Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.1. Туризм — явище сучасного світу

Туризм — це мандрівка у вільний час, один з видів активного від­починку, поширений практично в усіх країнах світу. Розглянемо, як у сучасній англомовній літературі трактується це поняття.

В "Oxford Dictionary of Geography" (1997 р., с. 422) міститься таке пояснення поняття "туризм": "Створення свята (making a holiday), що включає перебування вночі поза звичайним місцем проживання (normal place of residence). Це контрастує з рекреацією (recreation), що включає дозвілля (leisure activities), яке триває менш ніж двадцять чо­тири години. Це свято може базуватися на культурних, історичних і соціальних пам'ятках (attractions) міського (urban) центру, або ж на привабливості іншого довкілля (appealof different environment). Місь­кий туризм підвищує значення центру, тоді як туризм на периферії може принести доходи для економічного розвитку".

У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 p., с 475) на­ведено подібне тлумачення цього поняття: "Тимчасовий рух людей до місць (destinations) поза їх звичайними місцями роботи і проживан­ня, діяльність, що виконується протягом їх перебування у цих місцях, та засоби обслуговування, створені для того, щоб догодити їм. Така подорож (travel) зазвичай виконується протягом вільного часу з рек­реаційною або святковою метою. Відмінність туризму і рекреації по­лягає в тому, що туризм передбачає перебування поза домівкою що­найменше одну ніч, тоді як рекреація включає діяльність поза домів­кою, що триває менше ніж двадцять чотири години".

"Oxford Dictionary for the Business World" (1993 p., с 875) містить напрочуд коротке пояснення туризму: "Комерційна організація й управління святами (operation of holidays)".

У "New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language" (1993 р., с 1044) туризм пояснюється так: "Практика поїздок для за­доволення; індустрія приваблювання туристів та оточення їх турбо­тою". "Большой энциклопедический словарь" (1998 р., с. 1233) у статті "Туризм" зазначає: "Туризм (франц. tourіsme, від tour — обхід, об'їзд) — прогулянка, поїздка, похід у вільний час, один з видів ак­тивного відпочинку. Поширений у більшості країн світу. Здійсню­ється, як правило, туристичними організаціями за туристськими маршрутами. Існують численні види і форми туризму (внутрішній, міжнародний, самодіяльний, організований, близький, далекий, піз­навальний, водний, гірський, автомобільний, пішохідний, спортив­ний тощо). У Всесвітній туристичній організації (WTO, заснована у 1975 р.) близько 120 країн (1992 р.)".

Принагідно зазначимо, що абревіатуру WTO має й інша міжна­родна асоціація — Світова організація торгівлі (World Trade Organization). Тому згадану туристичну організацію українською мовою до­речніше перекладати як "Світова туристична організація" (СТО). Але оскільки з пісні слів не викидають, то познайомимося з дослівним пе­рекладом з російськомовного джерела статті про цю організацію.­

У книзі "Международное право. Словарь-справочник" (1997 р., с. 42) вміщено статтю про Всесвітню організацію туризму такого змісту: "ВОТ — міжурядова організація, що діє на основі статуту ВОТ, який був прийнятий у 1970 р. і набув чинності у 1975 р. Ство­рена внаслідок перетворення неурядової організації — Міжнародно­го союзу офіційних туристичних організацій (МСОТО). Члени ВОТ поділяються на 3 категорії: дійсні, асоційовані та такі, що приєдна­лися. Дійсними членами є 121 держава, асоційованими — 4 території (Антільські острови, Аоминь, Аруба і Пуерто-Ріко), тими, що приєд­налися, — 255 туристичних фірм і транспортних організацій. Статус постійного спостерігача при ВОТ у 1979 р. було надано Ватикану. Основна мета ВОТ, згідно з її статутом, полягає у сприянні розвитку туризму для внесення вкладу в економічний розвиток, у справу між­народного взаєморозуміння, миру, процвітання, загальної поваги і дотримання прав людини без різниці в расі, статі, мові та релігії. Особливу увагу при цьому вона покликана звертати на інтереси кра­їн, що розвиваються, у галузі туризму. ВОТ розглядає питання тех­нічного співробітництва у справі професійної підготовки у галузі ту­ризму, а також правового (зокрема опрацьовано і прийнято Хартію туризму і Кодекс туриста, схвалено перелік провідних принципів, що

рекомендуються для проведення переговорів з країнами-членами ВОТ у зв'язку із здійсненням на їх території заходів організації) то­що. Головний орган ВОТ — Генеральна асамблея, що складається з делегатів, які представляють дійсних членів. Вона скликається на чергові сесії один раз на 2 роки, а на надзвичайні — коли цього пот­ребують обставини. Виконавчим органом ВОТ є Виконавча рада, що складається з дійсних членів, обраних асамблеєю за принципом: 1 на кожних 5 дійсних членів. У роботі ради без права голосу можуть брати участь також один асоційований член, обраний членами ВОТ, і представник Комітету країн, що приєдналися. Рада збирається що­найменше двічі на рік. Адміністративний орган ВОТ — Секретаріат, який очолює генеральний секретар. Місцезнаходження ВОТ — Мад­рид (Іспанія)".

Спеціалізований туризм передбачає поїздки за кордон груп ту­ристів певної кваліфікації для поповнення знань у цій галузі.

Сучасним видом туризму є організація і проведення міжнародних форумів та виставок, ярмарків, аукціонів.

За термінами туризм поділяється на короткотерміновий і серед-ньотерміновий туризм тривалістю 12-14 діб. Протягом останніх де­сятиліть набув поширення "туризм вихідних днів".

За видами транспорту, що використовується, міжнародний ту­ризм поділяють на водний, автобусний, авіаційний, залізничний, ав­томобільний. Останніми роками виник космічний міжнародний ту­ризм. Швидкими темпами розвивається гірський туризм, який має кілька підвидів (альпінізм, лижний спорт). Неабиякого економічно­го значення набув лікувальний туризм.

Туризм має економічний, соціальний, гуманітарний, виховний і естетичний аспекти.

Чинники розвитку міжнародного туризму можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать географічні, історич­ні, соціально-економічні та інші. Зовнішні — це довкілля, в якому відбувається обмін потоками туристів з різних країн, іншими слова­ми — політичні та зовнішньоекономічні відносини, що склалися між певною країною та іншими державами, а також міжнародне стано­вище у відповідному регіоні світу.

Існує кілька способів класифікації міжнародного туризму за різ­ними ознаками — метою, терміном, засобами пересування та розмі­щення, характером подорожі тощо.

Важливу роль відіграє діловий туризм. Це своєрідне поєднання корисного з приємним. Практичні питання вирішуються паралельно із задоволенням культурних та інших потреб.

Міжнародний освітній туризм передбачає поїздки молоді до ін­ших країн з метою завершення своєї освіти.

Інші види туризму, які згадувалися вище, також створюють у читача уявлення про міжнародний туризм як позитивне явище. Ад­же він може викликати нездорові емоції хіба що у психічно хворих людей і політико-релігійних екстремістів, від рук яких гинули іноземні туристи в Єгипті, Алжирі та інших країнах світу. Так, у жовтні 2002 р. вибух автомобіля з вибухівкою біля казино на індо­незійському острові Балі забрав життя близько двохсот іноземних туристів.

Туризм як форма задоволення потреб людей у відпочинку справ­ляє великий вплив на життя світової спільноти. Надходження від міжнародного туризму нині є однією з найзначніших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв'язків є важливим засобом нормалізації міжнародного становища, зміцнення дружби між народами і поглиблення взаєморозуміння. Туризм став об'єктивною потребою сучасної цивілізації. 1967 рік сві­това спільнота вперше відзначала як Рік міжнародного туризму, що проходив під девізом "Туризм — паспорт світу".