Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6. ОСНОВНІ ФОРМИ ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Основними формами туристично-краєзнавчої роботи з учнями є прогулянки, екскурсії, подорожі та походи, естафети, зльоти, експедиції.

Прогулянка — найпростіша форма туристично-краєзнавчої роботи. Прогулянки організовують у ліс, на річку, в гори і т. д. Вони не потребують особливих витрат і спеціального туристського спорядження. Прогулянки найчастіше проводять з учнями молодших класів.

Екскурсія — форма туристично-краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії охоплюють учнів усіх класів, їх проводять протягом навчального року. Особливе місце вони займають у шкільних програмах з географії.

Екскурсії вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення. Вони мають великі дидактичні переваги над класними заняттями і відзначаються високою педагогічною ефективністю. Багаторічний досвід організації та проведення екскурсій у школі засвідчує їх величезну роль у навчальному процесі, особливо при викладанні географії. На екскурсіях учителі разом із своїми вихованцями мають справу з такими об'єктами, явищами і процесами, які наочно можна показати тільки в натурі. Екскурсії у природу і на виробництво мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність рідного краю і велич Батьківщини. Отже, екскурсії є важливою формою ідеологічної роботи серед шкільної молоді. Нині, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає.

Доцільність екскурсій випливає вже із змісту програм шкільних курсів географії і зумовлюється необхідністю викладання цього предмета повною мірою на локальному, тобто місцевому краєзнавчому матеріалі. В свою чергу, насичення програм ілюстративним місцевим матеріалом можливе лише в результаті проведення екскурсій. Таким чином, екскурсія є одним з основних засобів вивчення рідного краю під час одно-і багатоденних туристських подорожей.

Екскурсія, як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження; їх поєднують із самостійною роботою учнів.

Подорожі (туристські подорожі можуть не передбачати тривалих піших переходів на місцевості; лише цим, на нашу думку, вони відрізняються  від туристських походів) та походи є тривалішою за часом і складнішою формою туристсько-краєзнавчої роботи порівняно з прогулянками та екскурсіями. Тривалість їх коливається від 1 до 30 днів. Основна відмінність туристського походу від екскурсії полягає в тому, що в туристському поході проводяться спостереження різноманітних об'єктів, явищ і процесів, які зустрічаються на маршруті, за наперед складеним насиченим планом, тоді як екскурсія передбачає вивчення точно відібраних об'єктів, явищ і процесів за спеціальною програмою.

Естафета — це така форма дитячого туризму, яка передбачає вивчення певного району, області, краю чи всієї країни не однією групою, а кількома, які на певних відрізках маршруту змінюють одна одну. Завчасно трасу туристської подорожі поділяють на ділянки. Пройшовши свою ділянку і виконавши поставлені перед нею завдання, туристська група передає естафету наступній і т. д. На районному чи обласному туристському зльоті всі матеріали естафети узагальнюються і підбиваються підсумки.

Зльоти мають на меті обмін досвідом і підбивання підсумків туристично-краєзнавчої роботи. Вони передбачають також змагання з туристського багатоборства або спортивного орієнтування, огляд художньої самодіяльності.

Експедиції — найскладніша форма туристично-краєзнавчої роботи, що передбачає проведення певних наукових досліджень. У шкільних краєзнавчих експедиціях беруть участь безліч дітей.

Організуючи й проводячи шкільні краєзнавчі експедиції, вчитель повинен ставити собі за мету насамперед прищеплення учням навичок найпростіших наукових досліджень та залучення їх до суспільне корисної праці. Добре спланована шкільна краєзнавча експедиція сприяє активному здобуванню нових, а також поглибленню вже набутих знань і застосуванню їх у практичній діяльності.

Слід зазначити, що шкільні краєзнавчі експедиції вважаються більш складною (порівняно із звичайними екскурсіями) формою туристично-краєзнавчої роботи. Ось чому до них залучаються, головним чином, учні старших класів, що мають певний досвід туристично-екскурсійної роботи і виявили підвищений інтерес до простих науково-краєзнавчих досліджень.

Наукова спрямованість шкільних краєзнавчих експедицій вимагає від учителя досвіду методичного керівництва. Разом з тим не кожен навіть досвідчений учитель може добитися наукової віддачі. Для цього, крім певного досвіду, треба володіти такою людською рисою характеру, як здатність до творчого наукового пошуку.

Тематика шкільних краєзнавчих експедицій різноманітна і залежить, головним чином, від потреб місцевих наукових і господарських установ у матеріалах краєзнавчого характеру, від зв'язків школи з організаціями, рівня наукової підготовки вчителя, а також підготовки старшокласників до краєзнавчих експедиційних досліджень.

Починаючи з розвідок краєзнавчого характеру (вивчення та облік родовищ корисних копалин і мінеральних джерел, виявлення та облік ділянок, де ростуть лікарські рослини, ягоди і гриби, виявлення та облік-забруднених водойм і колодязів тощо), набуваючи теоретичних знань і практичних навичок, юні дослідники з часом під керівництвом учителя виконують і складніші науково-практичні завдання (пошуки покладів корисних копалин, дослідження структури грунтів, вивчення місцевих річок, озер і боліт з метою господарського їх використання, виконання деяких робіт для проектних організацій тощо).

Наш досвід організації і проведення шкільних краєзнавчих експедицій свідчить, що учні з великим ентузіазмом виконують завдання, поставлені перед ними науковими і господарськими організаціями. У своїй роботі вони керуються принципами безкорисливості, практичної спрямованості, що вигідно суспільству. Юних дослідників надихають у невтомному пошуку практичні результати роботи і перспективи того, що набуті в експедиції знання і навички стануть у пригоді в майбутньому. Безперечно, шкільна експедиційна робота школярів позитивно впливає на вибір професії. Так, двоє наших вихованців, які брали активну участь у пошуках місцевих будівельних матеріалів, після закінчення середніх спеціальних навчальних закладів стали гірничими майстрами.

Уміло поставлена краєзнавчо-експедиційна справа дає юним дослідникам задоволення від суспільної значущості і корисності виконаної роботи, від того, що результати .їхньої праці потрібні людям. Усвідомлення цього підвищує почуття відповідальності за доручену справу, розвиває ініціативу і самостійність, підвищує дисципліну та активність. У процесі експедиційних досліджень учні закріплюють здобуті на уроках і в позаурочний час теоретичні знання, краще засвоюючи і закріплюючи в пам'яті просторові географічні закономірності. Спостерігаючи за роботою своїх вихованців у шкільних краєзнавчих експедиціях, педагоги можуть легко виявити в них здібності до наукового пошуку.

Набуваючи дедалі глибшого дослідного характеру, шкільні краєзнавчі експедиції перетворюються на масову форму організації туристично-краєзнавчої роботи в школах. Вони визначають особливий — дослідницький зміст дитячого туризму. Отже, подорожі школяр в стають більш цілеспрямованими і дітьми а діяльність юних туристів у подорожах набувала вільного творчого характеру. Перебуваючи в експедиціях, дослідники стають активними учасниками процесу вирішення деяких народного господарства.

Проводячи шкільні краєзнавчі експедиції  вчителі географи повіяли виходити насамперед з того що значення експедиційної роботи школярів полягає не стільки в економічному ефекті чи науковому здобутку скільки в тих, великих виховних можливостях, які закладені в кожній експедиції школярів завдяки суспільно корисній спрямованості їхньої роботи. Шкільні краєзнавчі експедиції дають змогу вчителям географів в цікавій формі запалити юних дослідників вогником творчого пошуку, романтикою розвідки, радості відкриття спираючись на властиву всім дітям допитливість постійне прагнення їх до нового. Краєзнавча експедиційна робота в школі відкриває великі можливості і для залучення підростаючого покоління до благородної справи охорони природи.

Виховне значення шкільних  краєзнавчих експедицій значно підвищується тоді, коли експедиційна робота дітей пов’язується з пошуковою і науково-дослідною роботою дорослих. При цьому юні дослідники краще пізнають певний об'єкт, вони не залишаються в ролі простих спостерігачів, а активно працюють разом з дорослими.

Дуже важливим є те, що шкільні краєзнавчі експедиції ефективно забезпечують ідейно-політичну спрямованість діяльності дитячого туристського колективу завдяки прямій суспільно корисній роботі школярів у поході, а саме: завдяки безпосередній участі юних туристів у вирішенні конкретних народногосподарських проблем і виконанні науково-дослідницьких завдань.