8.6. Оцінка інфляційного очікування
8.6. Оцінка інфляційного очікування
В умовах інфляції цінова стратегія підприємства не може одержати досить надійне обґрунтування без оцінки інфляційного очікування, або, інакше кажучи, без обґрунтованого, зваженого прогнозу зміни цін на його продукцію і цін на ресурси з урахуванням загального інфляційного чинника зростання цін в економіці на прогнозований або плановий період. Це стосується як короткострокового періоду, так і довгострокових планів.
Оцінка інфляційного очікування при обґрунтуванні цінової стратегії необхідна для:
обліку зміни цін на ринку для розроблення загальної стратегії розвитку підприємства, його профілю і впровадження його продукції на ринки або зберігання позиції підприємства на існуючих ринках реалізації його продукції;
обліку зміни цін під час розроблення бізнес-планів як у плануванні діяльності підприємства загалом, так і в обґрунтуванні конкретних показників бізнес-планів окремих організаційно-технічних заходів, рішень у проектах науково-технічних і технологічних робіт;
обґрунтування цін на продукцію підприємства та оцінки можливої зміни цін на ресурси, що споживає підприємство;
обліку впливу зміни цін на дохід, виторг підприємства від реалізації продукції;
оцінки зміни цін на витрати виробництва та реалізацію продукції підприємства, включаючи як ціни на засоби виробництва, так і ціни на працю — оплату праці;
оцінки фінансових результатів діяльності підприємства — прибутку або можливих збитків, ліквідності, платоспроможності підприємства;
розрахунку відносних цін і вибору оптимальної структури виробництва;
інших економічних розрахунків.
Для оцінки інфляційного очікування в ціновій стратегії підприємства рекомендується використовувати такі показники, що прийняті в статистичній практиці і соціально-економічному прогнозуванні:
зведений індекс споживчих цін на товари і послуги (ІСЦ), що систематично розраховується Держкомстатом України і є відповідно до прийнятої методики більшості країн із розвинутою економікою основним показником рівня інфляції. Він систематично публікується Держкомстатом України і коментується в засобах масової інформації. Розраховується органами статистики щотижня за даними оперативної звітності, за уточненими даними щомісяця відносно грудня попереднього року. Облік індексу ІСЦ особливо важливий для підприємств, що працюють на споживчий ринок. Важливо мати на увазі, що цей індекс враховує в сукупності зміну цін не тільки на продукти, а і на послуги, що надаються населенню;
індекс цін виробників промислової продукції також систематично публікується Держкомстатом України і необхідний для оцінки інфляції цін на продукцію, вироблену промисловістю. Підприємствам промисловості він необхідний для оцінки інфляції в зіставленні з можливою зміною цін на продукцію, вироблену підприємством. Індекс розраховується щомісяця відносно грудня попереднього року, а також в зіставленні періоду поточного року до відповідного періоду попереднього року;
індекс тарифів на вантажні перевезення дає динаміку тарифів на вантажні перевезення, що здійснюються всіма видами транспорту загального користування;
індекс цін на матеріально-технічні ресурси розраховується органами статистики й систематично публікується. Індекс розраховується на основі даних про середні ціни за групами продукції виробничо-технічного призначення, що купується підприємствами та організаціями для поточного споживання. Таким чином,
у цьому індексі цін відбиваються не тільки зміни цін на продукцію, що відпускається підприємством-виробником, а й витрати на транспортування продукції, постачальницько-збутові витрати включаючи посередників, а також податки, що мають акцизний характер. Іноді різниця між цінами виробника й споживача досить істотна. Так, у 1995 р. споживчі ціни на автобензин перевищували ціни виробника приблизно в 2 рази;
індекс цін на сільськогосподарську продукцію відбиває зміну цін реалізації виробниками сільськогосподарської продукції. Через сезонність сільськогосподарського виробництва найбільш достовірним індексом є індекс, що обчислюється на товарну продукцію звітного року до попереднього року, тобто в середньому за відповідні роки;
індекс цін на послуги для населення має особливе значення для підприємств, що працюють у сфері обслуговування населення.
В умовах орієнтації підприємства на очікувану інфляцію доводиться рахуватися з реальними умовами інформації про стан цін на відповідних ринках. Оцінка інфляційного очікування фахівців підприємства може ґрунтуватися як на зовнішній інформації, так і на власних висновках.
Оцінка інфляційних очікувань зростання цін може ґрунтуватися на такій зовнішній інформації:
прогноз економічного та соціального розвитку країни уряду України, що щорічно подається в парламентські структури і публікується в засобах масової інформації;
проект бюджету уряду України на майбутній рік, у якому дається оцінка очікуваної інфляції, що враховується в бюджетних розрахунках, і дані про затверджений бюджет і хід його виконання;
розрахунки Національного банку України про можливі темпи інфляції;
дані опитів працівників підприємств, що проводяться різними організаціями і публікуються в газетах; оцінки експертів як приватного порядку, так і з використанням результатів досліджень різних наукових організацій.
Нині існує багато методів прогнозування інфляції. Тому фахівцям фірми варто критично оцінювати їх і самостійно робити розрахунки очікуваної інфляції. Оцінка інфляційного очікування проводиться за такими основними етапами:
уточнення конкретних показників динаміки цін, що підлягають оцінці та прогнозуванню;
встановлення періоду (короткострокового, середньострокового та довгострокового) прогнозування;
аналіз вихідних даних і підготовка інформації за попередній період як за показниками прогнозу, що міститься в його висновках, так і за чинниками та умовами, що впливають на кінцеві показники;
вивчення та виявлення чинників і умов, що впливатимуть на темпи інфляції, встановлення кількісної міри їхнього впливу на темпи інфляції;
визначення (розрахунок) темпу інфляції;
ймовірнісна оцінка інфляційного очікування за схемами найбільш сприятливої соціально-економічної ситуації, оптимальної соціально-економічної ситуації та менш сприятливої си-
туації.
Здійснюючи оцінку інфляційного очікування, варто враховувати як об’єктивні закономірності та умови утворення динаміки цін, так і вплив державних органів на інфляційні процеси.
Досвід закордонних країн і практика проведення реформ в економіці України показують, що головною умовою ефективної антиінфляційної політики виступає тільки комплексний державний вплив на два такі найважливіші чинники, як:
1) платоспроможний попит;
2) пропозиція товарів і послуг, витрати виробництва і збуту.
У результаті такого впливу може бути досягнуто істотне зниження інфляції попиту і витрат. Обидва названі чинника взаємозалежні. Однак для оцінки інфляційного очікування фахівцям, що здійснюють прогноз, необхідно визначити головне — якою мірою в прогнозі темпів інфляції враховується формування рівноважного ринку і ринкового конкурентного ціноутворення.
Вище були розглянуті суть та економічні наслідки для фірми ризику в ціноутворенні в результаті допущення помилок при визначенні цін на свої товари. Далі викладаються методи страхування цін від можливих їхніх змін під впливом різних ринкових чинників.
Розглянемо акт купівлі-продажу, що може бути зроблений або на ринку, або в магазині. У цьому разі передача товару в руки покупця і грошей у руки продавця здійснюються одночасно. Однак у ринковій практиці часті такі ситуації, коли під час оптового продажу товару продавець і покупець укладають договір поставки, в якому передбачаються зобов’язання сторін: постачальник (продавець) зобов’язується у встановлений термін поставити покупцю певну кількість товарів, а покупець бере на себе зобов’язання купити цей товар за заздалегідь обумовленою ціною. Таким чином, по-перше, ціна товару, який буде поставлено, передбачена договором, а по-друге, між укладанням договору купівлі-продажу і реальним здійсненням акту купівлі-продажу існує часовий розрив (лаг). Але, як відомо, в умовах ринку ціни не залишаються незмінними, вони схильні до коливань під впливом ринкової кон’юнктури. Звідси після закінчення визначеного часу ринкова ціна на даний товар може виявитися вище чи нижче ціни, встановленої договором поставки. У разі підвищення чи зниження ціни для фірми-постачальника виникає ризик. Оскільки фірма-постачальник прагне по можливості уникнути цього ризику, подивимося, як це можна зробити. Практика ринкового господарювання підказала необхідність страхування цін, що здійснюється методом включення в договори поставки певних застережень. Їх декілька.
По-перше, застереження про можливість підвищення чи зниження витрат. Вона включається в договір купівлі-продажу в тих випадках, коли на ціну великий вплив чинить низка зовнішніх і внутрішніх чинників, що обумовлюють зростання витрат на виробництво. Фірма — виробник товару прагне перекласти ризик збільшення ціни на споживача. Цей випадок можна проілюструвати таким умовним прикладом. Взуттєва фірма уклала договір з оптовою базою на поставку певної кількості товару за ціною 250 грн за одиницю. Однак в умовах інфляційного зростання цін ринкові ціни на матеріали постійно зростають. У собівартості продукції їхня частка становить 80 %. Під впливом зростання інфляції керівництво фірми змушено також підвищувати заробітну плату працівників, питома вага якої у витратах на виробництво становить 10 %. Тому до моменту оплати оптовою базою фактична ціна зазначеного товару буде вище ціни, передбаченої договором. Щоб уникнути ризику втрати виторгу, фірма — виробник взуття включає в договір поставки застереження про підвищення ціни на продукцію, якщо будуть збільшені її витрати на шкірматеріали та заробітну плату. Це застереження можна виразити такою формулою:
(8.9)
де Цп — ціна поставки; Цд — ціна, передбачена договором; Sп — вартість шкірматеріалів на день поставки; Sд — вартість шкірматеріалів на день підписання договору; Кп — зарплата на день поставки; Кд — зарплата на день підписання договору.
По-друге, застереження про коливання ринкової ціни, що має кілька різновидів:
1) застереження про підвищення ціни. У цьому разі будь-яке зростання ринкової ціни означає збільшення ціни, передбаченої в договорі постачання;
2) застереження про зниження ціни. Воно означає, що всяке зниження ринкової ціни неминуче повинно призвести до зменшення ціни, визначеної в договорі поставки;
3) застереження про будь-яку зміну ціни. У цьому разі відбувається відповідне підвищення чи зменшення ціни, визначеної в договорі поставки.
Якщо використовуються ці застереження, то здійснюється поставка додаткової кількості товару у разі зниження ціни і поставка меншої кількості товару у разі зростання ціни. Головним чином здійснюється страхування цін від кон’юнктури ринку, що змінюється.