4.2. 4. Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів
Угодою визначено принципи і правила, які країни-члени мають застосовувати для регулювання імпорту сільськогосподарських продуктів. Згідно з угодою країни-члени повинні:
• розробляти свої стандарти у цій сфері на основі міжнародних
стандартів, настанов (guide-lines) і рекомендацій;
• брати активну участь у діяльності міжнародних організацій, що
опікуються цією сферою (Codex Alimentarius Commission, Interna
tional Office Epizootics, International Plant Protection Convention), з
метою гармонізації санітарних і фітосанітарних правил на гло
бальному рівні;
• надавати можливість зацікавленим особам зарубіжних країн ко
ментувати проекти стандартів, якщо вони не базуються на міжна
родних стандартах;
• сприймати такі заходи з боку країн експорту як еквівалентні, як
що вони забезпечують такий самий рівень санітарного і фітосані-
тарного захисту.
Угода дає змогу використовувати стандарти на дискримінаційній основі з огляду на те, що не завжди доцільно застосовувати один і той самий стандарт до товарів рослинного та тваринного походження, що надходять з різних країн.
Цією угодою, порівняно з Угодою про технічні бар'єри в торгівлі, країнам-членам надається можливість більш гнучко реагувати на міжнародні стандарти. Країни-члени можуть застосовувати жорсткіші національні стандарти порівняно з міжнародними, якщо це науково обґрунтовано.
Для оцінки ризику для рослинного і тваринного світу та здоров'я людини у результаті імпорту сільськогосподарської продукції мають враховуватися економічні чинники. Визначаючи належний рівень
захисту, необхідно намагатися досягти найменших негативних наслідків для міжнародної торгівлі.
Відповідно до угоди країни можуть вживати заходів на тимчасовій основі як запобіжний крок у тому разі, коли наукова обґрунтованість стандартів недостатня. Стандарти у галузі охорони здоров'я та санітарії повинні формулюватися і застосовуватися так, щоб не створювати необґрунтованих бар'єрів у торгівлі (unreasonable barriers to trade).
Зазначеною угодою, як і Угодою про технічні бар'єри в торгівлі, передбачається, що країни-члени створять "довідкові точки" (enquiry points), де можна буде отримати інформацію про прийняті та очікувані обов'язкові і добровільні стандарти; процедури оцінки відповідності; санітарні та фітосанітарні правила.
Також у цих установах можна буде отримати інформацію про контрольно-інспекційні процедури, карантин, схвалення харчових добавок, процедури оцінки ризику тощо.