6.5. Проблеми автоматизації функцій управління в АБС

Управління банком - це багатогранний та складний процес, що починається з управління персоналом і закінчується управлінням операціями, капіталом, ризиками тощо.

II    ♦ Процес - це цілеспрямована діяльність фахівців із засобами 11   виробництва, тобто технологія для надання фінансової послуги.

Як бачимо банківська діяльність - це виробничий процес, зокрема для надання фінансових послуг і як принято говорити процес банківського діловиробництва.

Управління процесом - це зміна його параметрів, що призводить до зміни якісного складу фінансової послуги звичайно в кращу або гіршу сторону.

Очевидно, що завжди знайдуться параметри, які будть характе­ризувати фінансову послугу і зокрема її якість. Якщо поставити відповідні цілі, то параметри можна оцінювати і як результат управляти процесом.

В банківських установах при наданні фінансових послуг або здійсненні банківських операцій основне навантаження несуть фінансисти, еконо­місти, операціоністи, експерти, бухгалтера, касири тощо. Саме цей персо­нал може безпосередньо впливати на процес надання послуг і таким чином змінювати параметри управління. Звичайно, що дана категорія банківських клерків реалізує параметри управління з одного боку через посадові та нормативні інструкції, а з другого боку через розпорядження керівного персоналу. Якщо, наприклад, за кінцевий продукт взяти послугу купівлі кредитних ресурсів, то основну частину параметрів будуть визначати саме експерти з питань кредитування, згідно з технологією роботи на ринку кредитних ресурсів, але щодо цілі - купити на таких умовах, щоб були вигідні для даного розміщення на певний термін у даному банку, - це вже рішення яке приймає керівництво банку.

Для визначення цілі управління керівництво постійно аналізує роботу банку за відповідними показниками. Щоб прийняти управлінські рішення керівництво порівнює показники з найкращими для задана мети і приймзє рішення щодо вдосконалення процесу, тобто зміни параметрів управління, для досягнення поставленої мети. Тому можна визначити:

<=> еталонні параметри - що забезпечують виконання процесу і отримання кінцевого результату послуги;

■=> параметри управління - що забезпечують виконання поставленої мети;

■=> параметри оцінки відповідності, тобто наскільки в абсолютному чи відносному значених змінились параметри.

Очевидно, також, що не може бути управління без поставленої мети.

Цілі управління можуть бути класифіковані за трьома рівнями ієрархії:

Ч> рівень простого управління - це вдосконалення технології здійснення банківських операцій з метою мінімізації витрат, ризиків та помилок персоналу;

^ рівень координаційного управління - це оперативне управління поточним банківським виробництвом персоналом середнього рівня з метою досягнення максимальних доходів та цілей стратегічного управління;

^ рівень стратегічного управління - це програма діяльності банку за певних умов на визначений період, що прийнята вищим керівним персоналом, радою акціонерів тощо.

-Розглянемо схему процесу управління. Як відомо, джерелом пропозиції є ринок фінансових послуг. Пропозиція стимулює здійснення відповідної фінансової операції, однак в залежності від зміни параметрів управління можна змінювати якість надання послуги. Далі проводиться аналіз на предмет досягнення цілі і відповідно робиться прийняття управлінського рішення щодо зміни параметрів управління. Знову виникає необхідність повторення надання послуги вже на більш якісній основі. Якщо ж ціль досягнута маємо певний результат. Схема процесу управ­ління приведена на рис.6.7.

Цілі в банківській діяльності формуються в залежності від чинного законодавства, нормативної бази НБУ та кон'юктури на ринку фінансових послуг. Враховуючи той факт, що банки мають виконувати економічні н ірмативи НБУ та формувати обов'язкові резерви, відповідно і стратегія управління має бути направлена на задані цілі. Крім того банк це комер­ційна організація і однією з цілей є отримання прибутку, що досягається відповідною функцією управління - максимізацією прибутку. Щодо діяльності на р.інках послуг, то метою є збільшення об'ємів послуг, що досягається управлінням з впровадження нових технологій.

Для приняття управлінських рішень, АБС забезпечує керівний персонал інформацією, тобто різною фінансовою звітністю, станом на ринку банківських послуг тощо. Важливою передумовою якісного управ­ління є правильний розподіл інформаційних потоків між структурними

Рис. 6.7. Схема процесу управління банком на ринку послуг.

одиницями банку, достовірність та повнота даних. Розглянемо інформа­ційні потоки, що виникають в процесі управління банком рис.6.8.

Рис.6.8. Схема інформаційних потоків, що виникають в процесі управління банком.

Застосовуючи модульний підхід, процес управління банком можна структурно розбити на модулі:

<=> модуль 1 - введення первинних документів, накопичення їх збере­ження та обробка, проведення маркетингових досліджень ринку банківських послуг, аналіз та фіксація зовнішніх факторів, що впливають на якість послуг, тощо;

•=> модуль 2 - забезпечення процесу надання послуг клієнту. Даний модуль складається з трьох модулів, що відповідно забезпечують бухгалтерський облік відповідних операцій, максимум інформації про операції клієнта в минулому (кредитні історії, історія руху коштів на поточних рахунках) та бухгалтерську звітність;

*=> модуль З - забезпечує підготовку до прийняття управлінських рішень на основі систематизації та аналізу інформації за угодами та послугами;

•=> модуль 4- забезпечує проведення аналізу та оцінки прогнозованого рішення модулем 3 для прийняття управлінського рішення.

Як відомо, якість управлінського рішення залежить від інформаційного забезпечення, що є основою, методології та досвіду. В схемі на рис.6.8 інформаційне забезпечення процесу управління повністю здійснює модуль 3, який отримує дані від модулів 2.1, 2.2,2.3. Можна виділити три групи потоків даних, що надходять в модуль 3:

Ь група 1 - обов'язкові форми та файли бухгалтерської звітності: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдова відомість, стан кредитного портфеля, забезпеченість кредитними ресурсами тощо. Слід також розрізняти рівень синтетичного обліку (1), тобто узагаленені дані, наприклад за балансовими рахунками, видами позик, цінних паперів тощо та аналітичний облік - конкретно за кожним рахунком, клієнтом, угодою тощо (2);

^> група 2 - дані синтетичного (3) та аналітичного обліку (4), що можуть бути доступні відразу з модуля 2.2. і мають сенс для віддалених користувачів відкритих систем;

Ь група З - статична (5) та динамічна (6) інформація щодо історії руху коштів на поточному рахунку клієнта, динаміки розвитку ринку банківських послуг тощо.

Таким чином можна зробити висновки. Для автоматизації функцій управління в банках необхідно забезпечити роботу On-Line технології на всіх дільницях де є динамічні потоки даних. Наявність профе­сіональних СУБД дозволить зробити обмін інформацією з віддаленими користувачами в реальному часі. Слід не забувати щодо проблеми інформаційної ємкості, тобто можливістю здійснювати обробку даних з потрібною ефективністю та швидкістю. Проблемними питаннями автоматизації управлінських функцій може бути незадовільний розподіл посадових обов'язків персоналу та визначення місця автоматизації в структурі управління банком.