблиці 10.4
Таблиця 10.4
Показники рентабельності підприємства
| № з/п | Назва показника | Порядок (формула) розрахунку | Призначення (опис) |
| 1 | Рентабельність активів | Ф. 2 (ряд. 170)/ ф. 1 ((ряд. 280, гр. 3 + ряд. 280, гр. 4) / 2) х 100 | Визначається як відношення прибутку до середньорічної вартості усіх активів, тобто показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів, характеризує ефективність управління підприємством |
| 2 | Рентабельність власного капіталу | Ф. 2 (ряд. 170)/ ф. 1 ((ряд. 380, гр. 3 + ряд. 380, гр. 4) / 2) х 100 | Розраховується як відношення прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу, показує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню капіталу власників |
| 3 | Рентабельність продажу | Ф. 2 (ряд. 050) / ф. 2 (ряд. 035) | Характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції (робіт, послуг), розраховується як відношення прибутку від продажу та суми продажу продукції (робіт, послуг) |
| 4 | Рентабельність продукції (робіт, послуг) | Ф. 2 (ряд. 050) ф. 2 (ряд. 040) х х 100 | Обчислюється як відношення прибутку від продажу та собівартості продукції (робіт, послуг), показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на одну гривню понесених витрат |
| 5 | Чиста рентабельність підприємства | Ф. 2 (ряд. 220)/ ф. 1 ((ряд. 280, гр. 3 + ряд. 280, гр. 4) / 2) | Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості майна підприємства |
| 6 | Коефіцієнт оборотності активів | Ф.2 (ряд. 035) / [Активи на початок періоду (ряд. 080+260+270 гр. 3 ф. № 1) + + Активи на кінець періоду (ряд. 080+260+270 гр. 4 ф. № 1)] : 2 | Характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації. Він показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулись в процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів. |
Розглянемо також деякі важливі показники рентабельності, що застосовуються в світовій практиці.
Коефіцієнт прибутковості (інше найменування цього показника – коефіцієнт “прибуток/продаж” (profit margin), норма чистого прибутку). Він показує, який чистий прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Розраховується за формулою:
Коефіцієнт прибутковості = Чистий прибуток (ряд. 220 ф. 2) / Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 035 ф. 2)
Наприклад, для підприємства А коефіцієнт прибутковості в 2000 році склав 52500 : 350000 = 0,15 (15 %). Це означає, що після вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 15 коп. прибутку від кожної гривні продажу.
Зміну коефіцієнту прибутковості підприємства А за два роки можна представити в табл. 10.5.
Таблиця 10.5
| Коефіцієнт прибутковості | 1999 рік | 2000 рік |
| Чистий прибуток / Чиста реалізація | 51200 / 320000 = 0,16 | 52500 / 350000 = 0,15 |
З таблиці видно, що коефіцієнт прибутковості знизився з 16 % у 1999 році до 15 % в 2000 році.
Перш ніж розглянути другий коефіцієнт рентабельності – прибуток на активи, розглянемо такі показники, як коефіцієнт оборотності активів та окупність витрат.
Зміна коефіцієнта оборотності активів за два роки роботи підприємства А подана в табл. 10.6.
Таблиця 10.6
| Коефіцієнт оборотності активів | 1999 рік | 2000 рік |
| Чиста реалізація / Середньорічна вартість активів | 320000 / 150000 = 2,13 | 350000 / 188000 = = 1,86 |
Дані цієї таблиці свідчать про зниження оборотності активів підприємства А в 2000 році порівняно з 1999 роком, тобто про менш ефективне їх використання.
Прибуток на активи (інше найменування цього показника – коефіцієнт “прибуток/актив” (ROA – Return on Assets)). Він характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів:
Прибуток на активи = Чистий прибуток / [Активи на початок періоду (ряд. 080+260+270 гр. 3 ф. 1) + Активи на кінець періоду (ряд. 080+260+270 гр. 4 ф. 1)] : 2
Наприклад, для підприємства А прибуток на активи в 2000 році склав 52500 : 188000 = 0,28 (28 %). Тобто кожна гривня активів принесла підприємству прибуток 28 коп.
Зміну прибутку на активи за два роки роботи підприємства А можна подати в таблиці 10.7.
Таблиця 10.7
| Прибуток на активи (ROA) | 1999 рік | 2000 рік |
| Чистий прибуток / Середньорічна вартість активів | 51200 / 150000 = = 0,34 | 52500 / 188000 = 0,28 |
Дані таблиці 10.7 свідчать про зниження коефіцієнта ROA, тобто про зменшення прибутку на активи в 2000 році порівняно з 1999 роком.
Зазначимо, що коефіцієнт ROA об’єднує два показники: частку прибутку в одній гривні реалізації та оборот активів. Вище ми розглянули, що частка прибутку в одній гривні реалізації обчислюється за допомогою коефіцієнта прибутковості, а оборот активів – за допомогою коефіцієнта оборотності активів. Тобто, добуток названих показників дорівнює значенню коефіцієнта прибутку на активи (ROA). Наглядно це видно з такої схеми:
Прибуток на активи = Коефіцієнт прибутковості х Коефіцієнт оборотності активів = Чистий прибуток / Чиста реалізація х Чиста реалізація / Активи = Чистий прибуток / Активи
Використаємо цю залежність для аналізу причин зміни рентабельності активів, для чого в таблиці 10.8 зробимо розрахунок коефіцієнта ROA за допомогою названих показників.
Таблиця 10.8
| Роки | Прибуток на активи ROA | Коефіцієнт прибутковості | Коефіцієнт оборотності активів | ||||
| 1999 | 0,34 | = | 0,16 | х | 2,13 | ||
| 2000 | 0,28 | = | 0,15 | х | 1,86 | ||
З даних таблиці 10.8 видно, що на зниження прибутку на активи в 2000 році вплинуло як зменшення коефіцієнта прибутковості, так і зменшення оборотності активів.
Коефіцієнт прибуток на капітал ( (ROE – Return on Equity)) характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу:
Рентабельність капіталу = Чистий прибуток (ряд. 220 ф. 2) / [Власний капітал на початок періоду (ряд. 380 гр. 3 ф. 1) + Власний капітал на кінець періоду (ряд. 380 гр. 4 ф. 1)] : 2
Наприклад, для підприємства А прибуток на капітал за роками склав:
Таблиця 10.9
| Прибуток на капітал (ROE) | 1999 рік | 2000 рік |
| Чистий прибуток / Власний капітал | 51200 / 70000 = 0,73 | 52500 / 80000 = 0,65 |
Дані таблиці 10.9 свідчать про зниження коефіцієнта ROE, тобто про зменшення прибутковості капіталу в 2000 році порівняно з 1999 роком.
Для аналізу причин зміни коефіцієнта ROE доцільно застосовувати рівняння Дюпона. Наведемо це рівняння:
ROE = ROA х (Активи : Власний капітал).
У рівнянні Дюпона коефіцієнт ROE розкладений на такі складові: прибутковість активів і коефіцієнт фінансового важеля (фінансового левериджу), який обчислюється як співвідношення: Активи/Власний капітал. Тобто це рівняння наглядно показує, що прибутковість власного капіталу залежить від прибутковості активів і фінансового левериджу. Наглядно це видно з такої схеми:
Рентабельність = Прибуток на активи х Активи / Власний капітал = Чистий прибуток / Активи х Активи / Власний капітал = Чистий прибуток / Власний капітал
Використаємо цю залежність для аналізу причин зміни рентабельності капіталу, для чого в таблиці 10.10 зробимо розрахунок коефіцієнта ROE за допомогою рівняння Дюпона.
Таблиця 10.10
| Роки | Прибуток на капітал ROE | Прибуток на активи (ROA) | Коефіцієнт фінансового левериджу* | ||||
| 1999 | 0,73 | = | 0,34 | х | 2,14 | ||
| 2000 | 0,65 | = | 0,28 | х | 2,35 | ||
_____________
*Розрахований так:
1999 р. = 150000 : 70000 = 2,14;
2000 р. = 188000 : 80000 = 2,35.
Із даних таблиці 10.10 видно, що, незважаючи на збільшення коефіцієнта фінансового левериджу в 2000 році, зниження прибутковості активів потягло за собою і зниження прибутковості капіталу.
Хочемо звернути увагу на те, що збільшення фінансового левериджу пов’язане зі збільшенням частки позикового капіталу. Тому необхідно зазначити, що існує певний ризик у залученні позикового капіталу, який виправдовується тільки в тому випадку, якщо прибуток, отриманий від ефективного використання активів, перевищує відсоткові ставки за вилученими позиковими коштами. Інакше дія левериджу (фінансового важеля) тільки посилює негативний ефект помилок керівництва, пов’язаних із співвідношенням власного і позикового капіталу.
Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватись при аналізі, не існує, тому зростання вищезгаданих показників у динаміці за періодами звітності розглядається як позитивна тенденція.
При аналізі ефективності господарської діяльності підприємства рекомендуємо звернути увагу на наступний момент. Підприємство, що ефективно працює, повинно прагнути до того, щоб темпи зростання прибутку перевищували темпи зростання виручки, які, в свою чергу, перевищували б темпи зростання активів.