8.1. Тематичне планування

Передовий досвід організації туристично-краєзнавчої роботи в школах України свідчить, що вчителі географії поряд з підготовкою фактичного туристично-краєзнавчого матеріалу ретельно продумують методику його подачі та складають тематичні плани урахуванням особливостей довколишнього середовища рівня туристично-краєзнавчих знань, життєвої практики учнів. На відміну від календарних або тематичних планів з інших шкільних предметів у цих планах висвітлюють лише ті розділи або теми шкільних курсів географії, під час вивчення яких є можливість здійснення краєзнавчого принципу.

Особливо важливе значення у плануванні навчальної туристично-краєзнавчої роботи має виконання вимог до змісту краєзнавчого матеріалу, що використовується на уроках. Такий матеріал повинен виховувати учнів, сприяти глибокому та міцному засвоєнню ними основних географічних знань, конкретизації та розкриттю наукових понять, озброювати школярів політехнічними знаннями, уміннями та навичками, відповідати завданням трудового виховання і свідомості ставлення до праці, професійної орієнтації підростаючого покоління, програмним вимогам курсів шкільної географії.

В учнів є певні краєзнавчі знання, але їх не досить для успішного здійснення краєзнавчого принципу викладання географії. А відтак, основне завдання вчителя полягає в тому, щоб систематично, послідовно і цілеспрямовано збагачувати, розширювати і поглиблювати краєзнавчі знання школярів.

Під час перспективного планування треба ретельно продумати питання зв'язку викладу теоретичного матеріалу підручників з географії і туристично-краєзнавчої роботи, тобто питання реалізації краєзнавчого принципу у викладанні географії. Для одержання найкращих педагогічних результатів під час планування певної теми необхідно добирати найбільш суттєвий туристично-краєзнавчий матеріал. Дуже важливо, щоб цей матеріал був однорідним, органічно вплітався в тему уроку, а також був доступним для розуміння учнями. Туристично-краєзнавчий матеріал має бути цікавим та наочним, допомагати засвоєнню наукових понять географії, сприяти розкриттю суті географічних закономірностей, взаємозв'язків і взаємозалежності між географічними об'єктами, явищами та процесами. Він повинен сприяти розв'язанню освітніх і виховних завдань, забезпечувати можливість застосування найефективніших форм і методів навчання. Зв'язок навчального процесу з туристично-краєзнавчою роботою здійснюється в різноманітних темах і на різних стадіях їх вивчення.

Досвід роботи багатьох учителів географії дає можливість виділити такі підходи до відбору краєзнавчого матеріалу та його включення до навчальних планів.

1. Туристично-краєзнавча робота передує вивченню теми. Так, у 5—9 класах під керівництвом учителя провадяться спостереження погоди при вивченні тем «Повітря», «Атмосфера», «Євразія», «Клімат України». При цьому вивчення перелічених тем може розпочинатися не з програмних питань, а з повідомлень учнів про результати спостережень за погодою. Вчитель повинен так спланувати та організувати спостереження, щоб вони підтверджували прикладами та переконливими висновками наукові поняття й теоретичні узагальнення тих тем, що вивчаються.

2. Туристично-краєзнавчий матеріал органічно входить до змісту теми. При цьому туристично-краєзнавча робота проводиться одночасно з вивченням програмного матеріалу. Так, у 6 класі складові елементи граніту визначають під час практичної роботи з теми «Гірські породи». При вивченні у 7 класі теми «Зображення Землі на глобусах та картах» провадяться практичні роботи з вимірювання відстаней, визначення напрямків, орієнтування на місцевості, складання схематичного плану невеликої ділянки місцевості й топографічного плану своєї місцевості.

3. Туристично-краєзнавча робота припадає на кінець вивчення теми. Ряд тем шкільної програми з географії закінчується екскурсіями у природу. Так, після вивчення у 6 класі теми «Біосфера» провадять екскурсію з метою ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості.

У 7 класі з метою вивчення та опису природних комплексів, відмінності яких зумовлені кліматом, екскурсію провадять після закінчення теми «Герграфічна оболонка». З метою комплексного опису природи на ділянках з різними умовами зволоження та тепла після того, як вивчено весь програмний матеріал, провадиться весняна екскурсія.

Учитель повинен пам'ятати, що в усіх, випадках туристсько-краєзнавчий матеріал використовується так, щоб підвести дітей до тих узагальнень і закономірностей, які вони мають засвоїти з даної теми.

Краєзнавчий підхід у викладанні географії в школі застосовується:

при перевірці знань, умінь і практичних навичок школярів;

під час вивчення нового матеріалу;

у процесі проведення практичних і самостійних робіт;

при повторенні та закріпленні вивченого матеріалу.