Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4. Економічне вчення меркантилістів

1.4. Економічне вчення меркантилістів

З XVI ст. в економіці країн Західної Європи відбувається ряд серйозних якісних зрушень, які свідчать про зміну типу еко­номічної системи. Централізовано керована система феодального типу змінюється ринковою економічною системою, заснованою на переважно товарній формі господарських відносин. Цей перехід породжує необхідність вирішення комплексу завдань, які склада­ють зміст процесу «первісного накопичення капіталу».

Нова економічна ситуація висуває нові вимоги до економічних знань. У ринковій системі рішення приймаються кожним учасни­ком економічного процесу самостійно і під свою відповідальність. Тому різко зростає потреба в розумінні того, що відбувається в еко­номіці, які в ній діють закономірності, щоб уникнути помилкових рішень, наслідки яких можуть бути досить болючими. Необхідність економічних знань стає масовою, що приводить до відокремлення їх у самостійну сферу, яка досліджує область господарських відно­син. Економічні ідеї, до цього розчинені в різних формах суспільної свідомості, стають предметом спеціального аналізу і продуктом діяльності самостійних економічних шкіл. Першою такою школою стають меркантилісти, які спробували побудувати систему уявлень про громадську організацію, яка базується винятково на економіці.

Відображаючи специфічну ситуацію епохи первісного нагрома­дження, коли перші великі капітали формувалися в сфері торгівлі і грошового обігу, вони сконцентрували свою увагу саме на цих про­цесах (звідси їхня назва від іт. mercante — купець). Проголосивши метою господарської діяльності збагачення, вони звели багатство до грошової форми його вираження, і головний спосіб реалізації даної мети бачили в збільшенні кількості грошей у країні.
У залежності від рекомендованих методів вирішення цього за­вдання меркантилізм поділяється на два етапи: ранній і пізній.

Ранній меркантилізм ґрунтувався на політиці грошового балан­су, тобто прагненні залишити в країні більше грошей, аніж вивезти за її кордони. Для цього рекомендувалося всіляко перешкоджати відтокові з країни золота і срібла, зобов'язувати імпортерів тратити зароблені гроші в даній країні, а експортерів — повертати назад у країну значну частину виторгу. Незабаром, однак, з'ясувалося, що збільшення кількості грошей не стільки збагачує країну, скільки ве­де до росту цін і падіння доходів населення.

Пізній меркантилізм ґрунтувався на ідеї активного торговель­ного балансу, тобто на прагненні залучити в країну більше грошей за рахунок перевищення товарного експорту над імпортом. Вирішення проблеми вбачалося в розвитку експортного вироб­ництва, покровительстві вітчизняним торговцям шляхом надання їм пільг і преференцій, а також у створенні митних бар'єрів на шля­ху іноземних товарів.

Типовим виразником подібних поглядів був англієць Томас Ман (1571-1641), що у книзі «Багатство Англії в зовнішній торгівлі, або Торговельний баланс як регулятор нашого багатст­ва» доводив вигідність для країни активної торговельної політики.

Меркантилісти пов'язували свої рекомендації з активним дер­жавним втручанням в економіку, адресуючи їх насамперед правите­лям, які повинні були проводити відповідну господарську політику. Ці надії французький меркантиліст Антуан де Монкретьєн (1575-1621) висловив у назві своєї роботи «Трактат по політичній економії», наголосивши, що в області економіки держава повинна здійснювати активну політичну діяльність. Винайденому ним тер­мінові було суджене довге життя, оскільки він незабаром став по­значати всю систему наукових уявлень про господарські процеси.

Інший французький меркантиліст, видний державний діяч епо­хи Людовика XIV Жан Кольбер (1619-1683), проводячи політику покровительства експортному виробництву, заборонив вивіз із країни сільськогосподарської продукції, чим істотно знизив ціни на неї на внутрішньому ринку. Ця політика була вигідна власникам мануфактур і торговцям, тому що дозволяла платити робітникам меншу заробітну плату і робила конкурентоздатнішою експортну продукцію. Однак перекачування засобів із сільського господарст­ва нанесло істотного удару цієї галузі, від якого вона оправилася дуже не швидко. Концепція меркантилістів ще не була повною мірою науковою, оскільки вони торкалися поверхневого шару еко­номічних відносин, скоріше, реєструючи їх, ніж аналізуючи з ме­тою виявлення закономірностей. У той же час вони наштовхнули­ся на ряд закономірностей, властивих економічним процесам, які хоча і не змогли пояснити, але відзначили їхню наявність. Такі, на­приклад, формулювання чистої кількісної теорії грошей, наявність взаємозв'язку між рівнем кредитного відсотка й економічною ак­тивністю, констатація витіснення дешевими грішми дорогих («за­кон Грешема»).

Меркантилістські ідеї отримали широке розповсюдження прак­тично у всіх країнах, де відбувався перехід до ринкової економічної системи, і хоча вони були фрагментарні і найчастіше суперечливі, їхній вплив був досить помітним як в області господарської політи­ки, так і в теоретичному осмисленні явищ, які спостерігалися.


1. Яким є зміст поняття «економічна думка»?

2. Назвіть перші писемні пам'ятки економічної думки?                                                                                                                                                                            

3. У чому особливості вчення Ксенофонта про розподіл праці?  

4. Які економічні основи моделі «ідеальної держави» Платона?  

5. Що являє собою «рівняння обміну», запропоноване Аристотелем?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

6. У чому різниця між економікою і хрематистикою?                                                                                                                                                                                                                                                   

7. Яка економічна позиція навчання раннього християнства?

8. Назвіть характерні ознаки методології середньовічних схолас­тів.

9. У чому сутність навчання Фоми Аквінського про «справедливу ціну»?

10. Які причини привели до виникнення самостійних економічних шкіл?

11. Поясніть різницю між ідеями раннього і пізнього меркантиліз­му.

12. У чому особливості меркантилістської політики Ж. Кольбера?

13. Які закономірності економічних процесів були виявлені і зафік­совані меркантилістами?