5.6. Паливо
Основні товари ринку палива — нафта, нафтопродукти, природний газ і вугілля. На початку 1990-х років частка економічно розвинених країн у світовому експорті палива становила близько 71 %, країн, що розвиваються, — 22 %.
Нафта. За станом на середину 1990-х років видобувні запаси нафти у світі становили 137 млрд т. Дві третини світових розвіданих запасів нафти зосереджені у регіоні Перської затоки. За умови збереження тодішніх темпів видобування, нафти має вистачити лише на чотири десятки років. Понад три четвертих запасів нафти зосереджено у країнах-членах ОПЕК. Частка цих країн у світовій торгівлі нафтою становить близько 65 %.
Частка США у світовому видобуванні нафти наприкінці ХХ ст. становила 12 %, а в її споживанні — 25 %. Японія є найбільшим серед індустріально розвинених країн імпортером нафти.
Щороку у світі видобувають понад 3 млрд т нафти. Сира нафта є найважливішим товаром міжнародної торгівлі.
Природний газ. Світові запаси природного газу у середині 1990-х років становили 148 трлн м3. За тодішніх темпів видобування газу могло б вистачити на сімдесят років. У перерахунку на умовне паливо обсяг видобування природного газу у ті роки становив 60 % світового видобутку нафти.
Основні родовища газу розміщено в країнах СНД і на Близькому Сході (разом — близько 70 %). Щороку у світі видобувається понад 2 трлн м3 газу.
Західна Європа отримує газ передусім з родовищ Північного моря, Нідерландів, Росії та Алжиру. 75 % вартості світової торгівлі скрапленим газом припадає на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Основний імпортер газу у регіоні — Японія, великими імпортерами є також Південна Корея і Тайвань.
Зростає у світі попит на продукти переробки природного газу. Провідний постачальник конденсату — Алжир (16 млн т щороку).
Вугілля. Запасів вугілля у світі значно більше, ніж сумарних запасів нафти і газу. За станом на середину 90-х років видобувні запаси вугілля становили 1600 млрд т. Цього обсягу мало б вистачити на 440 років. 96 % запасів вугілля припадає на 10 країн: Росію, США, Південну Корею, Австралію, ФРН, Південно-Африканську Республіку, Великобританію, Польщу, Індію. 65 % видобутого вугілля використовується для виробництва електроенергії, значні його обсяги застосовуються також в металургійній промисловості.
У середині 90-х років у світі щороку видобувалося 3,5 млрд т вугілля. Найбільшим його продуцентом був Китай (1,2 млрд т), експортером — Австралія (130 млн т).
Світові ціни на вугілля досить різноманітні, що зумовлено сортністю продукції та іншими чинниками. Енергетичне вугілля дешевше, ніж коксівне. Наприкінці ХХ ст. ціна однієї тонни енергетичного вугілля у світі встановилася на рівні 32-40 дол. (на умовах FOB), а коксівного — 35-53 дол.