7. 4. Метеорологічні дослідження

Метеорологічні дослідження передбачають спостереження за погодою на шкільному географічному майданчику, вивчення мікроклімату свого краю та району туристської подорожі.

Аби одержувати достовірні відомості, які становлять науковий інтерес, треба точно дотримуватися певних правил. Насамперед кожний метеорологічний прилад необхідно звірити з метеобюро чи перевірити на метеорологічний станції і одержати паспорт, в якому вказані поправки, що відповідають даному приладу.

Метеорологічні спостереження рекомендується проводити, на відкритому майданчику, щоб по можливості було видно весь горизонт. Вести спостереження слід у і строки, встановлені для метеорологічних станцій (0, 1, 7, 13 і 19 год. за місцевим часом). Вказані строки єдині для всіх метеостанцій. У туристському поході також треба точно витримувати їх, не допускаючи відхилень і пропусків.

У «Щоденнику погоди», який бажано вести під час туристського походу, записують такі відомості: місце спостереження; дата; час реєстрації погодних даних; тиск повітря; температура повітря (у затінку і на сонці); напрямок вітру; швидкість вітру; сила вітру (слабкий, середній, сильний); хмарність (форма і густота хмар); наявність і кількість опадів; грозові явища; колір неба; відомості про спостерігача (прізвище, ім'я та адреса). Протягом дня фіксують усі зміни погоди: стан неба (хмарність); тривалість опадів (час початку і закінчення); тиск, температура і вологість повітря; напрямок, швидкість і сила вітру та інші метеорологічні відомості. Звертають також увагу на особливі метеорологічні явища, до яких належать різновиди атмосферних опадів (дощ, роса, сніг, крупа, льодяний дощ, льодяні голки, град, паморозь, ожеледь, туман), грозові явища (гроза, блискавиця), оптичні явища (гало, райдуга, сполохи, північне сяйво, мерехтіння зірок), хуртовина, поземок та ін. Під час спостережень за особливими метеорологічними явищами бажано фіксувати, при якому вітрі, температурі та опадах вони виникають.

Взимку проводять спостереження над сніговим покривом (його станом, глибиною і щільністю). Одночасно можна вести спостереження за товщиною криги на річці чи озері. Ці прості й разом з тим цікаві дослідження не потребують складного інструментарію, їх легко організувати в зимовий період. Для цього досить мати дерев'яні постійні й переносні снігоміри і рейки, льодомірну рейку, ваговий снігомір, виготовлений з оцинкованого заліза, лопату, сокиру і лом. Важливо, щоб для постійних і маршрутних спостережень за сніговим покривом були вдало дібрані місця, а самі спостереження мали систематичний характер. Наприклад; вимірювання товщини снігового покриву за допомогою постійних рейок потрібно вести щодня о 7-й год. ранку, а вимірювання товщини криги на річці чи озері — щодекади (скажімо, на початку декади — 1, 10 і 20 числа кожного місяця).

Під час лижного туристського походу протягом усього маршруту висоту снігового покриву вимірюють лижною палицею, розміченою на сантиметри, причому вимірювання проводять у різних місцях: у полі, в чагарнику, листяному і хвойному лісі.

Характеристика погодних умов — важлива частина опису маршруту туристської подорожі. Цінність відомостей про погоду зростає тоді, коли після опитування місцевих жителів встановлюється типовість або нетиповість погодних умов, за яких проводився туристський похід.

Якщо на маршруті розташована метеорологічна станція, необхідно зробити екскурсію на неї для ознайомлення з роботою та спеціальними метеорологічним приладами. З розмови із спеціалістами-метеорологами з'ясовують, як впливають кліматичні та погодні умові на розвиток сільського господарства, яких заходів вжито у зв'язку з несприятливими кліматичними умовам Важливе значення мають також записані зі слів корінних жителів місцеві особливості клімату та їх вплив на господарську діяльність людини (танення снігового покриву, снігопади і заморозки після сходження снігового покриву, весняні та осінні заморозки у повітрі й на поверхні грунту, перший снігопад, встановлення стійкого снігового покриву, замерзання водойм).

Метеорологічні спостереження, що їх проводять під час походу юні туристи, дають можливість орієнтуватися в особливостях погоди і передбачати її зміни найближчим часом. Спостереження за погодою, занесені у спеціальний журнал, відображають умови, за яких проходив похід. Окрім того, їх можна використати для характеристики мікроклімату певних територій, де проходить маршрут походу. За допомогою простих метеорологічних приладів юні туристи можуть зібрати багатий матеріал для характеристики мікроклімату різних районів.

Спостереження за погодою, оформлення та систематизація зібраного матеріалу допомагає учням глибше засвоїти програмний матеріал про клімат України, прищеплює їм практичні навички, сприяє формуванню матеріалістичного світогляду. Система метеорологічних спостережень дає змогу учням краще усвідомити такі складні поняття, як ізотерми, атмосферні фронти, циклони, антициклони тощо.