Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.1. Ознаки та умови досконалої конкуренції

Найважливішими ознаками, за якими виділяють різні моделі ринку, є: кількість фірм-продавців на ринку; тип продукту, що пропонується для продажу; можливості контролю за цінами з боку продавців; умови вступу в галузь додаткових виробників та ви­ходу з неї; метод конкуренції, який переважає на цьому ринку. Для ринку чистої (досконалої) конкурен­ції ці ознаки такі:

1. Дуже багато продавців, які на рівних умовах конкурують між собою. Поняття "дуже багато" не має кількісного вираження, їх може бути тисячі, десятки або навіть сотні тисяч. Головне, щоб частка кожного з них на ринку була настільки малою, що збільшення чи зменшення обсягів продаж кимось з них ніяк не позначалося на ринковій ситуації взагалі. Звичайно, такі умови трапляються досить рідко. Однак з певною умовністю цій ознаці відповідають ринки сільськогос­подарської продукції в розвинених країнах, біржові торги чи продаж іноземної валюти в обмінних пунк­тах.

2. Стандартна продукція, що пропонується для продажу. Це означає, що споживач не відрізняє товар одного продавця від товару іншого, навіть якщо вони мають відмінності. Тому йому однаково, у якого з продавців придбати товар.

3. Відсутність можливості у окремого продавця впливати на ринкову ціну. Продавець може запро­понувати свою продукцію за нижчими цінами порів­няно з тими, що склалися на ринку. Однак це, по-перше, не вплине на ринкову ціну взагалі, оскільки частка окремого продавця на ринку мізерна, а по-друге, буде суперечити вихідному припущенню про максимізацію вигоди як основного мотиву поведінки економічних суб'єктів, адже у цьому разі прибуток продавця зменшиться порівняно з продажем товару за ринковою ціною. Йому не залишається іншого вибо­ру, як продавати товар за ринковими цінами. Тому продавця в умовах досконалої конкуренції найчастіше називають "тим, хто погоджується з ціною".

4. Вільний вступ до галузі та вихід з неї. Ринок буде конкурентним лише тоді, коли не існуватиме ні­яких законодавчих, технологічних, фінансових чи інших перепон, що могли б завадити появі чи зник­ненню нових фірм, які виробляють певний продукт. На цій особливості досконалої конкуренції слід наго­лосити, оскільки саме на ній грунтується пояснення механізму пристосування галузі до вимог ринку у дов­готерміновому періоді.

5. Відсутність нецінової конкуренції. Основою для проведення нецінової конкуренції, як правило, є диференціація товару. Оскільки на конкурентному ринку товари стандартні, то підстав для нецінової конкуренції немає.

Зіставлення перелічених ознак з існуючим конку­рентним середовищем у реальній економіці показує, що чиста конкуренція — явище унікальне. Сьогодні майже немає сфер, де можна було б виявити ці озна­ки. Однак це не означає, що досконала конкуренція не потребує спеціального аналізу. Чому?

По-перше, існує кілька сфер (галузевих ринків), де ситуація більше схожа на чисту конкуренцію, ніж на будь-яку іншу модель ринку. По-друге, для пі­знання складніших ринкових ситуацій треба почина­ти аналіз з найпростіших варіантів, до яких нале­жить ринок досконалої конкуренції.

В умовах чистої конкуренції, як уже зазначалося, фірма не може проводити власної цінової політики. Вона може, лише пристосовуватися до тих цін, які на даний час склалися на ринку. Отже, можна зробити дуже важливий висновок: скільки продукції для про­дажу не запропонувала б конкурентна фірма, це ніяк не вплине на ринкову ціну. Інакше кажучи, на відмі­ну від ринкового попиту крива попиту, з якою сти­кається окремий конкурентний виробник, абсолютно еластична (рис. 7.1).

Така відмінність між ринковим попитом та попи­том щодо окремої конкурентної фірми ніби ще раз попереджає дослідника про помилковість досить по­ширеного твердження: те, що справедливо щодо окремого учасника асоціації, завжди справедливо і щодо всієї асоціації.


Особливості попиту на продукт конкурентної фір­ми проявляються також через динаміку основних по­казників, що характеризують її доходи, залежно від обсягів продаж. До таких показників належать:

1. Валовий (сукупний) доход (TR) — це загальна виручка від продажу всього обсягу продукції.

2. Середній доход (AR) — це валовий доход у розрахунку на одиницю проданої продукції:

3. Граничний доход (MR) — це приріст валового доходу, який є результатом продажу ще однієї оди­ниці продукції:

Графічно залежність динаміки перелічених показ­ників від обсягів виробництва подано на рис. 7.2.

Валовий доход конкурентної фірми зростатиме прямо пропорційно обсягу продаж. Ціна за одиницю товару, середній та граничний доходи в умовах конкурентного ринку завжди будуть рівними між собою.

З'ясування загальних ознак конкурентного ринку та особливостей функціонування на ньому фірми і формування її доходів дає досить підстав для роз­робки моделі вибору фірмою обсягів виробництва, які


забезпечують їй максимальний прибуток. Така модель має свою специфіку  для короткотермінового та довго­термінового періодів, тому розглянемо ці дві ситуації окремо.