Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3. Економічні ідеї середньовічних схоластів

1.3. Економічні ідеї середньовічних схоластів

В епоху середньовіччя християнство в Європі, а іслам на Сході ста­ють ідеологічним обгрунтуванням утвердження феодальних відносин. Особливістю прояву економічної думки стає її неодмінне релігійне оформлення, чому сприяє також і монополія церкви на освіту. Інша особливість — корпоративність мислення, яка відбивала корпоративну структуру усього феодального суспільства. Індивід у ньому виступає не як особистість, а як член якої-небудь корпорації, що означало підпоряд­кованість і вірність загальній системі цінностей. У рамках цієї системи формується уявлення про предмет не як точка зору якого-небудь одно­го вченого, а як позиція групи осіб, які дотримуються однорідних по­глядів, тобто школи. Приналежність до школи визначала тему досліджень, ідейну спрямованість, методи доведення. У ньому основне місце займають традиційні основи і запозичення, відтискуючи оригінальні авторські розробки й ідеї. Посилання на авторитети і цита­ти з учителів, серед яких, крім Священного Писання і праць батьків церкви, фігурують Платон і Аристотель, є головними аргументами в суперечках. Дослідження являють собою митецькі компіляції тра­диційних істин, систематизацію накопиченого багажу, коментарі. Усе це — характерні риси методу, який отримав назву «схоластика» (від лат. shola — школа), широко розповсюдженого в середньовічному інте­лектуальному середовищі.

Про економічні погляди схоластів можна судити з висловлень одного з найвидатніших представників цього методу — Фоми Аквінського (1225-1274), великого богослова, який написав за за­вданням Римського Папи роботу «Сума теології», яка узагальнює принципи католицького віровчення.

Суспільний устрій, у тому числі його економічна складова, є ре­зультатом божественного приречення, тому існуючі господарські форми — власність, організація праці, навіть торгівля — необхідні і морально виправдані. Феодальна форма власності, система поділу праці природні і виправдують ієрархічну структуру і станову ор­ганізацію феодального суспільства, як і право кожного стану на свою частку винагороди. Цьому ж завданню присвячене і вчення про «справедливу ціну». Така ціна повинна, по-перше, покривати витрати, а по-друге, забезпечувати продавцеві можливість жити у відповідності зі своїм положенням у суспільстві. Таким чином, у ціні повинний був знайти відображення соціальний статус учас­ників обміну, що, зрозуміло, несумісне з поняттям ціни як чисто ринкової категорії.

У період пізнього середньовіччя серед проблем, які обговорю­валися схоластами, усе більш помітне місце займають питання обміну, торгівлі, грошей. Активно дискутується ситуація, виклика­на «революцією цін» і її наслідками, що свідчило про перехід до нових форм економічних відносин.