6.1. Основні критерії класифікації у страхуванні
Страхування як система економічних відносин характеризується багатьма специфічними поняттями, має справу з масовими та неоднорідними явищами, охоплює різноманітні об'єкти та суб'єкти, стосовно яких здійснюється страховий захист. Для збирання, групування, узагальнення інформації про ці об'єкти та явища з метою розробки оптимальної та ефективної стратегії розвитку, упорядкування розмаїття економічних відносин у сфері страхування необхідна єдина взаємопов'язана система - класифікація.
Мета класифікації страхування полягає в розподілі усієї сукупності страхових відносин на ієрархічно пов'язані ланки таким чином, щоб кожна наступна ланка була частиною попередньої.
Виходячи з цього, в теорії страхування виділяють декілька класифікаційних ознак:
· історичні, при яких можна прослідкувати еволюцію страхування взагалі та його окремих видів, форм страхових організацій протягом тривалого історичного періоду;
· економічні, на які впливають економічні умови здійснення страхування в конкретній країні, ступінь розвитку страхової справи;
· юридичні, що визначають умови та форми проведення страхування, спираючись на внутрішню законодавчу базу та міжнародні угоди, підписані державою.
Мета класифікації страхування полягає в розподілі усієї сукупності страхових відносин на ієрархічно пов'язані ланки таким чином, щоб кожна наступна ланка була частиною попередньої.
Виходячи з цього, в теорії страхування виділяють декілька класифікаційних ознак:
· історичні, при яких можна прослідкувати еволюцію страхування взагалі та його окремих видів, форм страхових організацій протягом тривалого історичного періоду;
· економічні, на які впливають економічні умови здійснення страхування в конкретній країні, ступінь розвитку страхової справи;
· юридичні, що визначають умови та форми проведення страхування, спираючись на внутрішню законодавчу базу та міжнародні угоди, підписані державою.