Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.2. 7. Угода про охоронні заходи

Угода про охоронні заходи мала на меті узгодити дискримінацій­ні заходи "сірої зони" (gray areameasures) з принципами і правилами ГАТТ. Такі заходи називаються заходами "сірої зони", бо вони не були ні законними (тоді б вони були білими), ні незаконними (тоді б вони були чорними), а займали проміжне, не зовсім визначене стано­вище.

Заходи "сірої зони" були відомі як "добровільні обмеження екс­порту" (voluntary export restraints) і "впорядковані маркетингові до­мовленості" (orderly marketing arrangements). Вони означали, що на вимогу країн-імпортерів країни-експортери "добровільно" обмежу­вали свій експорт до обумовлених лімітів (agreedlimits). Такими за­ходами придушувалась конкуренція між національними та імпортованими товарами. Охоронні заходи вживалися не на загальній, а на вибірковій основі. Передбачалося, що заходи мають припинити­ся до 1 січня 1999 р.

У тому разі, якщо імпорт певного продукту набув загрозливих для національної промисловості масштабів, країні дозволяється вживати охоронних заходів упродовж тимчасового періоду для об­меження імпорту.

Перед вжиттям таких заходів потрібно здійснити розслідування. Як правило, воно виконується за зверненням виробників. Охоронні заходи не вживаються, якщо проблеми національної промисловості спричинені факторами, що не стосуються імпортованих товарів. За­ходи мають сприяти структурному пристосуванню (structural adjustment) галузей промисловості і конкуренції на міжнародних ринках. Пристосування, зокрема, передбачає впровадження передової техні­ки і технології, а також раціоналізацію виробництва.­

Охоронні заходи здійснюються за допомогою підвищення тари­фів або запровадження кількісних обмежень. Вибір заходу залежить від компетентного органу, що здійснює розслідування. Загальна квота може розподілятися між країнами-постачальницями. Квоти країн визначаються, виходячи з їх часток в імпорті за попередній пе­ріод, при цьому мають враховуватися інтереси "новачків".

В окремих випадках дозволяється запроваджувати кількісні об­меження щодо однієї країни або групи країн. Такий дискримінацій­ний підхід можливий лише після консультацій з Комітетом з охорон­них заходів та за його згодою.

Країна, що вживає охоронні заходи, має надати країнам, інтере­сам яких завдано шкоди, належну торговельну компенсацію. Коли між країною-імпортером і країною-експортером не досягнуто до­мовленості про компенсацію, то остання може вжити заходів у від­повідь (retaliatory action). Але правом на відповідь не можна скорис­татися протягом перших трьох років дії заходу, вжитого відповідно до умов угоди та з огляду на абсолютне зростання імпорту.

Країна, що розвивається, звільняється від охоронних заходів, якщо імпорт її відповідного продукту до країни, що вживає такі заходи, не перевищує 3 %. Якщо ж колективна частка країн, що розвиваються, перевищує в імпорті 9 %, то такі країни пільгами не користуються.

Максимальна тривалість початкового періоду вжиття охоронних заходів становить 4 роки, його можуть подовжити до 8 років, а для країн, що розвиваються, — до 10 років.

Правилами ГАТТ країнам, що розвиваються, надається певна гнучкість у вжитті охоронних заходів щодо обмеження імпорту про­тягом тимчасового періоду. Це сприяє розвитку їх нових галузей промисловості (new or infant industriеs). Але застосування зазначених правил дозволяється за чітко визначених умов. Звичайно, заходи мо­жуть вживатись за санкцією Світової організації торгівлі. Вжиттю охоронних заходів має передувати повідомлення (notification) про це. Згідно з ГАТТ передбачається, що заходи мають бути тимчасовими, при цьому потрібно визначити кроки з їх поступового скасування (gradual withdrawal) під час періоду дії.