6.4. Біржа і біржові операції

Не всі підприємницькі структури самостійно займаються реаліза­цією свого продукту. Багато з них при укладанні угод купівлі-продажу або обміну (бартеру) користуються послугами посередників. Таким посередником є біржа- товарна, товарно-сировинна, фондова, валют­на, універсальна її діяльність полягає в організації оптової торгівлі матеріальними, сировинними ресурсами, продукцією виробничо-тех­нічного призначення, товарами народного споживання, сільськогос­подарськими продуктами, валютою, цінними паперами. Біржа не має права провадити операції купівлі-продажу від свого імені, тобто не може виступати у торзі як продавець або покупець, її основна функ­ція - посередництво. Крім того, біржа виконує ще ряд функцій, а са­ме: виявляє попит і пропозицію; надає членам біржі та відвідувачам

місця для торгу і його обслуговування; збирає та опубліковує біржо­ву інформацію (головним чином про операції та ціни), регулює супе­речки при укладанні та реалізації угод.

Біржа створюється як товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство або асоціація. Основним її завданням та змі­стом діяльності є організація постійно діючого оптового ринку. За­сновники біржі вносять початковий капітал, який становить статутний фонд, необхідний для оплати вартості основних фондів, утворення оборотних коштів та резервного фонду.

Членами біржі можуть бути як окремі громадяни, так і організації, що оплатили постійне місце на ній.

 Для організації біржової торгівлі необхідно визначити: перелік бір­жових товарів і процедур реалізації їх; роль котирувальних комісій у встановленні біржової ціни, статус маклерства та маклерів. Потріб­но також знати мову жестів біржи, розуміти її (рис. 12).

Біржова торгівля виступає у трьох основних формах: власне біржова (угоди укладаються через маклера убіржовому залі);

аукціонна (здійснюється на конкурентній основі в аукціонному залі); ярмаркова (торгівля за зразками, наоснові виставки-про-дажу). Всі ці форми передбачають реалізацію товарів на посередниць­ких, комісійних засадах через біржові організації. Члени біржі мають право безплатно відвідувати біржу, користуватися її технічним апа­ратом і здійснювати операції. Відвідувачі біржі бувають постійними (які за це вносять річну платню) і разові (оплачують кожне відвідуван­ня) . Глядачі платять за вхід і не мають права брати участь у торгах

 Біржі поділяють:

за принципом організації'- на публічно- та приватно-правові. Перші функціонують під державним котролем, другі - є акціонерною компа­нією з публічною відповідальністю;

 за сферою діяльності - міжнародні та національні;

залежно ви номенклатури - вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, універсальні.

Посередницькі операції на біржі мають право здійснювати тільки члени біржі, брокерські контори, фірми, у тому числі маклери, броке­ри, які від імені своїх клієнтів і укладають торгові контракти.

Крім брокерів на біржі здійснюють операції джобери (спекулянти), що провадять операції за свій рахунок, а також трейдери (біржові спекулянти), які скуповують контракти за свої кошти і продають до­рожче. Спекулянти, які виграють на підвищенні цін, звуться „биками", а на зниженні - „ведмедями".

До основних та допоміжних операцій, що виконуються товарною біржею, належать: купівля-продаж реального товару; спекуляції, хед-жування, котирування цін, встановлення стандартів на біржові това­ри; розробка типових контрактів; фіксування торгових угод, здійс­нення арбітражних функцій; ведення розрахунків між членами біржі через ліквідаційні каси і розрахункові палати, інформаційна діяльність, надання різних послуг клієнтам.

При укладанні термінового контракту покупець і продавець пере­дають брокеру маржу, тобто деяку грошову суму, яку брокер вносить у розрахункову палату біржі. Всі біржові операції реєструють. Біржо­вий механізм підтримує економічну боротьбу між бізнесменами за кращі умови господарювання, найвигідніші умови виробництва, реалі­зацію продукту і отримання максимального доходу.

При проведенні операцій на будь-якій товарній біржі укладається біржовий контоакт, в якому обумовлюють строки поставки товару, його ціну, кількість, якість. Слід зазначити, що наявність товару на бір­жі на момент укладання угоди не є обов'язковою умовою.

У біржовій практиці виділяють два типи угод; на реальні товари і ф'ючерсні (строкові угоди).

Угоди на реальні товари поділяють на „кеш"-угоди (або „спот") і на форвард-угоди.

„Кеш"-уго да (або „спот") - це наявні товари, які продавець по­винен здати на біржовий склад і отримати спеціальне складське по-

свідчення - варант. Після укладення угоди він передається по­купцеві для отримання товарів з біржового складу.

Форфард-угоди передбачають поставку реальних товарів у майбутньому (угода на строк).

Ф'ючерсні (строкові) угоди здійснюються з товарами, яких на мо­мент укладання угоди немає в наявності. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права на майбутній товар.

Ф'ючерсні угоди обов'язково реєструють у розрахунковій палаті. Метою ф'ючерсної угоди є отримання різниці між ціною контракту на момент його укладання та ціною у день закінчення його строку.

 Якщо в цей період ціна підвищиться, то продавець програє. Щоб сплатити різницю між ціною, що передбачається, та реальною ціною, продавець укладає офсетну або зворотну угоду, тобто угоду на купів­лю такої самої партії товарів, але за новою (на момент завершення ф'ючерсної угоди) ціною. З моменту укладення офсетного контракту ф'ючерсний ліквідується. Ф'ючерсні угоди здійснюються для страху­вання від можливих витрат у випадку зміни ринкових цін при укла­данні угод на реальний товар. Така страхувальна операція назива­ється хеджуванням. Операція хеджування може бути проведе­на через о п ц і о н, тобто особливий вид біржової операції, який пе­редбачає укладання договірного зобов'язання купівлі-продажу това­рів за заздалегідь встановленою ціною.

Сьогодні біржі України перебувають у складному становищі, їм до­водиться працювати за умов нерозвиненого ринку, конкуренції, при найгострішому дефіциті товарів, втраті навичок, школи ведення торгів і супутних їм операцій; відсутності професіоналів (маклерів, біржових спекулянтів), матеріально-технічної бази, без банківської підтримки, повної децентралізації розподілу ресурсів.

Разом з тим розвиток бірж в Україні триває. Так, якщо у 1990 р. діяло 66 товарних бірж, які запропонували для продажу товар на 74,7 млрд крб. і уклали договорів на 2,8 млрд крб., то у 1994 р. таких бірж вже було 90 і для продажу вони запропонували товарів на 223646 млрд крб., уклавши контрактів на 4800 млрд крб.