Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.1. Бізнес-план як інструмент виробничої діяльності

Адміністративно-командна система негативно впливала на про­цеси організації виробничої діяльності. Так зване „планування" як ат­рибут минулого вразило багато підприємницьких структур. Проте причина не лише в цьому. Багато підприємців бояться планування, бо тут необхідно концептуально обміркувати і викласти ідеї, мету, зав­дання виробництва, способи і методи ведення виробничої діяльності. Для цього необхідні знання, досвід, яких часто не вистачає підприєм-цям-початківцям.

Виробнича діяльність будь-якої підприємницької структури почи­нається з планування. Якщо раніше плани часом мали формальний характер, бо працівники не були зацікавлені у них, та і не завжди зна­ли, що там і як планується, то бізнесмен, власник, організатор спра­ви, не може бути байдужим до свого підприємства Він повинен чітко знати сильні й слабкі сторони підприємства (фірми) та вміти сплану­вати його роботу. У разі нехтування, ігнорування планування його очікує повільна, ділова смерть. Тому кожний бізнесмен повинен скла­дати бізнес-план, який:

 дає можливість визначити життєздатність підприємства (фірми) за умов конкуренції;

містить орієнтири, відповідно до яких бізнесмен діятиме на етапі становлення та розвитку підприємства (фірми);

прогнозує процесії розвитку виробництва;

 конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод;

служить важливим інструментом виробничої діяльності підприєм­ства (фірми);

є фактором, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їх по­шуках вкладення коштів на розвиток виробництва.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики під­приємства незалежно від того, належить воно до сфери послуг чи до виробничої сфери. Склад бізнес-плану залежить також від обсягів передбачуваного ринку збуту, наявності конкурентів та перспектив зростання підприємства.

Планування може бути довгостроковим (на 5 і більше років), се-редньостроковим (на 2-3 роки), поточним (на 1 рік, півроку, квартал). Так, у японській компанії „Тойота" планування здійснюється на три роки, рік, півроку, три місяці.

 

Бізнес-план може мати таку структуру:

1. Титульний аркуш - назва та адреса фірми; імена та адреси за­сновників; суть проекту; вартість проекту; посилання на секретність.

2. Вступна частина - основні положення запропонованого проекту; діяльність підприємства (фірми), кошти, що необхідно вкласти; очіку­ваний попит на продукцію та вірогідність досягнення успіху.

3. Аналіз стану справ у галузі - поточна тенденція і тенденція її розвитку; потенційні конкуренти і споживачі.

4. Суть запропонованого проекту - продукти, послуги, приміщення під офіс, обладнання для нього, адміністративний і виробничий пер­сонал; інформація про підприємця та його партнерів.

5. виробничий план - описання виробничого процесу; операції, пропоновані субпідрядчикам; виробничі приміщення; станки, облад­нання; постачальники сировини.

6. План маркетингу - оцінка ринку збуту; ціни, кгнали збуту, рек­лама; прогноз нової продукції; цільові показники.

7. Організаційний план - форма власності; інформація про основ­них пайовиків; ступінь відповідальності партнерів (пайовиків); інфор­мація про членів керівного складу; організаційна структура, розподіл
обов'язків.

8. Оцінка ризику і страхування - слабкі сторони підприємства (фір­ми); ймовірність появи нових технологій; альтернативні стратегії; форми та методи страхування.

 

 

В. Юридичний план - практичне обслуговування господарської практики, консультативні послуги для відділів, виробництв, партнерів (пайовиків), захист прав власників, інтересів підприємств (фірм) та ін. Ю. Фінансовий план - план доходів і видатків; план грошових над­ходжень та платежів; балансовий план; точка самоокупності; джере­ла та використання коштів; стратегія фінансування.

 11. План управління - організація та функції управління; структура управління; вибір управлінської стратегії; методи управління.

 12. Додатки - копії ліцензій, контрактів, сертифікатів тощо; ділове листування; копії документів, з вилученими вихідними даними; прей­скуранти постачальників та ін.

 Бізнес-план (рис. 10) повинен бути детальним. Він не обмежується обсягами, хоча лаконічність його викладення необхідна. Зміст бізнес-плану - це творчість авторів, тому обмежимося лише його структу­рою, залишаючи за читачем право на складання змістової частини.

 Складання бізнес-плану - нагальна потреба, продиктована вироб­ничою діяльністю. Складати його повинні фахівці, професіонали при безпосередній участі бізнесмена Робота над планом - це робота над

організацією виробничої діяльності. Вона допомагає керівникові кра­ще все обміркувати, зважити. При розробці бізнес-плану можна дійти висновку про те, що перешкоди на шляху до успіху надто серйозні. Зрозуміло, цей висновок краще зробити раніше, ніж тоді, коли будуть втрачені гроші і час.

 Сьогодні вже очевидно, що без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. Добре розроблений план замінює техніко-еко-номічне обгрунтування виробництва За його виконанням можна ро­бити висновок про те, чи все відбувається, як намічено, і в разі потре­би вживати необхідні заходи. Звичайно, навіть найкращий бізнес-план може застаріти, якщо зміняться умови. Наприклад, зовнішні фактори: економічна ситуація в країні, нові вимоги споживачів, поява нових технологій, зміна політики конкурентів, а також події внутрішнього життя підприємства (фірми), зокрема, зміни у керівному складі, - мо­жуть зумовити потребу перегляду бізнес-плану. Тому необхідно вмі­ти відчувати нові тенденції у внутрішньому житті фірми, в галузі, в ринковій кон'юнктурі та вносити відповідні корективи до бізнес-плану. Це дає можливість, не змінюючи мету, шукати шляхи її досягнення.

Ринкова економіка не вивільнена від плану. Досвід розвинених країн Заходу підтверджує таке судження. У більшості цих країн склалася система державного програмування економіки, що виявила себе як ефективна форма планомірного регулювання ринкового гос­подарства, яка не відміняє ринкову конкуренцію, а доповнює її і сприяє згладжуванню її негативних сторін, насамперед домінування приватних інтересів над інтересами суспільства як цілого. Фірмове планування виступає у вигляді програм, прогнозів, проектів, перспек­тивних планів/бізнес-планів, поточних, оперативних планів тощо. Зро­зуміло, що орієнтиром фірми, при плануванні своєї діяльності, є збіль­шення прибутку, а отже, - продажу.

 Планування - важливий інструмент виробничої діяльності, складо­ва частина успіху будь-якої підприємницької структури. Всі, з ким по­в'язане підприємство (фірма), - постачальники, споживачі, конкурен­ти, банки - мають плани, які необхідно враховувати, отже, треба пла­нувати і свою діяльність. Бізнес-план потрібен також для того, щоб співробітники мали чітке уявлення про цілі та завдання фірми, про ви­моги, що пред'являються особисто до них Банкірам добре відомо, що найпоширенішою причиною банкрутств є не брак грошей, а неспро­можність підприємця правильно планувати свою діяльність.