3.1. Учення про природний порядок
Учення про природний порядок
Фізіократія — це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Слід розрізняти природний і штучний стан, — стверджують вони. У цьому фізіократи наслідують більш ранніх мислителів — того ж Аристотеля з його раціоналізмом. Тут — вплив християнства з волею Всевишнього. Раціоналізм англійський відбився в пуританстві. У Франції — католицизм, і він віддзеркалений у концепції про природний порядок. Цей бажаний Богом порядок — основа щастя людей. Але порядок ззовні не видно, бо він — усередині людини, у ній самій. А значить, його слід спершу пізнати, а пізнати його можуть тільки освічені, цивілізовані, ліберальні люди. Оскільки Бог — захисник і організатор щастя людей, утвердження природного порядку найбільш прийнятно для людського роду. Кожний індивід за допомогою освіти зуміє відшукати найвигідніший шлях. Сутність порядку така, що особистий інтерес одного ніколи не може бути відокремлений від інтересу всіх (усі — діти Божі), і це може бути реалізоване за панування свободи (люди вільні істоти). Світ іде тоді сам собою. Завдання уряду, абсолютного монарха полягає в тому, щоб усувати штучні перепони, забезпечити охорону власності і свободи, карати тих, хто робить на них замах, і наставляти в законах природного порядку, виховувати, освічувати, формувати потрібні якості в людині.
Практичні наслідки концепції порядку: вона відкидає типову регламентацію для абсолютистської Франції — як технологічну, економічну, так і політичну. Вона порушує становість, монополію мануфактур, ремісничих і торгових колегій. Повага до власності і влади — очевидні засади природного порядку, а це — найважливіший елемент вільної підприємницької діяльності.
Права людей ґрунтуються не на їхній історії, а на їхній природі. Вони бачили, що природний порядок порушується в тому ж ціноутворенні. «ринкова ціна визначається рідкістю або достатком і конкуренцією, — говорив Кене, — достаток і дешевизна не становлять багатства. Нестача і дорожнеча означають бідність. Достаток і дорожнеча створюють багатство».
Наявність класів у суспільстві — все той же природний порядок. Він відображений у так званій таблиці Кене — першій спробі макроекономічного аналізу. Кене розглядає процес виробництва, оперуючи цифровими даними. Клас фермерів має річний продукт у 5 млн франків, в які входять: 2 млн чистого продукту, на 1 млн виробничих ресурсів, на 2 млн предметів споживання. Чистий продукт (2 млн) він передає класу власників, це їхній річний дохід; клас безплідний має готовий продукт 2 млн франків, клас власників витрачає 1 млн на купівлю продуктів споживання у фермерів і 1 млн на купівлю промислових товарів і предметів розкоші в безплідного класу, 1 млн, одержаний від власників, фермери витрачають на необхідне їм для виробництва товару. Безплідної клас за ці гроші, отримані від продажу товарів власникам і фермерів, купує у фермерів необхідні продукти споживання. У підсумку кругообіг може починатися знову.
Відновлення має всі передумови свого здійснення. Фермери мають виробничі ресурси, безплідний клас — сировину та продовольство. Таблиця Кене репрезентує закономірності міжгалузевого зв’язку і несе відбиток своєї доби. Через два століття В. Леонтьєв у концепції «витрати — випуск» дав цим закономірностям наукове пояснення. Вплив християнства полягає в постулаті, що клас власників — також творіння Бога, і він отримує чистий продукт — результат з’єднання Богом створеної природи і праці людини. Він також агент обміну, обігу, відтворення. Тож таблиця Кене — зброя величезної соціальної сили. Клас бездіяльний отримував 2/5 валового доходу країни. Та у фізіократів цей дохід слугує і податковою базою, і податки повинен сплачувати тільки клас власників. «Досконалість господарської діяльності полягає в тому, щоб за найбільшого скорочення видатків одержати найбільший прибуток», — висновує Кене. «Сутність порядку така, що приватний інтерес одного ніколи не може бути відділений від загального інтересу всіх, а це буває за панування свободи. Світ іде тоді сам собою! Бажання насолоджуватися додає суспільству руху, який стає постійною тенденцією до можливого кращого стану». Ідею свободи підприємницької діяльності проголосив Адам Сміт. Отже, як бачимо, початок теорії місця й ролі особистого інтересу у Франції, а не в Англії. Проте у фізіократів вона походить від природного порядку, а в Сміта — з «економічної людини».