Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.1.2. Принципи функціонування аграрного менеджменту

1.1.2. Принципи функціонування аграрного менеджменту

Функціонування менеджменту зводиться до визначення цілей виробництва та забезпечення їх досягнення, тобто вміння так організувати працівників і всю виробничу систему, щоб ці цілі були досягнуті. Можна виокремити п’ять основних функцій аграрного менеджменту: планування, організація, робота з персоналом, управління й контроль. На рис. 1.1 схематично зображено основні функції аграрного менеджменту, які перебувають у певній взаємодії між собою та цілями підприємства і спрямовані на виконання поставлених управлінських цілей.

Рис. 1.1. Функціонування аграрного менеджменту

Основне завдання планування як функції менеджменту полягає у визначенні того, що, коли, де і хто повинен виконувати. Тому планування посідає перше місце серед усіх інших функцій менеджменту. На сільськогосподарському підприємстві воно передбачає:

розробку щоденного робочого плану з чітким визначенням: що повинно бути виконано сьогодні та хто повинен це здійснити;

визначення проблем, що стоять на шляху до встановленої мети, і розробка альтернативних варіантів їх вирішення;

складання фінансового плану з визначенням грошових потоків за їх джерелами, грошових витрат, розміру та джерел необхідних кредитів;

розробку альтернативних виробничих програм на наступний рік з урахуванням рівня прибутковості за видами продукції;

обґрунтування масштабів розширеного відтворення господарства (кількості землі в обробітку, кількості працюючих, рівня їхньої кваліфікації, поголів’я худоби і птиці тощо).

Планування не означає, що менеджер розробляє певні плани напередодні наступного року і на цьому функція планування вичерпується. Планування в менеджменті — це безперервний процес, що передбачає аналіз та прогнозування, безпосередню розробку планів (кількісних і якісних показників), виконання планів, контроль і оцінку їх виконання, коригування планів відповідно до тих відхилень, що виявляються в процесі виконання планів.

Організація у менеджменті є об’єднанням виробничих ресурсів для виконання певної роботи, причому з максимальною ефективністю. Організація — це пошук нових структурних рішень, людей, які їх втілили б у життя, перегрупування окремих видів діяльності, формування цільових організаційних структур. Функція менеджера полягає також у розподілі прав і обов’язків серед працюючих та в координації їхньої діяльності. Організація передбачає:

визначення, хто кому підлеглий і хто за що відповідає;

розробку й доведення до кожного працівника його функціо­нальних обов’язків;

встановлення робочого розпорядку і схем діяльності для кожного виробничого процесу за видами виробництва.

Така функція менеджменту, як робота з персоналом, або менеджмент персоналу, теж є дуже важливою. Це пояснюється особ-
ливістю виявів цієї функції на аграрному підприємстві. По-перше, аграрне підприємство, як правило, не може обійтися без залучення додаткової робочої сили в напружені періоди сільськогосподарських робіт. Це зумовлює постійну необхідність у доборі й розстановці працівників, ураховуючи також їхню психологіч­ну сумісність. По-друге, існують особливості в організації матеріального стимулювання працівників, пов’язані з умовами їхньої роботи (постійні, сезонні, такі, що працюють повний робочий день чи тільки його частину, виконують висококваліфіковану або низькокваліфіковану роботу, можливість оплати праці відрядно чи погодинно).

До менеджменту персоналу відносять такі його функції:

добір і прийняття на роботу людей, що зумовлює визначення періоду, на який залучається працівник, його кваліфікації і можливостей виконувати той чи інший вид роботи;

навчання працівників і оцінку їхньої діяльності, що передбачає чітку постановку завдання на виконання певної роботи і роз’яснення до нього, а також чітке розуміння працівником вимог, які до нього висуваються.

Управління як функція менеджменту — це насамперед процес делегування влади, що вважається найскладнішою частиною менеджменту, особливо на невеликих аграрних підприємствах. Усі працівники повинні знати свою відповідальність, тобто коли вони можуть приймати виробничі рішення самостійно, а коли ці рішення має приймати хтось інший. Від знань, уміння й мистецтва менеджера в побудові управління на підприємстві залежить успіх будь-якої роботи.

Мотивація діяльності працівників є частиною управління. При цьому її не слід ототожнювати з матеріальним стимулюванням, що відноситься до менеджменту персоналу. Перше поняття є ширшим і передбачає як матеріальне, так і моральне стимулювання. Отже, мотивація — це процес спонукання людини до досягнення поставленої перед нею мети. Результатом мотивації є певна винагорода, яка поділяється на зовнішню (заробітна плата, отримання прибутку, натуральна оплата праці тощо) та внутріш­ню, тобто задоволення результатами праці. Інколи похвала
працівника в процесі виконання роботи може стимулювати його більше, ніж отримана ним заробітна плата за цю роботу. Створення таких умов праці, коли в колективі кожний працівник відчуває себе причетним до спільних результатів праці і вболіває за них, не може бути переоціненим.

Контроль також належить до основних функцій менеджменту. Основне його завдання — визначити, чи мають місце відхилення від визначених планом завдань і розробка корективів усунення цих відхилень, або коригування плану. Контроль повинен забезпечувати дотримання запланованих заходів та давати менеджеру щоденну інформацію про їх виконання. До основних функцій
контролю відносять:

облік і звітність, що здійснюються на постійній основі;

порівняльний аналіз планових і фактичних показників роботи підприємства;

контроль за виробничим процесом і дотриманням технології виробництва.

Рис. 1.2. Схема дії контролю в менеджменті

На рис. 1.2 схематично показано функціонування контролю на сільськогосподарському підприємстві. Функція контролю полягає не тільки у визначенні відхилень від планового завдання під час його фактичного виконання, встановленні причин відхилень і розробці коригувальних дій, що забезпечать виконання планового завдання, а й у можливості коригувати саме планове завдання в умовах неможливості або недоцільності його подальшого виконання. Така ситуація може виникнути у випадку помилки при встановленні планового завдання або зміни умов його виконання, що й фіксується за допомогою контролю.